Дипломна робота
на тему:
Стан та перспективи розвитку управлінського консультування на підприємствах України
АНОТАЦІЯ
В теоретичній частині даної роботи розкрито основні питання відносно управлінського консультування підприємств, проведений аналіз взаємодії консалтингових компаній і підприємств-замовників. У практичній частині проведений аналіз тенденцій консалтингового забезпечення підпрємств, а також аналіз перешкод та приоритетів розвитку менеджмент-консалтингових компаній. Наведено приклад вирішення проблеми підприємства Бюро Управлінського консультування.
Робота включає: сторінок — 92, таблиць — 6, рисунків — 12, найменувань літератури — 111.
АННОТАЦИЯ
В теоретической части данной работы раскрыты основные вопросы относительно управленческого консультирования предприятий, проведенный анализ взаимодействия консалтинговых компаний и предприятий-заказчиков. В практической части проведён анализ тенденций консалтингового обеспечения предприятий, а также анализ препятствий и приоритетов развития менеджмент-консалтинговых компаний. Приведен пример решения проблемы предприятия Бюро Управленческого консультирования.
Работа включает: страниц — 92, таблиц — 6, рисунков — 12, наименований литературы — 111.
In theoretical part of this work basic questions are exposed in relation to the administrative advising of enterprises, conducted analysis of co-operation of consulting companies and enterprises-customers. In practical part the conducted analysis of tendencies of the consulting providing of enterprises, and also analysis of obstacles and priorities development of management-consulting companies. The example of decision of problem of enterprise of Bureau of the Administrative advising is resulted.Work includes: pages — 92, tables — 6, figures — 12, items of literature — 111.
Зміст
Розділ 1. Теоретичні засади консалтингової
1.1. Концептуальні підходи до формування консалтингового забезпечення підприємств. 8
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КОНСАЛТИНГОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ. 58
2.1. Аналіз тенденцій консалтингового забезпечення підприємств України 58
2.2. Аналіз перешкод та пріоритетів розвитку менеджмент-консалтингових компаній. 70
2.3. Проблеми підприємств України та вирішення їх українськими консультантами. 75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 85
Вступ
Ринкові умови господарювання спонукають організації, підприємства та фірми досить швидко переорієнтовувати свою діяльність ― відповідно до ситуації. Як свідчить світовий досвід важливу роль в адаптації суб'єктів господарювання до вимог ринку відіграють консалтингові компанії. Зважаючи на те, що консалтинг як вид діяльності є наймолодшим серед галузей української економіки і розвивається в процесі ринкової трансформації України, мають місце перешкоди пов'язані з недосконалістю існуючої системи функціонування економічного співтовариства та проблеми його розвитку, які до цього часу не досліджені, а інколи і не виявлені.
Визначення стану та перспектив розвитку управлінського консультування ― найактуальніша тема сьогодення, а функціональні служби підприємств та їх керівники, мають бути інформовані про можливості застосування та залучення професійних консультантів, з метою підвищення конкурентоспроможності та, як наслідок, прибутковості діяльності в організаціях різних форм власності та галузей господарювання.
Таким чином, замовлення консалтингових послуг являє собою своєрідну оренду знань на певний час, яких потребують вітчизняні підприємства на певному етапі розвитку. Тому консалтинг пропонується розглядати як метод впровадження наукових знань в економіку.
Метою даної роботи є отримання знань з розвитку менеджмент-консалтингових компаній і забезпечення консалтинговими послугами підприємства України.
Головними задачами роботи є визначення теоретичних засад консалтингової діяльності, дослідження і аналіз процесу консалтингового забезпечення підприємств на базі ВАТ „Ірпіньмаш”.
Об’єктом дослідження є відкрите акціонерне товариство ВАТ „Ірпіньмаш”. На протязі всього періоду існування, підприємство спеціалізувалося на випуску продукції для торф’яної промисловості, але останнім часом, в умовах розвитку ринкової економіки зі значним зростанням конкуренції, підприємство вимушене збільшувати асортимент і номенклатуру випускаємої продукції.
Перелік продукції, яка випускалася в 2001 році: Трактор Т30-69; Прес- підбирач без пасовий ПР-750М; Культиватор АКПГ-3.6; Культиватор КПС-4М; Культиватор КПС-4М-01; Культиватор КПС-3.3Ф; Зчіпка СП-11К; Зчіпка СП-11У; Каток водоналивний ЗКВГ-1.4; Малогабаритна сушильна установка МСУ.
Основними споживачами продукції ВАТ „Ірпіньмаш” є: сільськогосподарські підприємства та інші фізичні та юридичні особи. ВАТ „Ірпіньмаш” співпрацює з багатьма іноземними партнерами, які знаходяться в Росії, Білорусії, та інших країнах ближнього зарубіжжя.
Основною проблемою ВАТ „Ірпіньмаш” є оптимізація організаційної структури підприємства. Методикою дослідження є глибинні інтерв'ю з керівництвом, а також анкетування керівників і ключових співробітників підприємства. Джерелами інформації є наукова і довідникова література, інтернет(сайти консалтингових компанії, УАМК та підприємств-споживачів), Закони України та інша додаткова література.
Розділ 1. Теоретичні засади консалтингової
Визначення консалтингу в українській практиці часто акумулюють з усією сукупністю послуг з економіки та управління, які надаються підприємствам. У ринковій економіці консалтинг має форму підприємницької діяльності (бізнесу). Міжнародна практика визначає два головні підходи до визначення поняття «консалтинг». За першим підходом використовується функціональний погляд на консультування. Фриз Стееле під процесом консультування розуміє будь-яку форму надання допомоги щодо змісту процесу чи структури завдання або серії завдань, за якої консультант сам не відповідає за виконання завдання, але допомагає тим, хто відповідає за це [99]. Другий підхід розглядає консультування як певну професійну службу і виділяє ряд її характеристик. Леррі Грейнера і Роберта Метцгера визначають управлінське консультування як консультативну службу, що працює за контрактом і надає послуги організаціям за допомогою спеціально навчених і кваліфікованих осіб, які допомагають організації-замовнику виявити управлінські проблеми, проаналізувати їх, дають рекомендації щодо вирішення цих проблем і сприяють, у разі потреби, виконанню рішень” [95]. Зазначені підходи ― взаємодоповнювальні. За визначенням консультантів з економіки та управління (FEACO ― ФЕАКО) менеджмент-консалтинг ― це надання незалежних порад і допомоги з питань управління, включаючи визначення і оцінку проблем і/або можливостей, рекомендацію відповідних заходів і допомогу в їх реалізації [94]. Такого ж визначення дотримується і Американська асоціація консультантів з економіки і управління (АСМЕ) та Інститут менеджмент-консультантів (ІМС). Російські дослідники визначають: „консалтинг ― це комплекс знань, який пов’язаний з науковим пошуком, проведенням досліджень, проведенням експериментів з метою розширення наявних і отриманих нових знань, перевірки наукових гіпотез, встановлення закономірностей, наукових узагальнень, обґрунтування проектів успішного розвитку організації” [12].
В Україні використовують термінологію, відпрацьовану в Асоціації „Укрконсалтинг” за результатами досліджень українського ринку консалтингових послуг у 1996 р. „Бізнес-консалтинг ― забезпечення клієнта спеціалізованим досвідом, методологією, технікою поведінки, професійними навичками або іншими ресурсами, що допомагають йому в оптимізації фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві (в організації) в межах діючої нормативно-законодавчої бази” [38].
Таким чином, консалтинг можна трактувати як вид діяльності, основним завданням якого є аналіз, обґрунтування перспектив розвитку і використання науково-технічних та організаційно-економічних інновацій з урахуванням предметної сфери та проблем клієнта, тобто ― це надання, у разі потреби, допомоги у впровадженні спеціалізованих порад, що стимулюють вирішення завдань з оптимізації діяльності організації у конкретному зовнішньому оточенні за умови невтручання консультанта у процес прийняття рішення. Консалтинг вирішує питання управлінської, економічної, фінансової, інвестиційної діяльності організацій, стратегічного планування, оптимізації загального функціонування компанії, ведення бізнесу, дослідження та прогнозування ринків збуту, руху цін тощо.
Зазначені визначення охоплюють поняття «консалтинг» як надання різноманітних послуг підприємствам, враховуючи те, що головна мета консалтингу полягає у підвищенні компетентності керівництва, поліпшенні ефективності діяльності компанії в цілому та підвищенні продуктивності праці кожного працівника. На нашу думку, зміст поняття «консалтинг» повинен розглядатися як систематизована сукупність знань з надання високоякісних консалтингових послуг консалтинговими компаніями підприємствам-замовникам на основі забезпечення трансферу нагромадженого професійними консультантами обсягу знань та досвіду підприємствам-замовникам. Головне завдання консалтингових компаній — це надання консалтингових послуг керівництву підприємств-клієнтів, а також розроблення і реалізація проектів для підтримання і розвитку їх конкурентних переваг. На підприємствах такі питання можуть вирішувати аналітичні відділи, але потребу у використанні консалтингу визначають виходячи з нагальних проблем. Досвід показує, що малі та середні підприємства зазвичай не мають аналітичної служби, а її функції виконують безпосередньо керівники підприємств. У разі виникнення проблем, пов’язаних з конкурентоспроможністю через нестачу фінансових ресурсів і можливостей, керівник малого чи середнього підприємства може прийняти рішення щодо консультативної підтримки консалтинговою фірмою. На великих підприємствах, на яких аналіз і управління здійснюються на основі технологій знань, завдання розвитку конкурентоспроможності вирішують за допомогою аналітиків і інформаційно-аналітичного центру, однак для вирішення деяких завдань стратегічного планування можуть залучатися як консалтингові компанії, так і спеціалізовані наукові інститути. У цьому разі наукові інститути виступають у ролі консалтингової компанії. Це пояснюється тим, що у команді аналітиків підприємства як фізично, так і теоретично не можуть бути представлені експерти всіх можливих сфер знань [12].