Ситуаційний аналіз умов збутової діяльності Київського торгівельного представництва ЗАТ Галичина (стр. 5 из 14)

1.2 Збутова діяльність КТП ЗАТ „Галичина”

Київське торгівельне представництво (КТП) ЗАТ „Галичина” є орга-нізаційно структурним підрозділом всеукраїнської дистрибуційної мережі, створеної одним із акціонерів підприємства комiсiонером ТОВ "Галмолторг" (один із акціонерів) - компанiєю, яка є ексклюзивним дистриб'ютором ТМ "Галичина" та управляє збутовою мережею групи.

Кількість обслуговуємих клієнтів – роздрібних торгових точок (ТТ) по Київській області - 340, кількість торгових представників у КТП - 6.У середньому за день КТП обслуговує 25-30 ТТ в області (рис.1.1).Поставка молочної продукції ЗАТ „Галичина” із заводу в м.Радехів Львівської області здійснюється автофурами кожний день на обладнаний холодильниками склад, орендований КТП за адресою Київ, вул.Бутлерова,6, база "Хозімпекс". Торгові представники КТП виїжджають щоранку на маршрут з молочною продукцією на автомобілях- холодильниках ГАЗ - 33021 (така система продажів називається "вентселинг"). Щодня денний виторг КТП (філії ТОВ "Галмолторг"), перерахову-ється по банку Аваль у центральний офіс ТОВ „Галмолторг” у Львові (у середньому по 55-65 тис. грн.) .

Таблиця 1.8

Структура та характеристики районів та міст Київської області, обслуговуємих КТП ЗАТ „Галичина”

Рис.1.8. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Хохловим у 2008 - 2009 роках

Рис.1.9. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Яровою у 2006 - 2009 роках

Рис.1.10. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Потієнко у 2007 - 2009 роках

Рис.1.7. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Балковський у 2007 - 2009

Рис.1.11. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Мельник у 2008 - 2009 роках

Рис.1.12. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП VIP-Бровари у 2008 – 2009 рр.

Таблиця 1.9

Типовий договір КТП на постачання продукції

Таблиця 1.10

Прайс –лист для дистриб’юторів КТП ЗАТ „Галичина”

2 Аналіз маркетингового середовища збутової діяльності КТП ЗАТ „Галичина”

2.1Аналіз макросередовища збутової діяльності КТП ЗАТ „Галичина”

Таблиця 2.1

Попередня таблиця основних факторів впливу політико-правового середовища в Україні на діяльність підприємства

№ п/п№	Фактор	Загроза	Можливість
1	Введення державних норм ДСТУ, що регламентують впровадження европейських стандартів на якість вхідної сировини (сире молоко)	+
2	Політична нестабільність, що негативно впливає на інвестиційну привабливість країни	-
3	Наслідки вступу України у Світову організацію торгівлі	+
4	Адміністративні бар’єри для ведення господарської діяльності	-
5	Наслідки світової фінансової кризи та їх вплив на політико-правове становище в країні	-

Політична ситуація, яка зараз склалася в країні має негативний вплив на притік до країни іноземних інвестицій. Інвестори, вкладаючи гроші ризикують, і тому непорозуміння між верхівками влади не сприяють інвестиційній привабливості країни.

Наслідки впровадження європейських стандартів для молочної галузі України:

1. Характерною рисою молочної галузі є те, що вона функціонує у надзвичайно великому діапазоні - від натурального виробництва в особистих селянських господарств до сучасних спеціалізованих молочних підприємств. Однак при цьому, за даними Держкомстату України, основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих селянських господарствах, з яких майже 90% утримують одну-дві корови. У загальних заготівлях переробних підприємств молоко з особистих селянських господарств становить близько 65%, тоді як із сільськогосподарських підприємств - лише 35%. Через це якість первинної молочної сировини є низькою, а українська молочна продукція є недостатньо конкурентоспроможною.

За результатами оцінки контролю ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб над виробництвом та переробкою молочних продуктів для екс-порту до ЄС, проведеної в 2008 році, експертами було встановлено, що більшість положень Програми з розвитку молочної індустрії в Україні до 2015 року щодо покращення якості сирого молока не мають практичного впровадження, а саме:

- контроль за виробництвом сирого молока в Україні покладено на ветеринарну та санітарно-епідеміологічну службу, але в законодавстві відсутні чітке розмежування обов’язків та методика координації роботи між обома службами;

- значні повноваження, ресурси, досвідчений та кваліфікований персонал цих служб не завжди ефективно використовуються;

- ветеринарні служби не вживають ніяких заходів у разі виявлення незадовільних бактеріологічних результатів у сирому молоці і не здійснюють ніяких процедур з усунення незадовільних результатів;

- затвердження підприємств для експорту здійснюється на базі законодавства України, але вимоги не відповідають змісту Статті 4 Регламенту (ЕС) № 853/2004. Підприємства розглядаються як цілісні об’єкти, навіть якщо цехи розташовані у різних місцевостях. Відділам з незадовільною структурою та умовами утримання приміщення дозволяється експортувати, не зважаючи на недоліки, навіть якщо ці недоліки були виявлені компетентним органом та вимагалися коригувальні дії;

- система реєстрації господарств, ідентифікації тварин та контроль пересування тварин є задовільною в Україні, однак програма ліквідації туберкульозу, не повністю відповідає відповідним вимогам ЄС, а гарантії, що для виробництва молочних продуктів використано молоко лише від офіційно вільного поголів’я від туберкульозу, відсутні

- існують підтвердження порушень гігієнічних умов під час надходження збирання, охолодження, зберігання та транспортування сирого молока у господарствах та пунктах збору сирого молока (відповідно до Регламенту (ЄС) № 853/2004, відповідність з цими критеріями була перевірена під час офіційного контролю);

- гігієнічні норми на молочних підприємствах та в окремих їх цехах, коливаються від задовільного (дуже хороша структура, умови утримання приміщення та обладнання) до прийнятного (старі структури та обладнання, що було у хорошому стані або успішно замінялося та обновлювалося);

- дослідження води, яка використовується у молочних господарствах та підприємствах, запропонованих для експорту до ЄС не відповідали вимогам, зазначеним у Додатку І Директиви Ради 98/83/2С

- сертифікат на експорт видається офіційною особою, яка не має доступу до повної інформації необхідної для сертифікату (що суперечить Статті 3 Директиви Ради 96/93/ЕС).

Враховуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що впровадження європейських стандартів у діяльність молочної галузі України потребуватиме від виробників молока і молочної сировини здійснення наступних заходів:

- здійснення реконструкції існуючих і побудови нових молочних ферм, які відповідали б стандартам ЄС;

- приведення методів і процедур контролю за безпечністю і якістю молочної сировини у відповідність з вимогами ЄС;

- збільшення частки молока ґатунку «екстра» у загальному обсязі молочної продукції;

- удосконалення системи професійного навчання персоналу, задіяного у виробництві молочної сировини, молока і молокопродуктів;

- адаптації процедури дослідження води на підприємствах молочної галузі для забезпечення параметрів ЄС.

Крім того, для відповідності вимогам європейського законодавства низку заходів мають здійснити державні органи. Зокрема, необхідно:

- чітко визначити правовий статус ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб з метою уникнення дублювання їх функцій та поліпшення координації між ними;

- підвищити рівень відповідальності виробників молочної сировини за недодержання встановлених вимог;

- привести у відповідність дослідження туберкульозу та програму ліквідації захворювання у господарствах, що постачають молоко для експорту до ЄС до вимог Додатку І Директиви Ради 64/432/ЕЕС;

- забезпечити офіційних осіб, залучених до контролю експортуючих підприємств, належними знаннями стосовно вимог ЄС щодо імпорту молочних продуктів з третіх країн.

Готовність чи неготовність виробників молочної продукції та державних органів до здійснення кроків у напрямку імплементації європейських вимог впливатиме не лише на можливість вітчизняних виробників вийти на європейський ринок. Від додержання вимог до якості і безпечності молочної продукції у майбутньому будуть залежати і конкурентні переваги на внутрішньому ринку.

Соціально – економічне становище в Україні за 11 місяців 2009 року за даними Держкомстату України характеризується наступними показниками[ ]:

1) Промисловість.

У листопаді 2009р. індекс промислової продукції порівняно з попереднім місяцем та листопадом 2008р. становив відповідно 98,1% та 108,6%, за 11 місяців 2009р. – 76%.