Поняття товару у маркетингу (стр. 5 из 8)

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару є виразом ступеня привабливості товару для покупця.

Привабливість її реалізовуваного товару для продавця полягає в чистій виручці, рівній контрактній ціні за мінусом витрат на продаж, доставку, податків, мит, акцизів. Тому питома вага ефекту для продавця (Кпр), характеризуючий економічну доцільність продажу продукції, буде рівна:

Кпр = Вр / З; (5)

де Вр - чиста грошова виручка від реалізації;

3 - повні витрати на виробництво одиниці продукції і її доставку.

Конкурентоспроможність товару підвищують постійно, добиваючись максимальної відповідності його споживацьких і вартісних характеристик існуючим і особливо прогнозованим запитам покупців.

На основі виявлення ринкових змін кон'юнктури аналізованого товару проводиться відбір тих груп товарів, які в більшій мірі відповідають запитам споживачів. Далі вивчаються прогнози появи нових товарів конкурентів. При цьому виділяються ті новинки, вірогідність успішного продажу яких очевидна і які викличуть жорстоке суперництво між конкурентами. Після цього формуються технічні вимоги до параметрів товарів. На закінчення складаються оцінні таблиці відповідності параметрів декількох цікавих новинок і тих технологій, без яких неможливий випуск нового товару.

Зрештою вибір варіанту визначають обмеження, існуючі для даної промислової фірми в області технології, матеріального забезпечення і комунікацій.Правильно вибраний варіант підвищення конкурентоспроможності товару дозволить в максимальному ступені уникнути безглуздих втрат, а отримані підсумки по аналізу цього широкого спектру параметрів дозволять сформулювати програму цілеспрямованої зміни у виробничій, фінансово-економічній і збутовій роботі промислової фірми для посилення її позицій в конкурентній боротьбі на ринку.

2.2. Методика оцінки якості товару

Проблема якості, непроста у всі часи, особливо гостро стоїть зараз, на етапі переходу до ринкової економіки. Наші підприємства стикаються з великими труднощами, скороченням виробництва, багато заводів зупиняються, колективи не одержують зарплату. Проблеми ускладнюються ще і нестабільністю у фінансовій системі. Назріває питання: про яку ж якість може йтися в такій ситуації? В тому і річ, що саме якість – це той ключ, яким, як показує досвід багатьох країн, відкривають двері виходу з кризи.

Якість продукції – найважливіша економічна категорія і тісно пов'язана з різними іншими економічними показниками, такими як собівартість, прибуток, рентабельність і інші. Підвищення якості продукції треба розглядати в різних аспектах, у тому числі на макро і мікро рівнях. Підвищення якості продукції дозволяє: збільшити підвищення якості товарів і послуг; поліпшити структуру експорту; здійснити на практиці НТП і ін. [16, с.86]

Отже, державна політика повинна бути направлена на підвищення якості продукції. А для підприємств в умовах ринкових відносин постійний випуск якісної продукції означає дуже багато що. Перш за все формування іміджу підприємства. Імідж високого рівня – це упевненість і популярність, стійке позитивне відношення покупців до фірми, її товарів, послуг, атрибутам фірмовому стилю, товарному знаку, рекламі.

В даний час ми бачимо велику кількість зарубіжних фірм – виробників, які успішно тримають лідируючі місця на світовому і російському ринках в різних галузях діяльності. Такі як Adidas, Nike, PHILIPS, SONY і багато інших. Таким чином, рішення проблеми якості продукції на підприємстві – це високий його імідж у покупців, це вихід так само на зовнішній ринок, це основа для отримання максимального прибутку стійкої якості продукції.

Відомий американський фахівець в області якості продукції А. Фейгенбаум в своїй книзі «Контроль якості продукції» розуміє «під якістю виробу або послуги можна визначити як загальну сукупність технічних, технологічних, і експлуатаційних характеристик виробу і послуги, за допомогою яких виріб або послуга відповідатимуть вимогам споживача при їх експлуатації» [16, с. 87]. Рівень якості продукції визначається на основі системи показників її якості. Для визначення цього рівня, необхідно знати чисельне значення кожного з цих показників і порівняти з аналогічним показником продукції прийнятої як базова для порівняння. Під визначенням показника якості мається на увазі знаходження його чисельного значення. Для цього на практиці залежно від специфіки продукції приймаються наступні методи.

Вимірювальний – за допомогою інструментів, приладів.

Реєстраційний метод – який заснований на реєстрації і підрахунку числа певних подій (наприклад відмов при випробуваннях) або предметів (наприклад, стандартизованих, уніфікованих, оригінальних захищених патентом). Реєстраційним методом можуть визначатися такі показники як безвідмовність, патентний – правові, стандартизація, уніфікація.

Обчислювальний метод - ґрунтується на застосуванні спеціальних математичних моделей для визначення показника якості продукції.

Соціологічний метод – здійснюється на основі збору і аналізу ліній можливих споживачів.

Розрізняють два поняття: технічний рівень продукції і рівень якості продукції як більш широке поняття. Рівень якості продукції – відносна характеристика, заснована на зіставленні значень показників, що характеризують технічне і естетико – ергономічну досконалість комплексних показників надійності і безпеки використовування оцінюваної продукції.

Оцінка рівня якості продукції – це сукупність операцій включаючи вибір номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників при оцінці якості продукції [15, с. 117].

Один з базових принципів управління якістю полягає в ухваленні рішень на основі фактів. Найповніше це розв'язується методом моделювання процесів, як виробничих, так і управлінських інструментами математичної статистики. Проте, сучасні статистичні методи досить складні для сприйняття і широкого практичного використовування без поглибленої математичної підготовки всіх учасників процесу. До 1979 року Союз японських учених і інженерів (JUSE) зібрав воєдино сім достатньо простих у використовуванні наочних методів аналізу процесів. При всій своїй простоті вони зберігають зв'язок із статистикою і дають професіоналам можливість користуватися їх результатами, а при необхідності - удосконалювати їх.

Причинно-наслідкова діаграма (діаграма Ішикави). Діаграма типу 5М розглядає такі компоненти якості, як “людина”, “машина”, “матеріал”, “метод”, “контроль”, а в діаграмі типу 6М до них додається компонент “середовище”. Стосовно вирішуваній задача квалиметричного аналізу, для компоненти “людина” необхідно визначити чинники, пов'язані із зручністю і безпекою виконання операцій; для компоненти “машина” - взаємостосунки елементів конструкції аналізованого виробу між собою, пов'язані з виконанням даної операції; для компоненти “метод” - чинники, пов'язані з продуктивністю і точністю виконуваної операції; для компоненти “матеріал” - чинники, пов'язані з відсутністю змін властивостей матеріалів виробу в процесі виконання даної операції; для компоненти “контроль” - чинники, пов'язані з достовірним розпізнаванням помилки процесу виконання операції; для компоненти “середовище” - чинники, пов'язані з дією середовища на виріб і вироби на середовище [5, с. 63].

Якість

Матеріал

Контроль

Середовище