- Модель „лікар-пацієнт”. Консультант здійснює діагностику організації, виявляє проблеми клієнта та розробляє комплекс заходів, здатних їх вирішити.
- Співробітництво ― найбільш ефективна модель консультування.
Взаємовідносини співробітництва дозволяють поєднати зусилля клієнта та консультанта на всіх етапах консультування (табл. 1.5.)
Таблиця 1.5
Порівняльна характеристика привабливості моделей взаємовідносин консультанта і клієнта [13].
Фактори привабливості | Моделі взаємовідносин | ||
Експерт-клієнт | Лікар-пацієнт | Співробітництво | |
Залежність організації клієнта від зовнішнього консультанта | мінімальна | суттєва | повна |
Строк перебування консультанта в організації клієнта | стислий | середній | тривалий |
Участь консультанта в активізації інноваційного потенціалу клієнтської організації | не бере участі | вибірково бере участь | консультант виступає у ролі інструктора |
Витрати клієнта на консультування | низькі | середні | значні |
Успіх інновації у довгостроковому періоді | невизначений | невизначений | передбачений |
Зворотній зв’язок клієнта з консультантом | відсутній | фрагментарний | постійно підтримується |
Оскільки імперативом сучасного економічного зростання є зміщення акцентів науково-технічного розвитку у напрямі підвищення інтелектуалізації основних чинників виробництва, пріоритетними стають питання розвитку інтелектуального потенціалу підприємств на основі генерування, нагромадження та трансферу знань у діяльність.
Сучасні тенденції розвитку „економіки знань” характеризуються впровадженням як визначального чинника не лише новітніх технологій, а й усього механізму виробництва знань, оскільки здатність примноження інтелектуального потенціалу з його використанням у практичній діяльності стає ключовим та визначальним чинником конкурентоспроможності індивіда і організації.
Проведені теоретичні дослідження й аналіз практичного досвіду свідчать, що в основу розроблення і реалізації організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств необхідно закладати концептуальні положення економіки знань.
Оскільки сучасні економічні умови України не дають можливості підприємствам примножувати інтелектуальний потенціал самотужки. Чинниками негативної тенденції, як відомо, є недостатня кількість фінансових ресурсів, зниження рівня інтелектуального капіталу країни за рахунок еміграції, нерозуміння значущості використання знань у формуванні активів організації, обмеженість в доступі до зовнішніх баз знань, тому серед різних методів отримання знань підприємством стають головними такі:
- купівля (серед методів купівлі знань головними є найм на роботу нових працівників, створення партнерства з іншою організацією, перехід функцій з однієї організації в іншу);
- розвиток (відправлення працівників на навчання, розроблення і надання навчальних програм всередині організації, запрошення зовнішніх інструкторів, поширення набутих знань всередині організації);
- оренда (найм на роботу консультантів, отримання допомоги від партнерів, залучення інших організацій на субконтрактних умовах).
Єдине відкрите джерело отримання знань в сучасних умовах ― консалтингові компанії.
Процес взаємодії консалтингової компанії з підприємством замовником набуває нового значення і виражається у створенні нових знань, які призводять до підвищення професіоналізму та компетенції працівників, що, у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства в цілому(рис.1.8).
Рис. 1.8. Процес трансферу знань консалтинговою компанією підприємству- замовнику
Консалтингові компанії можуть застосовувати різноманітні методи передачі знань (табл. 1.6), але в ідеальному варіанті процес передачі знань має найвищу ефективність при індивідуальній праці з кожним клієнтом.
Таблиця 1.6
Методи і технології вирішення завдань консалтингових компаній з поширення знань [44]
№ п/п | Методи і технології | Завдання | ||||
Вивчення підприємства | Формування знань | Передача знань | Организація доступу до зовнішніх знань | Пропаганда знань | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Проведення навчальних семінарів | v | v | + | v | + |
2 | Проведення семінарів з обміну досвідом | + | + | + | - | + |
3 | Проведення виставок | v | - | + | + | + |
4 | Відвідування підприємств, що впровадили нововведення | + | + | + | - | + |
5 | Випуск інформаційних навчальних видань | - | v | + | v | + |
Продовження табл. 1.6
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
6 | Публікація навчально-інформаційних статей | - | - | + | v | + |
7 | Реклама | - | - | v | - | + |
8 | Комп’ютерні технології обробки інформації | - | + | + | + | + |
9 | Безпосереднє консультування | + | v | + | - | + |
Примітка:
+ – під час використання методу завдання вирішується в обов’язковому порядку
v – під час використання методу завдання може вирішуватися паралельно з іншими завданнями
- – під час використання вказаного методу завдання не вирішується
Передача знань підприємствам від консалтингових компаній носить рекомендаційний характер, тому для результативності їх упровадження першочергове значення має повне усвідомлення кожним клієнтом корисності трансферованих знань. Таке усвідомлення не можливо досягти без активної участі клієнтів не тільки в отриманні знань, але й у процесі генерації нових знань. Щоб отримати максимальний ефект від консалтингу, клієнт повинен брати участь у консалтинговому проекті. Ступінь такої участі має варіюватись залежно від видів консалтингу. За експертного консультування консультант самостійно виконує діагностику, розробляє рішення і рекомендації з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, здебільшого, до забезпечення консультантові доступу до інформації й оцінки результатів. За процесного консультування консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукаючи його висловлювати свої ідеї, міркування, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень [31].
Передача знань між співробітниками дозволяє підвищити компетенцію та професіоналізм, що впливає на якість їх праці. Трансфер знань від працівників компанії партнерам дозволяє працювати з ними в одному напрямку, що підвищує ефективність партнерства. Передача і впровадження знань з особистої компетенції працівників у внутрішню структуру підприємства сприяє їх нагромадження в організації і можливості користуватися набутим досвідом усім працівникам. [33].
Тому, на наш погляд, для взаємодії консалтингової компанії та підприємства-замовника доцільно використовувати команди. Як зазначалося раніше, в робочій групі кожний з учасників працює на досягнення результату відведеного йому завдання, у разі командної роботи комбінуються всі здібності та навички, які потрібні для вирішення поставленого загального завдання.
В сучасній літературі, використання команд визначають як один з головних підходів до формування організаційної структури, однак, команди ― поняття не стільки структурне, скільки якісне, що характеризує рівень взаємодії, довіри на підприємстві. [39]