Стан та перспективи розвитку управлінського консультування на підприємствах України (стр. 5 из 16)
Загалом у світі нараховується близько 1720 фірм, що спеціалізуються у сфері управлінського консалтингу. За параметрами чисельності фахівців і обсягу річного обороту послуг 40 фірм із зазначених вище можна вважати великими, 180 фірм ― середніми, а 1500 фірм ― малими. Світовий ринок управлінських консультаційних послуг при цьому поділено так: 40 найбільших консалтингових фірм обслуговують 66 % ринку, 180 середніх фірм ― 25 %, 1500 малих фірм ― 9 %. Велика фірма має від 300 до 30000 професійних працівників, річний дохід становить 68 ― 73 млрд дол. США. У середній фірмі працює від 100 до 300 спеціалістів, генеруючи річний дохід до 20 млн дол. США. Малі фірми ― це фірми, у яких працюють близько чотирьох професійних консультантів а річний дохід становить не більше 0,5 млн дол. США [20].
Результати аналізу структури послуг, що пропонуються 40 найбільшими управлінськими консалтинговими фірмами на рис.1.5.
Рис.1.5. Аналіз структури консалтингових послуг [56]
П’ятірки лідерів за видами консалтингових послуг наведено в табл.1.4.
Таблиця1.4
Світові лідери консалтингових послуг [80]
| № | Стратегічний консалтинг | Частка ринку, % | № | ІТ- консалтинг | Частка ринку, % |
| 1 | McKinsey & Company | 18.75 | 1 | Accenture | 21.79 |
| 2 | Boston Consulting Group | 16.35 | 2 | IBM Global Services | 12.84 |
| 3 | Bain & Company | 13.56 | 3 | PwC Consulting | 8.85 |
| 4 | Booz-Allen & Hamilton | 11.54 | 4 | Cap Gemini Ernst & Young | 8.44 |
| 5 | Accenture | 5.86 | 5 | Deloitte Consulting | 6.72 |
| № | Управління персоналом | Частка ринку | № | Електронний бізнес | Частка ринку |
| 1 | Hewitt Associates | 16.78 | 1 | Accenture | 16.11 |
| 2 | Towers Perrin | 12.20 | 2 | IBM Global Services | 9.09 |
| 3 | William M.Mercer | 11.29 | 3 | Sapient | 6.88 |
| 4 | Watson Wyatt World Wide | 9.31 | 4 | Razorfish | 6.54 |
| 5 | Hay Group | 7.93 | 5 | Scient | 5.67 |
Підприємства-замовники за різними сферами діяльності розподілилися таким чином, як показано на рис.1.6.
Рис. 1.6. Підприємства-замовники консалтингових послуг за сферами діяльності [56]
Крім спеціалізації за напрямами консалтингу, існує чимало фірм, що орієнтуються на клієнтів певних галузей. Наприклад, велика міжнародна консалтингова компанія SH&E (Simat Helliesen & Eichner), що має ряд проектів у країнах СНД, спеціалізується винятково на авіапідприємствах. Консалтинг у сфері авіабізнесу є також основним видом діяльності багатьох невеликих регіональних фірм (наприклад, англійської Atlas Project Management і російсько-ірландської Avia International Ltd, більшість клієнтів яких ― авіапідприємства колишніх союзних республік) [76].
Професійні консалтингові асоціації мають 42 країни світу. Індивідуальні консультанти створили спеціальні форми об'єднань ― Інститути менеджмент-консалтингу. Національні консалтингові інститути об'єднані в Міжнародну раду консалтингових інститутів зі штаб-квартирою в Торонто (Канада) [51].
Існують два провідні міжнародні професійні об'єднання консалтингових фірм:
- Європейська федерація асоціацій з економіки і управління (ФЕАКО), заснована 1960 року в Парижі, а 1991 року, її штаб-квартиру перенесено в Брюссель. Членами ФЕАКО є 25 національних асоціацій країн Європи (17 ― із країн Західної Європи і 8 ― із країн Центральної та Східної Європи). Асоціації-члени ФЕАКО налічують 1200 консалтингових фірм, що мають понад 12 000 консультантів.
- Асоціація менеджмент-консалтингових фірм (АМКФ або АКМЕ), заснована 1929 року і є найстаршою у світі консалтинговою асоціацією [62].
До організацій, які у своєму складі, крім професійних консультантів, мають інших фахівців у сфері менеджменту, належать Європейський фонд розвитку менеджменту (EFMD), Асоціація розвитку менеджменту країн Центральної і Східної Європи (CEEMAN), Американська асоціація менеджменту (AMA), Японська федерація менеджментів-організацій (ZEN-NOH-REN) [97].
В умовах інтеграції України у світове економічне суспільство питання, пов’язані з обслуговуванням бізнесу, набули великого значення для підприємств. Виникли проблеми з переорієнтацією підприємств на новий тип економічної системи, підвищення конкурентоспроможності та управління бізнес-процесами з використанням передових технологій. Зазначене, з урахуванням швидкої зміни умов функціонування вітчизняних підприємств, потребувало професійної допомоги керівництву в управлінні діяльністю підприємства, що є одним з головних завдань консалтингових компаній.
Започаткування консалтингової галузі в Україні характеризувалося стихійним виникненням консалтингових фірм під впливом діяльності західних компаній.
Загалом існує три основні загальновизнані напрями створення і просування професійного консультування в Україні:
1) створення професійних вітчизняних служб, які змогли б зменшити залежність країни від іноземних експертів;
2) оптимальне пристосування ноу-хау у сфері управління до специфічних умов України саме місцевими професіональними консультантами;
3) скорочення використання іноземних фахівців, що дозволить зменшити вартість консультаційної частини багатьох проектів, а отже, заощадити валюту і зробити ці послуги доступними для місцевих клієнтів, включаючи дрібних підприємців [76].
Розвиток ринку консалтингових послуг можна розглядати за наступними періодами, які відображають певні тенденції в розвитку консалтингу на Україні.
1990–1991 р. Прямування до відтворення. Початок незалежної діяльності фахівців консультаційної сфери характеризується зосередженням уваги на відстаючих підприємствах, насамперед збиткових та низькорентабельних, які б могли стати поштовхом до їх просування на вітчизняному ринку.
Перша половина 90-х років була періодом демонстрації професіоналізму "західних" менеджмент-консалтингових компаній. Було відкрито представництва: PriceWaterhouse Соopers, Deloitte & Touche, Coopers & Lybrand, Ernst & Young, KPMG, Baker & McKenzie, Barents Group, LLC, Arthur Andersen, Roland Berger & Partners, Dr. Wisselchuber & Partners та ін. Ці компанії вийшли на ринок України для супроводження своїх давніх клієнтів або як реалізатори проектів технічної та фінансової допомоги, наданої міжнародними донорськими організаціями. Лише деякі з невеликих західних фірм ризикнули вийти на ринок України з метою розширення географії бізнесу та у пошуках нового клієнта. Майже 80 % іноземних консалтингових компаній тримаються на ринку України саме завдяки реалізації проектів міжнародної допомоги. Великі консалтингові компанії надають послуги переважно з менеджмент-тренінгу та аудита [56].
Перші незалежні спроби вітчизняних консультантів виявляються вагомими. З боку замовників відчувається не лише довіра, але й упевненість в корисності консультування, що простежувалась через фіксовану оплату послуг ще до початку роботи незалежно від кінцевого результату.
1992–1993 р. Асоціаційна цілісність. Наступним етапом розвитку консалтингової діяльності було створення Асоціації консалтингових фірм «Укрконсалтинг», головною метою якої було об’єднати консультантів-посередників для забезпечення процесу масової приватизації.
1994 р. Іноземна експансія. Відбувається «захоплення» ринку західними консалтинговими компаніями та російськими консультантами. Завдяки цьому українські консультанти отримують можливість не лише набувати досвіду, але й працювати за закордонними проектами і програмами.
Одночасно з національними консалтинговими фірмами в Україні працює велика кількість іноземних консультантів. Найбільші з них ― фірми бувшої «Великої п’ятірки»: PriceWaterhouse Соopers, Ernst & Young, Arthur Andersen, Deloitte & Touche, Coopers & Lybrand, загальне керівництво українськими підрозділами яких здійснювалось з їх центральних штаб-квартир [14].
У регіонах консалтингові компанії працювали зазвичай за двома схемами:
1) виділення співробітників зі штату київського офісу;
2) залучення для конкретних робіт українських консультантів.