Характер – це сукупність більш-менш стійких особливостей поведінки людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, ставленні до дійсності, відбиваються на її вчинках, це індивідуальна особливість людини, сформована у процесі її життя. На формування характеру впливає, насамперед, вид діяльності та індивідуальне життя людини у суспільстві (умови побуту, діяльності, процеси виховання, самовиховання, навчання, навколишнє середовище, тощо). Характер має багато рис, з яких можна виділити моральні, вольові та емоціональні. Моральні риси характеру пов’язані зі ставленням до людей (доброзичливість, чуйність, делікатність, неуважність, заздрість, ненависть), речей (охайність, бережливість, марнотратство), до праці (працелюбність, сумлінність, лінощі), до себе (гордість, гідність, дисциплінованість, вимогливість). Вольові риси характеру – це мужність, рішучість, наполегливість, твердість, непохитність. Іноді людей називають «безхарактерними». Це не зовсім правильно, бо кожна людина має характер, але є люди слабкі, безвольні. Емоційні риси характеру залежать від темпераменту (активність, стриманість, дратівливість, вразливість). Як бачимо, риси характеру можуть бути як позитивними, так і негативними. Будь-що спокійний, доброзичливий, чуйний, лагідний, людяний характер – одна з необхідних умов професійної майстерності продавця. Відсутність цих професійно важливих якостей призводить до того, що людина не має задоволення від праці, не створить доброго настрою для інших, спілкування з нею нікому не принесе задоволення.
Продавець – це покликання моєї душі. Я обрала професію продавця тому, що мені подобається спілкуватися з людьми. Мені подобається продавати їм товари, в яких вони мають потребу.
Це може бути будь-що необхідне для життя. Адже людині багато чого потрібно для свого існування.
Можна поспілкуватись з цікавими людьми і дізнатися багато чого для себе корисного. Порадити людині, що можна купити, щоб вона була задоволена товаром. В цьому і полягає мета моєї професії. Коли людині сподобався товар, вона прийде до мене ще не раз. Ця професія цікава ще й тим, що отримуєш якийсь новий товар. Адже з кожним роком продукція стає якіснішою та цікавішою. Люди зацікавлені в якісному і цікавому товарі, який я можу запропонувати їм. Також ця професія цікава конкуренцією. Я повинна створити такі умови і ціни, щоб покупець був зацікавлений саме моїм товаром, а не товаром мого конкурента.
Я люблю свою професію тому, що вона цікава.
2. Товарознавча характеристика товару.
Рибні консерви – це продукти з риби та іншої сировини, спеціально оброблені, укладені в банки, герметично закупорені і стерилізовані. Рибні консерви мають високі споживчі властивості, що визначаються насамперед хімічним складом риби, з якої вони виготовлені.
Консерви у томатному соусі і рибо рослинні мають у своєму складі від 1 до 4,5% цукрі та незначну кількість органічних кислот (до 0,5%). Засвоюваність білків, жирів і цукрі у консервах дуже висока (94-96%). Їх енергетична цінність коливається від 100-120 ккал/100г (тунець натуральний, судак у томатному соусі) до 270-290 ккал/100г (сайра бланшована в олії, скумбрія бланшована в олії). У рибних консервах міститься від 2 до 3,5% мінеральних речовин, з них 1-2% припадає на кухонну сіль. Консерви з океанічних та морських риб є важливим джерелом йоду для організму людини.
Ці продукти використовуються в їжу безпосередньо (без теплової обробки). З деяких консервів готують перші і другі страви. Вміст банок повністю споживають в їжу, чого не відбувається під час споживання копчених, солених, в’ялених та інших продуктів.
На формування споживчих властивостей рибних консервів впливають вид і якість сировини, технологія виготовлення.
Для виготовлення рибних консервів використовують майже всі види риб, і насамперед тріскові, ставридові, оселедцеві, скумбрієві, камбалові та інші. Консерви з різних видів риб характеризуються неоднаковим хімічним складом, засвоюваністю, консистенцією, кольором, смаковими та ароматичними властивостями. Риба, яка використовується для виготовлення консервів, повинна бути доброякісною. Дефекти риби-сирцю передаються у готовий продукт. На формування споживчих властивостей рибних консервів впливають також вид заливки (соус, олія, желе, бульйон), добавки круп, овочевих та крупо-овочевих гарнірів, грибів, прянощів та інших. Ці добавки і кухонна сіль повинні бути доброякісними. Домішки солей магнію у кухонній солі додають консервам гіркуватого присмаку, а солей кальцію – лужного. На формування споживчих властивостей рибних консервів впливають і технологічні операції: сортування риби за якістю та розміром, її миття і розбирання, порціонування і засолювання, приготування заливок, підготовка тари, укладання риби та добавок у банки, додавання заливки, вакуумування і закупорювання банок, стерилізація при 107-1250С, охолодження.
Важливе значення для формування споживчих властивостей консервів має приготування рибного напівфабрикату. Ця операція впливає також на формування асортименту консервів. приготування напівфабрикатів проводять декількома способами: бланшуванням, обсмажуванням, пропіканням, підсушуванням, копченням. Кожен із цих способів теплової обробки впливає на зовнішній вигляд консервів, консистенцію, смакові, ароматичні та інші властивості.
Бланшування – найбільш простий спосіб теплової обробки риби. Для цього її варять у воді, сольовому розчині або олії, інколи обробляють гострою парою. Обсмажування риби (тушок, шматків) проводять в олії при температурі 160-1700С. Риба при цьому стає придатною для їжі. При бланшуванні і обсмажуванні розм’якшується шкіряний покров риби, м’язові тканини втрачають зв’язок з кістками і розпадаються на міотони. Рибу пропікають або підсушують гарячим повітрям або інфрачервоними променями. Внаслідок цього вона стає придатною у їжу. Відносна кількість сухих речовин та енергетична цінність риби підвищується. Копчення риби проводять гарячим способом. Риба при цьому набуває золотистого забарвлення, запаху і смаку копченостей. Шкіра стає зморщеною, щільно прилягає до м’яса. Відносна кількість сухих речовин та енергетична цінність риби при цьому значно підвищуються.
Теплова обробка рибних напівфабрикатів має свої недоліки: частково денатуруються білки, руйнуються вітаміни тощо. Для виготовлення рибних консервів використовують також свіжу рибу.
2.1. Класифікація та асортимент рибних консервів.
На формуванні асортименту рибних консервів позначається вид риби, її розбирання, вид заливки та теплової обробки напівфабрикату, якість готового продукту (товарні сорти), призначення. Асортимент рибних консервів об’єднують у такі групи: натуральні, в соусах, в олії, риборослинні. паштети і пасти.
Консерви натуральні.
Консерви цієї групи виготовляються з найбільш цінних видів риб (оселедцевих, скумбрієвих. ставридових, осетрових, лососевих та інших)ю У цих консервах добре зберігається колір, смак і запах свіжої риби; їх використовують для приготування закусок, перших і других страв, салатів. Консерви натуральні поділяються на декілька підгруп: у власному соку, з додаванням олії. у бульйоні, у желе, юшка і супи. Для виготовлення консервів у власному соку використовують рибу-сирець або її органи (печінку). До напівфабрикату додають 1,5-2% солі від маси риби, прянощі (перець, лавровий лист). При виготовленні консервів з осетрових і лососевих риб прянощі не використовуються. Сік утворюється у процесі стерилізації. Для приготування натуральних консервів з додаванням олії використовують рибу-сирець, сіль, духмяний перець, гвоздику та незначну кількість олії (одну чайну ложку на умовну банку). Консерви натуральні у бульйоні виготовляють із сирого напівфабрикату. Для приготування бульйону використовують голови, плавці, кістки, хрящі, моркву, петрушку, цибулю, прянощі, сіль. Консерви у желе виготовляють з сирої, бланшованої та обсмаженої риби. До напівфабрикату додають желе, яке готують з концентрованого бульйону і риборослинних речовин (агару, желатину). Бульйон при температурі 10-150С набуває драглеподібної консистенції. Цю масу називають желе. Желе зв’язує вміст банки і запобігає виникненню механічних ушкоджень риби при транспортуванні та зберіганні.
Консерви «Юшка і супи» близькі до консервів у бульйоні. Юшка готується з двох-трьох і більше видів риб з додаванням цибулі, зеленої петрушки, зеленого кропу, перцю чорного духмяного, лаврового листа, солі. Супи варять з одного або декількох видів риб. Заливку готують на бульйоні або воді. До її складу входять прянощі, цибуля, морква, сіль. У рецептуру деяких супів вводять крупи, часник та інші види сировини.
Консерви у соусах.
Найбільш поширеними консервами цієї групи є консерви у томатному соусі. Напівфабрикат укладають у банки в сирому, бланшованому або обсмаженому видах. Здебільшого використовують обсмажений напівфабрикат. Крім томатного соусу використовують інші: гострий гірчичний, томатно-гірчичний, яблучний, білий, пікантний, яблучно-томатний, яєчний, майонезний, риборослинний та інші. До деяких консервів додають заливки – пряну, гостру тощо.
Консерви в олії.
Для виготовлення цих консервів використовують більшість видів риб. Залежно від термічної обробки напівфабрикату консерви поділяються на такі підгрупи: з риби бланшованої, обсмаженої, копченої, пропеченої і підсушеної. Використовують також напівфабрикати у вигляді риби-сирцю. Для виготовлення консервів використовують звичайну або ароматизовану олію. З копченої риби виготовляють два види консервів: «Шпроти в олії» і «Риба копчена в олії». Консерви типу «Шпроти в олії» виготовляють з кільки, салаки, хамси, оселедця дрібного атлантичного. Кращою сировиною для консервів цього типу є балтійська кілька (шпрот). Риби використовують у вигляді тушок, які укладають у банки рядами і заливають соняшниковою і гірчичною олією у співвідношенні 3:1. Консерви типу «Риба копчена в олії» виготовляють з різних видів риб (оселедцевих, тріскових, камбалових, сайри та інших). Консерви в олії з пропеченої та підсушеної риби називають «Сардини в олії». Є декілька типів цих консервів: «Чорноморські», які виготовляють з султанки; «Каспійські» - з каспійської кільки і салаки; «Атлантичні» - з атлантичних сардин; «Далекосхідні» - з дрібної скумбрії.