А параметри а ,b і с визначаємо з системи нормальних рівнянь:
n * a+ b*Σ t +c*Σt2 =Σ y ;a* Σ t +b*Σt2+c*Σt3 =Σ t *y;
a* Σt2+b*Σt3+c*Σt4 =Σt2*y.
3*a+2*c=17435;
2*b=-411;
2*a+2*c=11121; a+c=5560.5
a=5560.5-c
a=6314
b=Σ t*y/Σt2=-205,5
c=-753,5
Загальний вигляд рівняння:
Y=6314-205,5*t-753,5t2
Визначимо теоретичні значення обсягу продукції з 2002 по 2004 роки.
Y2002= 6314+205,5-753,5=5766(тис.грн)
Y2003=6314(тис.грн)
Y2004=6314-205,5-753,5=5355 (тис.грн)
Для динамічних рядів крім тенденції характерні коливання навколо тренду. Аналізують ці коливання при допомозі амплітуди коливань, середніх лінійних та квадратичних відхилень коефіцієнтів варіації та сталості .
Таблиця 4.2- Відхилення фактичних рівнів ряду від тренду
Показник | Обсяг продукції | ||
Рік | 2002 | 2003 | 2004 |
Емпіричні рівні ряду, Уі | 5766 | 6314 | 5355 |
Теоретичні рівні ряду,у | 5766 | 6314 | 5355 |
Відхилення Et= Уі - У | 0 | 0 | 0 |
Квадратичне відхилення,Et2 | 0 | 0 | 0 |
Розраховуємо обсяг реалізації на наступний рік:
Yt=6314-205,5*t- 753,5*t2
Для 2005р. t=2,
Y4=6314-205,5*2-4*753,5=2889 (тис.грн.)
З даних розрахунків бачимо , що існує тенденція до спадання обсягу реалізованої продукції у 2005 році
Нанесемо на графік криву емпіричних рівнів динамічного ряду і трендову криву.
Рисунок 4.1—Відхилення значень емпіричних рівнів ряду від їх теоретичних значень.
Обчислимо наступні показники:
Амплітуда коливань вираховується за формулою :
Rt=Etmax – Etmin , де Еt=Y-Yi ; Rt=0;
Yi – емпіричні рівні динамічного ряду.
Y – теоретичні рівні динамічного ряду.
Середнє лінійне відхилення -lt=(1/n)*Σ│Et │, lt =0/3=0;
де n-кількість відхилень
Середнє квадратичне відхилення:δt=((1/n)*Σ│(Et )2│)1/2;δt=((1/3)*0)1/2=0
Коефіцієнт варіації:Vt=δt/ý=0
Коефіцієнт сталості: Кст=1-Vt ;Кст=1-0=1
Оскільки Кст = 1 , то даний ряд є сталим.
Таким чином для виявлення тенденцій розвитку певного економічного показника потрібна інформація про зміну цього показника у попередніх роках, але цієї інформації недостатньо , оскільки вона не враховує вплив таких факторів як: зміна економічного і політичного середовища; зміна попиту на продукцію підприємства і т. д. Тому результати прогнозу не слід сприймати як достовірну і незмінну інформацію, оскільки вони відображають лише загальну тенденцію розвитку явища.
4.2 Виявлення та вимірювання сезонних коливань
У розвитку соціально-економічних процесів поєднюється необхідність і випадковість, тому поряд з тенденцією їм притаманні відхилення від тренду, сезонні коливання, структурні зрушення.
Для вимірювання коливань рівнів динамічного ряду використовують такі показники, як індекси сезонності. Розраховують показники, які узагальнюють характеристику сезонних коливань: амплітуду коливань, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення.
Існує коло соціально-економічних процесів, яким притаманні сезонні коливання, що пов’язані з нерівномірним використанням витрат і ресурсів.
Сукупність індексів утворюють сезонну хвилю. Узагальнюючими характеристиками сезонних коливань служать амплітуда, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, які використовують для порівняння інтенсивності сезонних коливань різних процесів або одного й того ж самого процесу в різні роки.
Згідно з непарним варіантом нам потрібно визначити прогноз структури збуту, який характеризується сезонними коливаннями, використавши для цього дані про обсяг продукції в оптових цінах (без ПДВ і АЗ).
Таблиця 4.3- Вихідні дані для розрахунку характеристичних показників
Період (місяць або квартал року) | 2002 | 2003 | 2004 |
І | 1659 | 1789 | 1357 |
ІІ | 1256 | 1235 | 1387 |
ІІІ | 1458 | 1458 | 1456 |
ІV | 1393 | 1832 | 1155 |
Разом | 5766 | 6314 | 5355 |
Визначимо характер загальної тенденції ряду внутрішньорічної динаміки, визначивши темпи зростання (спадання) показника. Розрахунки відобразимо у Таблиці 4.4.
Таблиця 4.4- Виявлення характеру зміни показника
Рік | Річні рівні | Темпи зростання(%) | |
Ланцюгові | Базисні | ||
2002 | 5766 | 100,0 | 100,0 |
2003 | 6314 | 109,5 | 109,5 |
2004 | 5355 | 84,8 | 92,9 |
Оскільки, в ряді річної динаміки не виявлено чіткої тенденції розвитку, то для розрахунку індексів сезонності використаємо метод сталої середньої:
Ісезон= уі . 100% у уі – осереднені емпіричні рівні однойменних періодів. у – загальна або стала середня рівня ряду.Розрахунок індексів сезонності відобразимо у Таблиці 4.5.
Таблиця 4.5- Визначення сезонних коливань
Рік | Квартали | |||
I | II | III | IV | |
2002 | 1659 | 1256 | 1458 | 1393 |
2003 | 1789 | 1235 | 1458 | 1832 |
2004 | 1357 | 1387 | 1456 | 1155 |
Разом | 4805 | 3878 | 4372 | 4380 |
Середньомісячний рівень за періодами(уі) | 1601,7 | 1292.7 | 1457.3 | 1460 |
Індекси сезонності(%) | 36,7 | 29,6 | 33,4 | 33,5 |
Зобразимо на графіку хвилю сезонності.
Рисунок 4.2-Сезонна хвиля
Розглянувши дану сезонну лінію бачимо, що максимальний обсяг продукції припадає на перший квартал, мінімальний – на другий.
Дані сезонної хвилі дозволяють планувати обсяги реалізації продукції по кварталах наступного року, а отже і планувати обсяги виробництва і витрати на сировину.=653,2/3