Автор теорії групового навчання К. Арджіріс стверджує: навчання в психологічних умовах, максимально наближених до реальних, є найбільш ефективним. Ця теорія широко застосовується в американських школах і університетах. А. Маслоу — творець теорії ієрархії потреб, автор книжки «Мотивація і особистість» — класифікує за мірою важливості цілі індивідуума, якими можна пояснити характер впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на поведінку людини. Він виділяє п'ять видів потреб: фізіологічні, потреби в бізнесі, в належності до соціальної групи, в повазі до себе, в самоутвердженні. Всі ці потреби можуть проявлятись одночасно, але домінуючим и є фізіологічні. Автори теорії стресового балансу Р. Блейк і Дж. Мутон особливу увагу приділяють балансу між виробничими і соціальними потребами. В книзі Петерса і Уотермана «В пошуках удосконалення» визначається, чим «ефективне» підприємство відрізняється від нормальних і середніх. Автори виділили значення культури виробництва (норм і цінностей) як важливого фактора успіху, в першу чергу, вивчення думки робітників підприємства. На цій основі автори дійшли висновку, що людський фактор, його використання є стратегічним і життєво важливим для розвитку підприємства.
Найбільш поширене тлумачення терміну «менеджмент людських ресурсів», це — мобілізація працівників до активної роботи лінійними менеджерами.
Існують і такі тлумачення та підходи:
відношення до фактора праці як до джерела доходу;
створення умов діяльності кожному працівникові, щоб він міг вносити свій вклад до загальної справи;
інтеграція соціальної політики в загальну політику підприємства, ціллю якої є: найм на роботу, удосконалення відбору, професійна підготовка компетентних і заінтересованих працівників, які ефективно і результативно реалізувати муть цілі підприємства.
В рамках менеджменту людських ресурсів кадрова політика із «реагуючої» політики управління перетворюється в «активну», стратегічну, яка інтегрується в загальну політику всього підприємства.
Соціальна і культурна творчість сам їх працівників, їх безпосередня участь в самоорганізації і самоуправлінні спільною діяльністю, взаємний контроль і взаємозамінність, вияснення загальних цінностей і цілей, визначають поведінку кожного члена колективу. Колективна відповідальність за результати і високу ефективність роботи, всесторонній розвиток і використання індивідуального потенціалу — такі складові нового підходу в кадровому менеджменті 80-90-х років XX століття, який одержав назву командний менеджмент. Унікальне професійне ядро кадрового потенціалу — це основна конкурентна перевага будь-якої організації, яка хоче закріпити свої позиції на глобальних ринках. У XXI столітті ця парадигма за оцінками зарубіжних аналітиків набуде сили невідкладного закону для успішного підприємництва, оскільки пристосуватись до змін у ринковому середовищі зможе тільки високомобільний, зорієнтований на постійний розвиток персонал, ідо різко змінить всю кадрову роботу в організаціях і менеджменті.
Отже, менеджмент — це управління будь-яким соціальним об'єктом, володіння мистецтвом керувати, високий професіоналізм. У міжнародній практиці менеджмент — синонім управління соціально-економічними процесами в умовах організації.
Менеджмент людських ресурсів — це розробка й удосконалення методів мобілізації працівників зусиллями менеджерів, ефективне використання людського фактора, розробка кадрової політики.
3. Шляхи вдосконалення викладання
навчальної дисципліни “Управління персоналом”
Важливим моментом у викладанні навчальної дисципліни “Управління персоналом” є володіння студентами певними знаннями з ряду наук, без знань яких не можна у повній мірі ефективно освоїти навчальний курс “Управління персоналом”.
У більшості навчальних закладів дисципліна "Управління персоналом" викладається після вивчення дисциплін "Основи менеджменту", "Трудове право", "Основи психології та педагогіки", "Соціологія".
Основною метою викладання дисципліни є формування комплексу теоретичних знань і умінь щодо розробки та здійснення кадрової політики в сучасних організаціях, добір та розміщення персоналу, його оцінювання та навчання, забезпечення цілеспрямованого використання персоналу організації.
У результаті вивчення дисципліни "Управління персоналом" студенти мають знати:
- ключові поняття і терміни кожної теми модуля;
- роль та значення управління персоналом як науки і як специфічної функції менеджменту;
- сутність сучасних концепцій і теорій управління персоналом, етапи історичного розвитку управління персоналом;
- класифікаційні (вимоги) ознаки персоналу за категоріями і структурою;
- вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня, психологічних якостей працівників та керівників сучасних організацій, до ділових і професійно-особистісних рис менеджера кадрової служби;
- принципи формування, етапи розвитку і ознаки колективу, його соціального розвитку;
- основи стратегії управління персоналом і зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу організації;
- значення, основні структурні складові, фактори впливу сучасної кадрової політики;
- основні засади стратегії управління персоналом;
- роль та призначення, різновиди, основні функції, інформаційне забезпечення сучасних служб персоналу;
- формування та аналізування кадрового потенціалу в організаціях;
- застосування сучасних методів планування потреб у персоналі;
- організація набору і відбору персоналу у конкретних умовах;
- атестування персоналу та використання її результатів;
- управління процесом вивільнення персоналу;
- управління процесом розвитку та руху персоналу;
- оцінювання ефективності та результативності управління персоналом;
- соціальне партнерство в організації.
У результаті вивчення дисципліни студенти мають здобути наступні практичні навички та уміння:
- розкривати зміст ключових понять і термінів кожної теми та модулів;
- розраховувати оптимальну кількість працівників організації;
- планувати соціальний розвиток трудового колективу;
- користуватися правовою базою для здійснення сучасної кадрової політики у конкретних ситуаціях;
- інформаційно та документально забезпечувати управління персоналом;
- організовувати діяльність служби персоналу;
- володіти алгоритмом планування роботи з персоналом;
- розробляти заходи по охороні та безпеці кадрової інформації;
- адаптувати методи управління персоналом до умов функціонування жіночих колективів, багатонаціональних корпорацій;
- враховувати соціальну структуру персоналу при формуванні колективу;
- використовувати сучасні методи добору, відбору кадрів;
- складати персональну характеристику особи працівника організації;
- розробляти заходи з регулювання плинності персоналу;
- здійснювати аналіз джерел майбутніх потреб у персоналі;
- складати професіограми, кваліфікаційні карти, карти компетенції працівників організації;
- застосовувати методи оцінки персоналу;
- розраховувати показники ефективності роботи персоналу;
- володіти методикою проведення співбесід, телефонних розмов, анкетування, інтерв’ю з представниками різних рівнів управління організації.
Під час вивчення даного курсу рекомендованою літературою виступає наступна:
1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами: офіційне видання станом на 1 квітня 2000 р. – Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство "ІВА", 2000.
2. Закон України "Про оплату праці" // Урядовий кур’єр, 1995.
3. Закон України "Про зайнятість" // Урядовий кур’єр, 1991.
4. Закони України "Про зайнятість населення". Том 1. - К., 1999. С. 252-268
5. Закон України "Про колективні договори і угоди". Закони України. Том 6. - К., 1996. С.5-11.
6. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Закони України. Том 15. - К., 1999. С.332-343.
7. Закон України "Про оплату праці". Закони України. Том 8.-К., 1997. С.210-218.
8. Закон України "Про охорону праці". Закони України. Том 4. -К., 1996. С. 114-133.
9. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера: Навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – 304 с.
10. Бирман Л.А. Управленческие решения: Учебное пособие. – М.: Дело, 2004. – 208 с.
11. Виноградський М.Д. Менеджмент організацій К.: КНТЕУ. 1998
12. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент. Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 352 с.
13. Довгань Л.Є. Праця керівника або Практичний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: "ЕксОб", 2002. – 384 с.
14. Карнегі Дейл. Як завойовувати друзів та впливати на людей. – Харків: Промінь, 2001. – 560 с.
15. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 296 с.
16. Класифікатор професій ДК 003-95. – К.: Держстандарт України, 1995.
17. Колот A.M. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1998.
18. Кулицький С.П. Організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 224 с.
19. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. – К.: ТОВ "УВПК", "ЕксОб", 2000. – 512 с.
20. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. – 311 с.
21. Орбан-Лембирк Л.Е. Основи психології управління: Монографія. – Івано-Франківськ: "Плай", 2002. – 426 с.
22. Орбан-Лембирк Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с. (Альма-матер)
23. Петюх В.М. Управління персоналом: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.
24. Управление персоналом организации: Практикум: Учеб. пособие / Под ред. д.э.н., поф. А.Я. Кибанова. - М.: ИНФРА-М, 2002. – 296 с. – (Серия "Высшее образование).
25. Храмов В.О., Бовтрук А.П. Основи управління персоналом: Навчально-методичний посібник. – К.: МАУП, 2001. – 112 с.: іл.
26. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации: Учебно-практическое пособие. - М: "Бизнес-школа", "Интел-Синтез", 1997 . – 336 с.
27. Щекин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп.- К.: МАУП, 1999.