- оптимізована чисельність штатних співробітників, що усуває обвинувачення в роздутті адміністративно-управлінського і допоміжного персоналу;
- звільнення служби маркетингу від дріб’язкового контролю;
- виключення госпрозрахунку служби маркетингу, тому що в протилежному випадку вона буде зайнята „викачуванням” грошей з інших підрозділів (таблиця 3.1)
При цьому випливає :
- по-перше, оплачувати фахівців служби маркетингу на рівні провідних спеціалістів підприємства;
- по-друге, залучати до роботи тільки за контрактом дії до 1 року;
- по-третє, відчисляти з метою стимулювання працівників , високий жорстко фіксований відсоток виторгу ( фіксованого чи платежу ціни укладеного договору) понад обумовленого раніше рівня.
Організація маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах включає:
- утворення структури управління маркетингом;
- підбір фахівців;
- визначення їхніх прав, обов’язків і відповідальності, встановлення відносин маркетингової служби з іншими підрозділами даного підприємства й іншими підприємствами.
Таблиця 3.2
Маркетингові функції фахівців на підприємстві
| Фахівці | Функції |
| Директор | Пошук покупців, партнерів |
| Укладання договорів | |
| Установлення ціни на продукцію | |
| Налагоджувати ділові зв’язки | |
| Фахівці планово-економічного відділу | Внутрішньогосподарське планування, планування товарної політики |
| Організація обліку, контролю, аналіз витрат | |
| Установка цін | |
| Пошук каналів збуту | |
| Фахівці бухгалтерії | Облік виробничої і господарської діяльності |
| Облік реалізації | |
| Установлення цін |
З метою виконання маркетингової діяльності в підприємстві доцільно створити відділ маркетингу в складі 2 фахівців маркетологів.
Завідуючий відділом, крім загального керівництва, здійснює дослідження кон’юнктури ринку, координує зусилля притягнутих функціональних фахівців щодо відпрацювання концепції і техніко-економічного обґрунтування розвитку виробництва, планування обсягів товарної продукції і ресурсного забезпечення, визначає напрям діяльності підлеглих маркетологів щодо контролю виробництва і спрямованості реклами, організація після реалізаційного обслуговування і вивчення враження, розробляє концепцію оформлення товару ; готує пропозиції щодо прийняття управлінських рішень.
Дослідження кон’юнктури ринку – вивчає співвідношення попиту та пропозиції на товари, що може робити і продавати підприємство, тобто виявляє місце товару на ринку, можливий обсяг його прибуткової реалізації.
Розробка концепції розвитку підприємства – моделі орієнтованої на оптимальне використання ресурсів завоювання ринку, визначеними під час вивчення кон’юнктури ринку товарами.
Техніко-економічне обґрунтування – економічна оцінка комерційної доцільності виробництва кожного виду продукції з обліком того, що його реалізація повинна відшкодовувати собівартість і забезпечувати середню норму прибутку.
Планування виробництва. Конкретизуються обсяги виробництва кожного товарного продукту, здійснюється пошук їхніх споживачів шляхом висновку договорів і узгодження ціни реалізації, що дає можливість визначити можливий виторг. Потім визначається потреба в ресурсах щодо виробництва, обумовленого в договорах обсягу продукції.
Організація і здійснення виробництва. Аналізується склад і структура виробничих підрозділів підприємства, положення їхньої взаємодії, оперативні плани і т.д.
Маркетолог-замісник завідуючого відділом виконує всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, виконує разові доручення завідуючого відділом і обов’язки завідуючого у випадку його відсутності.
Маркетолог здійснює всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, організовує роботу торгових формувань підприємства.
Штатна чисельність відділу збільшується у випадку виникнення нових функцій чи розширення обсягів маркетингової діяльності.
Передбачається, що від впровадження маркетингової служби рівень рентабельності продаж в ТОВ АФ «імені Мічуріна» підвищиться на 2,9 %.
Таблиця 3.3
Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в ТОВ АФ «імені Мічуріна» за рахунок запропонованих заходів
| Показники | Факт | План | Відхилення (+,-) |
| Валова продукція, тис.грн. | 1639 | 1860 | 221 |
| Товарна продукція ,тис.грн. | 1366 | 1630 | 264 |
| Рівень товарності, % | 83,3 | 87,5 | 4,2 |
| Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | 1293 | 1480 | 187 |
| Прибуток, тис.грн. | 163 | 230 | 67 |
| Рівень рентабельність, % | 12,6 | 15,5 | 2,9 |
Отже, за рахунок упровадження заходів прибуток зросте на 67 тис.грн., що приведе до збільшення рівня рентабельності на 2,9 %.
Планується, що маркетингова служба на підприємстві на перших етапах буде складатися з 2 спеціалістів – маркетологів, заробітна плата завідуючого службою маркетингу на місяць складає 650 грн., і фахівця-маркетолога на місяць 600грн. Витрати на оснащення ( покупка комп’ютера) складають 5000 грн., а отже на місяць 420 грн. Загальна сума витрат на впровадження маркетингової служби на місяць складає 2538,75 грн. Річні витрати, якщо не виникнуть непередбачені та інші витрати приблизно будуть складати 30465грн.
Строк окупності складе 0,45, тобто за 4,5місяці.
Таблиця 3.4
Витрати на впровадження маркетингової служби на 1 місяць
| Витрати | Сума, грн.. |
| Заробітна плата (2 чол.) | 1250 |
| Нарахування на з/п | 468,75 |
| Реклама | 180 |
| Витрати на дослідження ринку, ціновий моніторинг | 220 |
| Витрати на оснащення | 420 |
| Всього витрат | 2538,75 |
Для успішного функціонування таких служб пропонується:
1. Забезпечити службу маркетингу кваліфікованими кадрами, що добре володіють ситуацією на виробництві. Розробити систему показників преміювання і стимулювання зацікавленості працівників в результатах роботи підприємства, в пошуку заходів і встановлення довгострокових зв’язків з партнерами на основі договорів і контрактів.
2. Методи затратно-цінового моніторингу , оперативно впливати на перевитрати і своєчасно реагувати на всі відхилення від нормативних даних калькуляції.
3. Відтворити зв'язок з виробниками товарно-матеріальної продукції, відмовитися від послуг невигідних для підприємства посередників.
3.3 Впровадження міні цеху для виробництва круп
Сьогодні, коли виробник ресурсів в багатьох регіонах став і переробником є актуальним впровадження в сільськогосподарських підприємствах цехів по переробці зерна.
Пропонуємо на базі ТОВ АФ «імені Мічуріна» організувати міні цех по виробництву круп із зерна різних культур.
Крупи – другий по значенню продукт харчування ( після муки ). Їх виготовляють з зерна злакових культур, а також гречки та гороха. Фізіологічні норми харчування людини, розроблені в нашій країні, включають ввод в раціон різноманітних круп біля 24-35 г. в день. Крупа містить багато крохмалю, білків та жирів, а також мінеральні речовини та користується попитом.
Для створення крупоцеху пропонується придбати універсальний комплекс, який дозволяє отримати 18 сортів крупи із пшениці, ячменя, гороха, кукурудзи, проса і гречки.
Склад комплексу:
1. Установка для калібрування і сортування зерна (УКС);
2. Приставка для отримання пшеничної, кукурузної, ячнєвої, горохової круп (ПК);
3. Приставка для шелущіння гречки та проса(ПШГП);
4. Машина шелушильно-шлифофальна (МШ);
5. Циклон.
Конструкція комплексу забезпечує:
- очистку і колібрування зерна;
- шелущіння зерна перед подрібненням, що забезпечує високу якість готової продукції;
- сортування готових круп по фракціям;
- простоту в експлуатації;
- комплекс обслуговує 2 чоловіка;
- переналадка з однієї культури на другу займає всього 30 хвилин.
Таблиця 3.5
Вихід круп із зерна сільськогосподарських культур
| Культура | Види і сорта круп | Вихід круп, % |
| Пшениця | “Полтавська” №1, №2, №3, №4 “Артек” | 80 |
| Ячмінь | Перлова / Ячнєва №1, №2, №3 | 57 / 70 |
| Кукурудза | Кукурудзяна №1, №2, №3, №5 | 60 |
| Горох | Цілий, дроблений | 77 |
| Просо | Пшоно | 75 |
| Гречиха | Ядриця | 65 |
Таблиця 3.6
Комплектація комплексу
| Культура | УКС | ПК | ПШГП | МШ | Циклон |
| Пшениця | + | + | + | ++ | |
| Ячмінь | + | + | + | ++ | |
| Кукурудза | + | + | + | ++ | |
| Горох | + | + | + | ++ | |
| Просо | + | + | + | ++ | |
| Гречка | + | + | + |
В ТОВ АФ «імені Мічуріна» планується створення міні цеху по виробництву Ячнєвої крупи №1.
В таблиці 3.21 розглянемо дані ефективності виробництва і реалізації зерна озимої пшениці за останні 5 років.
Таблиця 3.7
Економічна ефективність виробництва і реалізації ячменю в ТОВ АФ «імені Мічуріна»
| Показники | 2000р. | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 2004р. | 2004р. у % до 2000р. |
| Обсяг виробництва, ц | 3555 | 9600 | 11360 | 3687 | 13984 | 393,4 |
| Обсяг реалізації, ц | 2902 | 8900 | 10434 | 2359 | 11464 | 395 |
| Собівартість 1ц.,грн. | 22,05 | 24,65 | 28,32 | 46,48 | 31,3 | 128,3 |
| Ціна реалізації 1ц., грн. | 28,25 | 32,33 | 30,19 | 48,7 | 34,5 | 122,1 |
| Виручка від реалізації, тис.грн. | 82 | 287,7 | 315,0 | 114,8 | 360 | 439 |
| Прибуток, тис.грн. | 11 | 56,30 | 37 | 5,6 | 35,5 | - |
| Рівень рентабельності, % | 15,5 | 24,3 | 9,3 | 5,1 | 10,0 | - |
Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що в останні роки рентабельність виробництва ячменю є низькою, це відбувається за рахунок того що ціни реалізації дуже низькі, так як нема відповідних каналів реалізації продукції. Саме тому ми запропонували ячмінь до переробки на крупу.