Оцінка управління, його економічна та соціальна ефективність (стр. 4 из 4)

де Е_уп — ефективність управлінського персоналу;

О_m.n.— річний обсяг товарної (валової) продукції;

Ч_y — середньоспискова чисельність управлінського персоналу, чол.

Ефективність витрат на управління:

де Е_ву— ефективність витрат на управління;

B_y— сумарні річні витрати на управління.

Річні витрати на управління складаються з заробітної плати ІТП і службовців, витрат на матеріали, витрат на експлуатацію засобів оргтехніки й ЕОМ, накладних і одноразових витрат (придбання управлінської техніки й устаткування, фінансування оргпроектів тощо).

Загальні річні витрати на управління виробництвом:

де By- приведені сумарні витрати на управління;

В_п — річні поточні витрати;

Е_н — нормативний коефіцієнт ефективності;

В_од—одноразові витрати.

Річні поточні витрати визначаємо за формулою:

Вп=Вм+Взп(1+а),

де В_п— річні поточні витрати;

В_м — витрати на матеріали для потреб управління;

В_зп— витрати на заробітну плату управлінського персоналу;

а — коефіцієнт накладних і інших витрат.

Накладні витрати складаються з витрат на відрядження, утримання транспорту, впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, охорону праці тощо.

Одноразові витрати (В_од)визначаються за формулою

де В_тех. — сумарні витрати на техніку, що купується для управління;

В_НДР— витрати на проведення НДР, оргпроектування, розробку заходів щодо удосконалення роботи управління.

Як бачимо, економічну ефективність управлінської праці можна визначити стосовно кожного з великої кількості показників виробничої діяльності, але жоден з них не дозволяє оцінювати ефективність управління в цілому.

Як узагальнюючий критерій економічної ефективності підприємства може виступати функція обмеженого числа найважливіших показників. Він може бути виражений у такому вигляді:

де W— узагальнений критерій економічної ефективності фірми;

П_п; П_пр; П_уз; П_фзп — показники підприємства (приріст прибутку, продуктивність праці, умовно-змінні витрати, фонд заробітної плати).

4. Методика визначення економічноїефективності впровадження заходівз удосконалення управління

Заходи щодо удосконалення управління виробництвом дозволяють скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, збільшити обсяг виробництва. За цими напрямками варто визначати основні показники економічної ефективності раціоналізації систем управління виробництвом: річний економічний ефект; зростання продуктивності праці; строк окупності додаткових витрат капітальних вкладень.

При скороченні апарату управління заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це, у свою, чергу приведе до зниження собівартості продукції:

де Е_зп— економія заробітної плати;

Ч_ско — число одиниць управлінського апарату, що скорочується;

З — середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління;

П_с— відсоток відрахування на соціальне страхування.

Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:

де Ен — нормативний економічний ефект (при впровадженні нової техніки 0,15).

Зростання продуктивності праці:

де ПП₁, ПП₂ - продуктивність праці до і після впровадження заходу.

де В₁— обсяг виробництва до впровадження заходу;

Ч₁- чисельність працюючих до впровадження заходу;

Ч_е— чисельність апарата управління після впровадження заходу (економія).

Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

де К₁, К₂ — капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом;

S₁ — собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після удосконалення управління.

Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:

При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується за формулою:

де а₁ і а₂ — умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу;

У— річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається;

B₁і В₂— обсяг виробництва до і після впровадження заходів;

Кдкв — додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсяг виробництва, то сума ефекту по обох напрямках сумується. Показники зростання продуктивності праці і строку окупності визначаються за приведеною вище формулою. Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управління виробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональний вибирається по мінімуму приведених витрат:

Удосконалення управління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у вирішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.