Фр - річний фонд часу використання приладу (див. розділ I)
Гнт.с. = 0.6 г.од. / годину Гбт.с. = 0.75 г.од. / годину
Фнр = 3760 Фнт.с. = 3640
Вноп = 0.6 * 3760 * ( 1+ 10/100) * (1+ 10/100) * (1+ 37.5/100) =
= 0.6*3760 * 1.1 * 1.1 * 1.375= = 3753.42 г.од.
Вбоп = 0.75 * 3640 * (1 + 10/100) (1+ 10/100) (1+ 37.5/100) =
= 0.75 * 3640 * 1.1 * 1.1* 1.375 = 4542.04 г.од.
Річні витрати на електроенергію для живлення приладу складають:
Вел = Пс / 1000 · Фр · Цел , г. одиниць
де Пс - потужність споживання приладу , Вт (табл 2)
Цел - ціна 1 кВт. год електроенергії (розділ VI)
Псн = 400 Вт Псб = 800 Вт
Цел = 0.2 кВт. Год
Внел = 400/1000 * 0.2 * 3760 = 0.08 * 3760 = 300.8 г. одиниць
Вбел = 800/1000 * 0.2 * 3640 = 0.16 * 3640 = 582.4 г. одиниць
Річні витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування та експлуатаційні матеріали визначаються, виходячи з нормативу цих витрат на 1000 годин роботи приладу (норматив Нт.о , табл. 2).
Вт.о = Кбал · Нт.о · Фр / (100·1000) , г.од. ,
де Кбал - балансова вартість приладу у споживача , г.од.
Вт.он = 5927.9 * 3 * 3760 / (100 * 1000) = 668.67 г.од.
Втоб = 7113.48 * 8 * 3640 / (100 * 1000) = 2071.45 г.од.
Кбалн = Цнж · Кт г.од.
Кт = 1.1 г.од.
Кбалн = 5389 * 1.1 = 5927.9 г.од.
Кбалб = Цкон · Кт г.од. ,
де Кт - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (1,1)
Кбалб = 6466.8 * 1.1 = 7113.48 г.од.
Річні витрати на амортизацію приладу визначаються
Вам = Кбал · Нам / 100 , г.од.
де Нам - річна норма амортизації приладу
Нам = 15%
Вамн = 5927,9 * 15/100 = 889.19 г.од.
Вамб = 7113,48 * 15/100 = 1067,02 г.од.
Таблиця 16.
Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу
| Елементи витрат | Позначення | Величини за варіантами, г.од./рік | |
| База | проект | ||
| 1. Оплата праці опе-ратора-прибориста (з урахуваннями)2. Амортизація3. Електроенергія4. Поточний ремонт, технічне обслугову-вання та експлуата-ційні матеріали5. Інші витрати | Воп Вам Вел Вт.о Він | 4542.04 1067.02 582.4 2071.45 165.26 | 3753.42 889.19 300.8 668.67 112.24 |
| Разом витрат | Век | 8428.17 | 5724.32 |
Визначаємо додатковий ефект у сфері використання товару
Деф = Цкон · (Кін · Кд - 1) + Ве, г.од. / од. продукції
де Кін - інтегральний коефіцієнт зростання продуктивності
модернізованого приладу (визначений в розділі I) ;
Кд - коефіцієнт зростання строку служби ;
Век - зміна поточних експлуатаційних витрат споживача при використанні модернізованого варіанту приладу замість його базового зразка за строк його служби, г.одиниць
Деф = 6466.8 * (1.3416 * 1 - 1) + 743.56 = 2952.62 г.од. / од. продукції
Визначаємо коефіцієнт Кд :
Кд = (1 / Тсб + Ен) / (1 / Тсн + Ен) ,
де Тсб і Тсн - строки служби базового та нового зразків приладу (табл.2)
Ен - нормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень (0,15)
Тсб = Тсн = 8 років
Ен = 0.15
Кд = (1/8 + 0.15)/(1/8 + 0.15) = 1
Визначаємо величину Век :
Век = (Векб - Векн) · (1/ Тсн + Ен) г.од.
де Векб і Векн - річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і модернізованого варіантів приладу (табл. 16)
Век = (8428.17 – 5724.32) * (1/8 + 0.15) = 743.56 г.од.
Визначаючи величину проектної ціни приладу, приймаємо компромісний варіант, коли мають місце рівнозначні ефекти у споживача і виробника приладу.
Цпр = Цнж+(Цвр-Цнж ) / 2 г.од.
Цпр = 5389 + (9419.42 - 5389) / 2 = 7404.21 г.од.
ХІІ. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ НОВОГО ПРИЛАДУ
Визначена конкретна величина проектної ціни модернізованого приладу дозволяє зробити аналіз очікуваного ефекту від переходу на випуск і використання нового варіанту приладу замість базового зразка як для сфери виробництва, так і для сфери споживача.
Для підриємства-виробника перехід на випуск нового варіанту приладу буде ефективним тільки в тому випадку, якщо підприємство від продажу нових приладів буде мати більший прибуток ніж від продажу базових зразків.
Річний економічний ефект від зростання прибутку виробника :
Еф.в = (Пн - Пб) · Врн - Ен · Кп.в , г.одиниць,
де Пн і Пб - прибуток від реалізації відповідно нового і базового зразків приладів, г.одиниць ;
Врн - річний випуск модернізованого приладу, одиниць (розділ ІІ);
Кп.в - капіталовкладення виробника, пов’язані з модернізацією та підготовкою виробництва приладу (розділ ІІІ).
Евф = (3093.01 – 1293.36) * 199 – 0.15 * 2729.15 = 357720.98 г. од.
Очікуваний прибуток від реалізації модернізованого варіанта приладу:
Пн = Цпр - Сп ,г.од. ,
Пн = 4709.71 – 4311.2 = 398.51 г.од.
а від реалізації базового варіанту -
Пб = Цкон · Рб /(1 + Рб), г.од. Рб = 0.25
Пб = 6466.8 * 0.25 / (1+ 0.25) = 1293.36 г.од.
Для споживача використання модернізованого варіанта приладу замість базового зразка буде ефективним у тому випадку, якщо наведені витрати розрахунку на одиницю кінцевої продукції (роботи, послуги) будуть зменшуватися. В даному випадку одиниці кінцевої продукції використання приладу е один вимір.
Витрати споживача на один вимір складають:
Вод = (Кбал · Ен + Век) / Пр.е , г.од. ,
де Пр.е - річна експлуатаційна ефективність приладу (розділ І).
Водн = ( 5927.9 * 0.15 + 743.56 ) / 60160 = 0.027 г.од.
Водб = (7113.48 * 0.15 + 743.56) / 43680 = 0.041 г.од.
Кбал в цьому випадкурозраховується виходячи з проектної ціни приладу.
Річний економічний ефект споживача від використання одного модернізованого приладу замість базового складає :
Еф.с.р = (Водб - Водн) · Пр.ен , г.од.
Еф.с.р = (0.041 – 0.027) * 60160 = 842.24 г.од.
Річний економічний ефект від використання річного обсягу випуску нових приладів у сфері споживання складає :
Еф.с = Еф.с.р · Врн , г.од.
Еф.с = 842.24 * 199 = 167605.76 г.од.
Розділ IV : Заключна частина.
Висновок до другої частини:
На підприємстві, що бралося за основу при виконанні курсової роботи домінує оплата праці згідно посадових окладів, а друга форма оплати праці – відрядна. Відрядна форма оплати праці використовується відносно сезонних працівників.
Оплата праці згідно посадових окладів використовується відносно до управлінського персоналу.
По-перше : треба змінити систему оплати праці постійних працівників. На мою думку відрядна оплата праці найбільш ефективна. Вона спонукає працівника виконувати більший об’єм роботи, адже чим більше він зробить, тим більше заробітну плату він отримає. Тобто розмір заробітної плати прямо пропорційний об’єму виконаної роботи.
По-друге : на мою думку відрядна оплата праці ефективно спрацювала б і по відношенню до управлінського персоналу, коли б їхня зарплата збільшувалася із збільшенням виробництва, а також збільшенням зарплати підлеглих.
По-третє : різні премії та інші заохочувальні виплати можна було б проводити у вигляді акцій підприємства. Це б стимулювало працівників до підвищення продуктивності праці та якимсь чином “прив’язувало” їх до саме цього підприємства.
Висновок до третьої частини:
Модернізований прилад має більший очікуваний прибуток від продажу, ніж базовий варіант цього ж приладу, крам того робить більшу кількість вимірів. Також витрати споживача на один вимір новим приладом майже в двічі менше, отже і експлуатація приладу буде набагато дешевше. По іншим показникам модернізований варіант приладу теж обходить свого попередника, тобто на мою думку цілком доцільно налагоджувати випуск модернізованого варіанту приладу. Він не тільки більш ефективний в експлуатації, але й приносить деякий прибуток.
Література:
1. Андрійчук В. “Економіка аграрних підприємств” - Київ, 1996
2. Бойчик І. “Економіка підприємства” – Львів, 1998.
3. Репчикова І. “Менеджмент” – Москва, 1995.
4. Ємельянов А. “Економіка” – Київ, 1998.
5. Чепурина І. “Економічна теорія” – Київ, 1998.
6. Григорчук І. Заробітна плата працівників народного господарства України // Посередник, - 1996, №3
7. Кімм. Аналіз продуктивності праці на підприємстві // Економіка України, 1994, №11
8. Писаренко Б. Методичні основи ринкового механізму стимулювання продуктивності праці // Вісник ЖІТІ, 1998, №7
9. Рожков С. Стимулювання працівників підприємства // Голос України, 1996, 9 жовтня
10. Сова В. Продуктивність праці і кваліфікація працівників // Праця і зарплата, 1998, №9
11. Теплицький А. Формування партнерських трудових відносин // Персонал, 1998, №5
12. Чурикова А. Від стимулів - до мотивації // Вісник ЖІТІ, 1997, №9
13. Чепурина І. Стимулювання працівників підприємства // Діло, 1995, №25
14. Шевченко Л. Ринок праці : аналіз економічних концепцій // Економіка України, 1994, №4