1.Здійснювати загальну економічну і соціальну політику, усувати труднощі, що виникають у повсякденній роботі, та розв'язувати перспективні питання.
2.Постійно демонструвати високу організаційну культуру:плановість, точність у всьому, самодисципліну, бережливевідношення не тільки до свого, але й до чужого часу.
3.Навчитись бути рішучим, не відкладати важливих справз дня на день, а прийняте рішення неухильно впроваджуватив життя.
4.Бути справедливим, особливо до підлеглих, і вимогливим. Не допускати фаворитизму, завищених оцінок одних іпринизливого, зарозумілого відношення до інших.
5.Завжди заохочувати підлеглого за добру роботу, аленіколи не робити того, що вони можуть зробити, за виняткомвкрай необхідного. Навчити підлеглого виконувати роботузавжди більш виправдано, ніж робити її самому.
6.Надавати максимальну самостійність співробітникам,якщо їх дії і думки суттєво не розходяться з думками керівника. Не сперечатися щодо дрібниць.
7.Не користуватися владою до тих пір, поки можна діятиіншими способами. Не підкреслювати службову вищість, своєстановище.
8.Щоб запобігти непорозумінню, у деяких випадках даватиписьмові розпорядження, особливо коли мова йде провідповідальні задачі. Якщо розпорядження виявилося помилковим, визнати помилку, попросити вибачення.
9.Не карати підлеглого, якщо він припустився помилкипри виконанні корисної справи, щоб не позбавити йогоініціативи на майбутнє.
10.Позитивно сприймати критику та ділові пропозиції, нанарадах, на зборах і засіданнях не виступати першим.
11.Поважати чужу думку, якщо вона навіть не співпадає зтвоєю, а свою думку висловлювати стисло.
12.Бути ввічливим, безмежно терплячим, ніколи не виявляти роздратованості.
13.Пам'ятати, що керівництво — це мистецтво заставлятиінших робити всю роботу.
14.Бути доброзичливим до колег по службі і підлеглих,завжди робити людям добро.
15.Зберігати почуття відповідальності за доручену справу.Згадувати про свої обов'язки раніше, ніж про права.
16.Шукати і розробляти найкращі рішення і старатися їхреалізувати, як би це важко не було.
17. Завжди виконувати своєї обіцянки дотримуватисяданого слова.
18.Бути чесним, правдивим у вчинках і міркуваннях.
19.Цікавитися всім новим, передовим і прагнути досягти успіху в роботі. Для цього постійно вчитися і самоудосконалюватися.
20.Дбати про власне здоров'я і здоров'я підлеглих, систематично займатися фізкультурою.
Щоб успішно здійснювати управління сучасними підприємствами, всі менеджери повинні мати необхідну підготовку з основ службової етики, спілкування із працівниками, що мають неоднакові службові права і обов'язки тощо.
В пригоді може стати вивчення японського стилю, що одержав широке поширення в практиці світового менеджменту.
1)розвиток "колективного духу", колективної відповідальності замість персональної;
2)широка участь працівників у "гуртках якості" та в іншихформах участі в управлінні промисловістю. Прийняттярішення за пропозицією "знизу";
3) повага до ритуалів, звичаїв, традицій (щоденнафіззарядка і співання гімну фірми, декларування заповідей,вступна промова низового керівника);
4) культ вірності слову, виробничо-економічні зв'язкичасто здійснюються без будь-яких документів (договорів);
5) виховання у кожного працівника почуття обов'язку,відданості "своїй фірмі";
6)не висуватись, зростати професійно тільки разом з усіма;
7)общинний принцип підпорядкування лідеру, ватажку;виключення з общини як вища форма стягнення;
8)мотивація досягнень групових цілей;
9)"доступність" керівника, відмова від окремих кабінетів,безпосередня участь у виробничих процесах;
10)велика увага неформальним контактам;
11)оцінка працівника залежно від ставлення до ньогоінших працівників;
12)повічне наймання на роботу;
13)оплата праці залежно від стажу і віку;
14)приймання на роботу за рекомендаційним листом,матеріальна відповідальність особи, що дала рекомендацію;
15)повне охоплення навчанням усіх працюючих;
16)створення "банків талантів", за допомогою яких підшукують роботу адміністративному персоналу, інженерам,технікам та іншим спеціалістам.
Дотримання вкладених і деяких інших рекомендацій може сприяти здійсненню ефективно лідерства за умов ринкового механізму господарювання, підвищенню мотивованості підлеглих у досягненні поставлених цілей.