А параметри а ,b і с визначаємо з системи нормальних рівнянь:
a* Σ t +b*Σt2+c*Σt3 =Σ t *y;
a* Σt2+b*Σt3+c*Σt4 =Σt2*y.
3*a+2*c=17435;
2*b=-411;
2*a+2*c=11121; a+c=5560.5
a=5560.5-c
a=6314
b=Σ t*y/Σt2=-205,5
c=-753,5
Загальний вигляд рівняння:
Y=6314-205,5*t-753,5t2
Визначимо теоретичні значення обсягу продукції з 2002 по 2004 роки.
Y2002= 6314+205,5-753,5=5766(тис.грн)
Y2003=6314(тис.грн)
Y2004=6314-205,5-753,5=5355 (тис.грн)
Для динамічних рядів крім тенденції характерні коливання навколо тренду. Аналізують ці коливання при допомозі амплітуди коливань, середніх лінійних та квадратичних відхилень коефіцієнтів варіації та сталості .
Таблиця 4.2- Відхилення фактичних рівнів ряду від тренду
|   Показник  |    Обсяг продукції  |  ||
|   Рік  |    2002  |    2003  |    2004  |  
|   Емпіричні рівні ряду, Уі  |    5766  |    6314  |    5355  |  
|   Теоретичні рівні ряду,у  |    5766  |    6314  |    5355  |  
|   Відхилення Et= Уі - У  |    0  |    0  |    0  |  
|   Квадратичне відхилення,Et2  |    0  |    0  |    0  |  
Розраховуємо обсяг реалізації на наступний рік:
Yt=6314-205,5*t- 753,5*t2
Для 2005р. t=2,
Y4=6314-205,5*2-4*753,5=2889 (тис.грн.)
З даних розрахунків бачимо , що існує тенденція до спадання обсягу реалізованої продукції у 2005 році
Нанесемо на графік криву емпіричних рівнів динамічного ряду і трендову криву.
Рисунок 4.1—Відхилення значень емпіричних рівнів ряду від їх теоретичних значень.
Обчислимо наступні показники:
Амплітуда коливань вираховується за формулою :
Rt=Etmax – Etmin , де Еt=Y-Yi ; Rt=0;
Yi – емпіричні рівні динамічного ряду.
Y – теоретичні рівні динамічного ряду.
Середнє лінійне відхилення -lt=(1/n)*Σ│Et │, lt =0/3=0;
де n-кількість відхилень
Середнє квадратичне відхилення:δt=((1/n)*Σ│(Et )2│)1/2;δt=((1/3)*0)1/2=0
Коефіцієнт варіації:Vt=δt/ý=0
Коефіцієнт сталості: Кст=1-Vt ;Кст=1-0=1
Оскільки Кст = 1 , то даний ряд є сталим.
Таким чином для виявлення тенденцій розвитку певного економічного показника потрібна інформація про зміну цього показника у попередніх роках, але цієї інформації недостатньо , оскільки вона не враховує вплив таких факторів як: зміна економічного і політичного середовища; зміна попиту на продукцію підприємства і т. д. Тому результати прогнозу не слід сприймати як достовірну і незмінну інформацію, оскільки вони відображають лише загальну тенденцію розвитку явища.
4.2 Виявлення та вимірювання сезонних коливань
У розвитку соціально-економічних процесів поєднюється необхідність і випадковість, тому поряд з тенденцією їм притаманні відхилення від тренду, сезонні коливання, структурні зрушення.
Для вимірювання коливань рівнів динамічного ряду використовують такі показники, як індекси сезонності. Розраховують показники, які узагальнюють характеристику сезонних коливань: амплітуду коливань, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення.
Існує коло соціально-економічних процесів, яким притаманні сезонні коливання, що пов’язані з нерівномірним використанням витрат і ресурсів.
Сукупність індексів утворюють сезонну хвилю. Узагальнюючими характеристиками сезонних коливань служать амплітуда, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, які використовують для порівняння інтенсивності сезонних коливань різних процесів або одного й того ж самого процесу в різні роки.
Згідно з непарним варіантом нам потрібно визначити прогноз структури збуту, який характеризується сезонними коливаннями, використавши для цього дані про обсяг продукції в оптових цінах (без ПДВ і АЗ).
Таблиця 4.3- Вихідні дані для розрахунку характеристичних показників
|   Період (місяць або квартал року)  |    2002  |    2003  |    2004  |  
|   І  |    1659  |    1789  |    1357  |  
|   ІІ  |    1256  |    1235  |    1387  |  
|   ІІІ  |    1458  |    1458  |    1456  |  
|   ІV  |    1393  |    1832  |    1155  |  
|   Разом  |  5766 |   6314  |    5355  |  
Визначимо характер загальної тенденції ряду внутрішньорічної динаміки, визначивши темпи зростання (спадання) показника. Розрахунки відобразимо у Таблиці 4.4.
Таблиця 4.4- Виявлення характеру зміни показника
|   Рік  |    Річні рівні  |    Темпи зростання(%)  |  |
|   Ланцюгові  |    Базисні  |  ||
|   2002  |    5766  |    100,0  |    100,0  |  
|   2003  |    6314  |    109,5  |    109,5  |  
|   2004  |    5355  |    84,8  |    92,9  |  
Оскільки, в ряді річної динаміки не виявлено чіткої тенденції розвитку, то для розрахунку індексів сезонності використаємо метод сталої середньої:
Розрахунок індексів сезонності відобразимо у Таблиці 4.5.
Таблиця 4.5- Визначення сезонних коливань
|   Рік  |    Квартали  |  |||
|   I  |    II  |    III  |    IV  |  |
|   2002  |    1659  |    1256  |    1458  |    1393  |  
|   2003  |    1789  |    1235  |    1458  |    1832  |  
|   2004  |    1357  |    1387  |    1456  |    1155  |  
|   Разом  |    4805  |    3878  |    4372  |    4380  |  
|     |  1601,7 |   1292.7  |    1457.3  |    1460  |  
|   Індекси сезонності(%)  |    36,7  |    29,6  |    33,4  |    33,5  |  
Зобразимо на графіку хвилю сезонності.
Рисунок 4.2-Сезонна хвиля
Розглянувши дану сезонну лінію бачимо, що максимальний обсяг продукції припадає на перший квартал, мінімальний – на другий.
Дані сезонної хвилі дозволяють планувати обсяги реалізації продукції по кварталах наступного року, а отже і планувати обсяги виробництва і витрати на сировину.=653,2/3