Обсяг оборотних засобів господарства залежатиме ввід розмірів виробництва сільськогосподарської продукції і строків її реалізації. Протягом року потреба в оборотних засобах значно коливається. У період, коли створюються сезонні запаси кормів, насіння, інших матеріальних цінностей, а також при зростанні витрат незавершеного виробництва вона різко збільшується. Із збільшення сільськогосподарського виробництва потреба у оборотних засобах весь час зростає. Меліорація земель у дослідному господарстві сприяє поліпшенню використання оборотних засобів, а ткод підвищенню родючості ґрунтів (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Ефективність використання оборотних засобів у ТОВ „Маяк”
Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 до 2000, % |
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. | 1006,5 | 1266,6 | 1428,9 | 1011,9 | 1158,1 | 115,1 |
Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 1254,0 | 1598,0 | 1378,2 | 1065,2 | 1851,2 | 147,6 |
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів | 1,24 | 1,26 | 0,96 | 1,05 | 1,60 | 129,0 |
Тривалість одного обороту, днів | 294 | 290 | 380 | 348 | 228 | 77,6 |
У 2004 р. по відношенню до 2000 р. вартість оборотних засобів збільшилась на 15,1%. Впровадження комплексної механізації та автоматизації у дослідному господарстві призвело до збільшенню коефіцієнта оборотності оборотних засобів до 1,6 (тобто на 29%). Це привело до зниження тривалості одного обороту, тобто з 294 днів – 2000 р., до 228 днів – у 2004 р. Такий стан обумовлений значним збільшенням виручки від реалізації продукції, яка у 2004 р. по відношенню до 2000 р. збільшилась на 47,6%, що свідчить про оптимальне співвідношення основних і оборотних фондів. На 1000 грн вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення припадає 525 тис. грн. оборотних фондів. Таке співвідношення основних і оборотних фондів є оптимальним і сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.
Від забезпеченості господарства трудовими ресурсами і ефективності їх використання залежать обсяги і своєчасність виконання с.-г. робіт, ефективність використання техніки і, як результат, - обсяги виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші економічні показники.
Для характеристики ефективності використання робочої сили використовують наступні показники:
- забезпеченість господарства трудовими ресурсами;
- виробіток на одного робітника (середньорічний, середньодобовий,
середньоденний);
- коефіцієнт використання річного фонду робочого часу.
Для аналізу трудових ресурсів господарства розглянемо наступні показники, які приведені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Забезпеченість господарства трудовими ресурсами
та ефективність їх використання
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 до 2000, % |
Середньорічна чисельність робітників, чол. | 106 | 115 | 116 | 102 | 96 | 90,6 |
Витрати праці,тис. люд.-год. | 236,5 | 198,4 | 160,0 | 80 | 109 | 46,1 |
Відпрацьовано люд. –днів 1 робітником за рік | 318 | 246 | 147 | 112 | 162 | 50,9 |
Середня тривалість робочого дня, год. | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 100 |
Вартість валової продукції, тис. грн. | 1823,8 | 1810,3 | 1723,2 | 1331,3 | 2124 | 116,5 |
Виробіток одногоробітника: | ||||||
- середньорічний, тис. грн. | 17,2 | 15,7 | 14,86 | 13,05 | 22,125 | 128,6 |
- середньодобовий, грн. | 54,1 | 63,8 | 75,4 | 116,5 | 136,6 | 252,5 |
- середньоденний, грн. | 7,7 | 9,1 | 10,8 | 16,6 | 19,5 | 253,2 |
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу | 1,1 | 0,87 | 0,7 | 0,4 | 0,5 | 45,5 |
Середньорічна кількість працівників у господарстві скоротилась на 9,4% по відношенню 2004 року до 2000. Таке зменшення кількості працюючих призводить до скорочення витрат праці на 53,9%. Зменшується також кількість відпрацьованих людино-днів 1 робітником за рік на 49,1%. Внаслідок зменшення кількості працюючих зростає виробіток на одного працівника: середньорічний - на 28,6%, середньодобовий - на 152,5 та середньоденний на 153,2%. Оскільки значно знижується кількість працівників в господарстві, то зменшується забезпеченість господарства трудовими ресурсами. На 54,5% знизився коефіцієнт використання річного фонду робочого часу по відношенню 2004 року до 2000.
Матеріально – технічна база сільського господарства – це сукупність засобів і предметів праці, які використовуються в сільському господарстві. Більш детально розглянуті матеріально – технічні ресурси ТОВ “Маяк” в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Матеріально – технічні ресурси підприємства
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 у % до 2000 |
Кількість тракторів, фіз. од. | 24 | 23 | 19 | 19 | 18 | 75 |
Кількість тракторів в перерахунку на умовні еталонні трактори | 18,4 | 17,4 | 14,6 | 14,6 | 13,2 | 71,7 |
Загальна потужність двигунів тракторів, к.с. | 4870 | 4070 | 2035 | 2035 | 1960 | 40,2 |
Кількість зернозбиральних комбайнів, фіз. од. | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 100 |
Загальна потужність двигунів комбайнів, к.с. | 440 | 440 | 440 | 440 | 440 | 100 |
Всього енергетичних потужностей, к.с. | 5664 | 4864 | 2475 | 2475 | 2400 | 42,4 |
Витрачено електроенергії на виробничі потреби, тис. кВт×год. | 214 | 250 | 258 | 198 | 174 | 81,3 |
Тракторний парк протягом дослідного періоду скорочується на 6 фізичних одиниць порівняно з 2000 роком, що склало 25%. Відповідно і скорочується загальна потужність двигунів тракторів. Кількість зернозбиральних комбайнів залишається незмінною.
Рівень забезпеченості господарства енергетичними ресурсами визначається енергозабезпеченістю господарства та енергоозброєністю праці. Для оцінки рівня використання електроенергії використовують такі показники, як електроозброєність праці і електрозабезпеченість. Рівень механізації сільськогосподарського виробництва визначається відношенням обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт в господарстві, і характеризує розвиток матеріально – технічної бази господарства.
Таблиця 2.9
Показники забезпеченості матеріально – технічними ресурсами
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 у % до 2000 |
Енергозабезпеченість | 490,4 | 421,1 | 214,3 | 214,3 | 207,8 | 42,4 |
Енергоозброєність праці | 55 | 46,3 | 22,9 | 32,6 | 55,8 | 101,4 |
Електрозабезпеченість | 19,9 | 23,3 | 24 | 18,4 | 16,2 | 81,4 |
Електроозброєність | 2,08 | 2,4 | 2,4 | 2,6 | 4,04 | 194,2 |
Рівень механізації робіт в тваринництві, %: | ||||||
- доїння корів | 89 | 89 | 89 | 89 | 89 | 100 |
- водонапування на фермах ВРХ | 97 | 97 | 97 | 96 | 96 | 98,9 |
- роздавання кормів на фермах ВРХ | 72 | 72 | 70 | 65 | 65 | 90,3 |
- прибирання гною на фермах ВРХ | 85 | 85 | 85 | 85 | 85 | 100 |
Енергозабезпеченість господарства зменшується в 2 рази на протязі аналізуємого періоду, це пояснюється істотним скороченням кількості енергетичних потужностей. Проте, енергоозброєність зростає на 1,4%, причиною чого є скорочення кількості працівників на підприємстві. В господарстві скорочується використання електроенергії, про це свідчить зменшення електрозабезпеченості на 18,6%. У 2 рази зростає електроозброєність праці впродовж 5 років. Майже всі процеси у тваринництві механізовані. Рівень механізації робіт у цій галузі знаходиться на рівні не нижче ніж 70%.
Великий вплив на результати господарської діяльності оказує рівень інтенсифікації виробництва. Як відомо, розширене відтворення в сільському господарстві може здійснюватись екстенсивним та інтенсивним шляхом. Якщо збільшення виробництва досягається за рахунок розширення посівних площ та поголів’я тварин, то таку форму розширеного відтворення називають екстенсивною. Якщо ж розвиток виробництва відбувається шляхом поліпшення якості ґрунту, додаткового вкладення засобів на одну і ту же площу і тим самим досягається підвищення врожайності культур і продуктивності худоби, то такий шлях збільшення виробництва продукції називається інтенсивним. Інтенсифікація є головним напрямом розвитку сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі. Постійний ріст інвестицій на розвиток більш сучасних засобів виробництва, більш кваліфікованої праці в розрахунку на одиницю земельної площі повинні забезпечити основну долю приросту виробництва валової продукції.