За виходом молочного жиру вищими показниками відзначились корови з родини Слава 2035 ( 175,21 кг. ), що більше від кількості молочного жиру їх аналогів з родини Хвоя 1325 відповідно на 4,01 кг.
Узагальнюючи велику кількість матеріалів щодо молочної продуктивності необхідно велику увагу звернути на розвиток молочної залози, і їх властивості. Отже, розвиток вим’я, як органу, який виробляє найбільш цінний продукт тваринництва, в усі часи приділяти значну увагу.
Згідно даних таблиці 26, ми можемо судити про морфофункціональні ознаки вим’я які властиві даним родинам.
Таблиці 26.
Форма вимені корів.
| Форма вимені | Родини | |||
| Хвоя 1325 | Слава 2035 | |||
| Гол. | % | Гол. | % | |
| Ваноподібна | 11 | 44 | 11 | 44 |
| Чашоподібна | 11 | 44 | 12 | 48 |
| Округла | 3 | 12 | 2 | 8 |
| Всього | 25 | 100 | 22 | 100 |
Оцінка функціональних показників вимені порівняно з ознакою морфологічних ознак складніша і трудомісткіша, але вона дає можливість більш точно визначити придатність корів до машинного доїння. В даній роботі ми досліджували один із цих показників, а саме оцінка корів за швидкістю молоковіддачі, що тією чи іншою мірою характеризує цю оцінку.
Про швидкість молоковіддачі можна судити згідно даних таблиці 27.
Таблиця 27.
Швидкість молоковіддачі корів, кг/хв.
| Класи, швидкості молоковіддачі, кг/хв. | Родини | |||
| Хвоя 1325 | Слава 2035 | |||
| Гол. | % | Гол. | % | |
| 1,60 – 1,63 | 7 | 28 | 7 | 28 |
| 1,64 – 1,67 | 7 | 28 | 4 | 16 |
| 1,68 – 1,71 | 2 | 8 | 4 | 16 |
| 1,72 – 1,75 | 5 | 20 | 1 | 4 |
| 1,76 – 1,79 | 1 | 4 | 4 | 16 |
| 1,80 – 1,83 | 3 | 12 | 3 | 12 |
| 1,84 – 1,88 | - | - | 2 | 8 |
| Всього | 25 | 100 | 20 | 100 |
Таким чином можна сказати, що рівень молочної продуктивності, форма вим’я та швидкість молоковіддачі залежить від родинної приналежності тварин.
4.4 Характеристика відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин
Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов’язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природніх і технологічних умовах оплачувати з’їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров’я та доброї плодючості.
Відтворна функція корів залежить від великої кількості факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, заплідненості і ін.
Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-період). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції корів.
Оскільки тривалість тільності у корів – показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто використовують величину сервіс- періоду.
Останнім часом для оцінки відтворної здатності корів використовують узагальнюючи показник – індекс плодючості, запропонований свого часу (Wilkox C. і Дохі Й.). Так, індекс плодючості за C. Wilkox розраховують за формулою:
П=365 x (п-1) x 100/ Д ,
де П – індекс плодючості; Д – кількість днів між першим і останнім отеленням; п – кількість отелень.
При добрій плодючості вказаний індекс плодючості повинен бути більшим за 100.
Відповідно до пропозиції Й. Дохі, індекс плодючості розраховують за формулою:
П=100- (В+2 I),
де П – індекс плодючості; В – вік корови при першому отеленні, міс.; I – інтервал між отеленнями, міс.
Отже, оцінку плодючості визначають так: якщо П=48 і більше, плодючість вважають доброю, при П=41- 47 – середньою і при П=40 і меньше- низькою.
Оцінюючи відтворну здатність тієї чи іншої тварини або стада, слід завжди враховувати рівень її молочної продуктивності, оскільки між цими показниками встановлена від’ємна кореляційна залежність. Вважають, що підвищення надоїв на кожні 1000 кг призводить до зниження заплідненості корів у середньому на 10 %. Негативний вплив надоїв на плодючість розпочинається з рівня 4000 кг і більше. При цьому за кожні 1000 кг збільшення надоїв насамперед знижується запліднюваність від першого осіменіння на 13%, а тривалість сервіс-періоду зростає на 22 дні, міжотельного періоду – на 10 – 20 днів.
Дані про стан відтворення стада української чорно-рябої молочної породи різних родин господарства наведенні в таблиці 28.
Як видно з таблиці 28 відтворні здатності корів української чорно-рябої молочної породи різних родин у межах господарства були не однаковими проте дуже великими відмінностями вони не відзначалися.
Відтворна здатність корів української чорно- рябої молочної породи в розрізі родин, дн., % (X±mx).
| Показники | Родини | |||||||
| Хвоя 1325 | Слава 2035 | |||||||
| дочки (n=3) | внучки (n=9) | правнучки (n=13) | середнє по родині (n=25) | дочки (n=4) | внучки (n=10) | правнучки (n=6) | середнє по родині (n=20) | |
| Міжотельний період,днів. | 341±4,43 | 353±3,14 | 358±3,02 | 350±3,53 | 353±5,14 | 365±2,25 | 362±2,74 | 360±3,37 |
| Сервіс-період,дн. | 48±4,34 | 56±2,86 | 49±1,56 | 51±2,92 | 47±5,14 | 74±1,92 | 68±3,06 | 63±3,37 |
| Індекс плодючості,% | 80,4 | 52,4 | 53,6 | 62,1 | 54,8 | 54,2 | 50,6 | 53,2 |
Виробництво продуктів тваринництва необхідно проводити і переводити на інтенсивне ведення галузі. Основну увагу слід приділяти не росту поголів’я, а якісному поліпшенню продуктивності тварин. При стабільному поголівї ріст продуктивності тварин дозволяє збільшити виробництво продуктів тваринництва без значних капітальних додаткових вкладень. Нами було проведено економічну оцінку розведення корів різних родин української чорно – рябої молочної породи. Результати оцінки наведені в таблиці 29.
Дані таблиці свідчать про те, що найбільший економічний ефект одержано при розведенні корів з родини Слава 2035. По цій групі корів надій молока за 305 днів закінченої лактації становив 4855 кг., що більше від надоїв, їх аналогів з родини Хвоя 1325 на 283 кг. При середній реалізаційній ціні одного центнера молока 53 грн., вартість одержаного молока від однієї корови за рік по цій групі становила 2011,56 грн. І чистого доходу одержано 711,54 грн.
Таблиця 29.
Економічна оцінка розведення корів української чорно – рябої молочної породи різних родин.
Показники | Родина | |
Хвоя 1325 | Слава 2035 | |
Кількість корів в групі, гол. | 25 | 20 |
Надій за 305 днів лактації, кг. | 4572 | 4840 |
Середній вміст жиру в молоці, % | 3,74 | 3,60 |
Надій молока базисної жирності, кг. | 5029 | 5138 |
Затрати на утримання корови в рік | 2011,6 | 2011,6 |
Реалізаційна ціна 1 кг. молока, грн. | 0,53 | 0,53 |
Собівартість 1 кг. молока, грн. | 0,44 | 0,42 |
Виручка від реалізації молока, грн. | 2665,37 | 2723,14 |
Чистий дохід на корову в рік, грн. | 653,77 | 711,54 |
Рентабельність | 24,5 | 26,1 |
Рівень рентабельності виробництва молока від корови з родини Хвоя 1325 становив 24,5, а з родини Слава 2035 – 26,1 ;.
Таким чином, з економічної точки зору в умовах нашого господарства найбільш доцільно розводити корів з родини Слава 2035 і Хвоя 1325.
Поряд з науково-технічним прогресом людина інтенсивно забруднює зовнішнє середовище, земну атмосферу, грунт, воду рік, озер, морів, створюючи тим самим загрозу своєму існуванню. Виникли глобальні екологічні проблеми. Значне забруднення починає впливати на родючість грунтів, знижуються обсяги і погіршується якість врожаїв. Згубно діє на здоров’я людей і тварин вживання продуктів із забруднених грунтів.
В господарстві проводять міроприємства по оздоровленню грунтів. Проводиться відповідна система сівозмін, правильний обробіток грунту, вносяться органічні і мінеральні добрива, створюють благополучні умови для росту рослин, покращенню їх хімічного складу, а також для загального оздоровлення грунту.
Для профілактики ґрунтових інфекцій від гною хворих тварин інфекційними і інвазійними захворюваннями, гній вносять в грунт після певного терміну зберігання.
Для покращення санітарно - гігієнічних умов ферми – наявні зелені насадження. Озеленення – один із важливих заходів для захисту ферми і приміщень від зимових вітрів і літньої спеки, а також для покращення мікроклімату на території ферми і в тваринницьких приміщеннях. Зелені насадження вбирають із повітря газоподібні утворення, що осідають на їх листі пиловидні частинки і мікроорганізми, а також володіють бактерицидною дією.