Товарознавча характеристика їстівних каштанів (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи продовольчих товарів

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Товарознавство продовольчих товарів»

на тему:

«Товарознавча характеристика їстівних каштанів»

м. Київ 2008

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика та походження каштану

2. Хімічний склад плодів та загальна цінність каштану для природи та промисловості

3. Хвороби каштану та його плодів

4. Якість, безпечність, умови транспортування і зберігання каштанів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Каштани належать до горіхоподібних плодів, які, як відомо, значно відрізняються від інших плодів своєю будовою, хімічним складом та харчовою цінністю.

Дерево каштану росте в умовах вологого субтропічного клімату (переважно у Франції та Іспанії), проте насадження його поширені і на півдні та заході України.

Їстівні каштани є надзвичайно корисною культурою – основну цінність складають плоди горіхоплідної рослини в силу своєї харчової корисності: високої поживності та багатого вітамінного складу. Горіхи каштану є дуже смачними, їх вживають в їжу в сирому, вареному або ж смаженому вигляді, використовують для виготовлення тортів, тістечок, рулетів, морозива, цукерок, печива та інших кондитерських виробів, розмелені плоди додаються в пшеничну муку та використовуються як замінник кави. Зокрема, на острові Корсика (Франція) їстівні каштани є основним продуктом харчування.

Плодами каштану в лісах харчуються дикі тварини, наприклад, вепри, каштанами також підкормлюють свиней та птицю.

Каштан є цінною рослиною для народної медицини. Листя каштану, що багаті на вітамін К і таніни, використовують у народній медицині при внутрішніх кровотечах.

Квітки каштану активно відвідують бджоли. Каштановий мед злегка темного кольору, не дуже густий, майже не кристалізується, має специфічний запах та трошки гірчить на смак. Мед з їстівного каштану придатний для годування бджіл зимою та має великий попит у кондитерській промисловості, після підігрівання на вогні придатний для споживання людьми.

Завдяки особливостям свого хімічного складу (багатого вмісту поживних речовин, вітамінів, мікроелементів та, крім того, низького вмісту жирів) каштани радять активно вживати в їжу людини.

1. Загальна характеристика та походження каштану

Каштан (від лат. Castanea) – рід дерев родини букових. Каштан являє собою дерево або чагарник із простими зубчастими листами. Квіти одностатеві: чоловічі зібрані стоячими сережками, жіночі – сидять по 3 при основі чоловічих сережок або окремо й одягнені загальним блюдцем або покривалом, що під кінець усаджено колючками або твердими бородавками й, розкриваючись неправильно або правильно, на 4 створи, випускає плоди. Каштан належить до горіхоплідних рослин.

Горіхоплідні поділяються на справжні та несправжні (кістянкові) горіхи. Каштан належить до несправжніх горіхів, тобто таких, що, на відміну від справжніх, вкриті не сухим, а м’ясистим оплоднем, який при дозріванні розтріскується і відпадає. Ядро кістянкових горіхів вкрите шкаралупою [1].

Необхідно зауважити, що існують дві зовсім різні деревні породи Aesculus (Каштан кінський, сімейство Hіppocastanaceae) і власнеCastanea, які не слід плутати. У каштана Castanea листки прості рис (1а), квітки дрібні, роздільностатеві, колюча плюска містить 3 плоди. У каштана кінського листки пальчасті (рис. 1б), квітки великі, з білуватим віночком, обидвостатеві, плюски немає, плоди з колючим навколоплодником. Дуже важливо не переплутати їстівні каштани з декоративними. Плоди каштану кінського у їжу людиною не застосовуються.

Рід каштанів Castanea загалом налічує 30 видів у двох підродах:

1. Castanopsіs Spach: жіночі квіти в особливих суцвіттях, частіше самотні. Сюди належать близько 25 видів у тропічній Індії і Гонконгу й 1 вид у Каліфорнії й Орегоні.

2. Eucastanea: жіночі квіти містяться при основі чоловічих сережок, в основному по 3 у загальному блюдці. Сюди належать основні види горіхоплідних каштанів: Каштан звичайний (Castanea vulgarіs Lam.), Каштан їстівний (Castanea sativa Mill), Каштан американський (Castanea americana Rafin).

Наукова класифікація каштану зображена на рис. 2.

Рис. 2. Наукова класифікація каштану (Castanea)

Каштан звичайний

Каштан звичайний (лат. Castanea vulgarіs Lam.), досягає нерідко величезних розмірів і глибокої старості, а листи в нього прості, острозубчасті, подовжені (до 30 см), досить гарні. Квіти одностатеві, чоловічі і жіночі, бувають зібрані разом на довгих пазушних сережках: унизу жіночі квітки, а вгорі чоловічі, іноді сережка містить тільки чоловічі квіти. Квітки зібрані клубочками: чоловічі по 7, а жіночі по 2–3 у кожному клубочку. Чоловіча квітка має добре розвинуту шестилисту оцвітину й безліч тичинок, у жіночій оцвітина також шестилисна, маточка з нижньою 3-6-гніздовою зав'яззю й з 3-6-роздільним стовпчиком. Клубочок жіночих квіток оточений прицвітниками, що взаємно зростаються й представляють потім щетинистий покрив, що містить два або три плоди, що містять у дикоростучих по 2 і по 3 насінини, а в гарних оброблюваних сортів – одне сім’я. Ці однонасінні плоди, власне, і називаються у нас – каштани. Кращі сорти йдуть із Південного Тіролю, Південної Франції й з Італії; чим південніше, тим каштани краще. Родом каштан звичайний, імовірно, з Азії, але вже в далекій давнині поширився й здичавів по всьому південному узбережжю Європи. У північній Європі культурний каштан доходить до Берліна, але плоди його північніше 50° с. ш. уже не визрівають. Географічне поширення каштанів досить широке, тому, крім південно-західної Європи, він росте на південному березі Криму, у всьому Закавказькому краї, Малій Азії, в Алжирі, Північної Індії, у Японії й, нарешті, у Північній Америці, де його різновид var. amerіcana, що вважався колись за особливий вид, поширений до північних штатів включно. Дерево це може досягати віку в 200 і навіть в 1000 років.

Каштан американський

Каштан американський (лат. Castanea amerіcana Rafіn., Castanea dentata) виростає в лісах Північної Америки, найкраще – на західному схилі Аллеганских гір, де досягає до 30 м висоти й 1–4 м товщини, і перевершує їстівний каштан своєю витривалістю: на півночі він поширюється так само далеко, як дуб. Відрізняючись швидким ростом до 60–70 років, цей вид каштану, що найчастіше зустрічається у вигляді низькоствольнику, вимагає ранньої рубки не пізніше 80 років.

Каштан японський (городчатий) – зустрічається в гірських лісах Японії й Східного Китаю. Невисоке дерево (до 10 м) або чагарник з більше дрібними, витонченими, зубчато-пильчатими листами до 15 см довжиною, іноді зубці листової пластинки видозмінені в щетинки. Росте швидко, порівняно морозостійкий (витримує зниження температури до –25 °С, проте нетривале), вимогливий до вологості ґрунту й повітря. Самий великоплідний і ранній щодо вступання в плодоносіння вид. Стійкий до грибкових захворювань. Є гарною підщепою для культурних сортів і форм. Використовується в одиночних і групових посадках у якості декоративного й плодового дерева. У культурі зустрічається з XІ століття.Має багато декоративних форм, що розрізняються формою листя й крони. З них найпоширеніші: плакуча (f. pendula) – із побігами, що никнуть; їстівна (f.edulіs) – з великими, смачними плодами, а також ряд сортів із плодами, різними по величині, смаку й формі.

Каштан їстівний

Каштан їстівний (благородний або справжній) росте в умовах вологого теплого субтропічного клімату в місцях, де на рік випадає не менш ніж 1000 мм опадів і утворює масові насадження в Середній та Південній Франції, Іспанії та Італії. Цінна медоносна та горіхоплідна культура також зустрічається на південному березі Криму І дико росте в Закавказзі, Грузії, Абхазії, Кахетії, Молдові та у західних областях України. Дерево каштану досягає 35 м у висоту та 2 м у діаметрі, живе рослина, в середньому, 200–300 років. Проте в Краснодарському краї зустрічаються екземпляри діаметром біля 2,5 м, вік яких становить 600–800 років. У молодих рослин стовбур прямий, гладкий, що пізніше покривається темно-коричневою корою із глибокими поздовжніми тріщинами. По красі, потужності росту й довговічності каштан їстівний здатний конкурувати з дубом. Листя велике, до 25 см, довгасто-еліптичне або ланцетне, часто із серповидними зубцями. У молодості листя каштану червонувате, знизу опушене, улітку – жовтувато-темно-зелене, восени – яскраво-жовте. Широка розкидна крона каштану їстівного правильної яйцевидної або овальної форми досягає 18–20 м у поперечному обхваті.

Каштани-довгожителі доживають до 1000 років і більше: були описані дерева до 26 м в обхваті. Відомий каштан Етни, що складався з п'яти стовбурів, мав 64 м у діаметрі та вік 3000 років.

Каштани відрізняються високим темпом росту в молодості, вологість повітря і ґрунту є основними умовами для успішного їх розвитку. Цвіте каштан після розпускання листів. У низовинних місцях й у рідколіссях – з 10 по 25 липня, а в горах – на початку липня. Цвітіння рясне й триває 15–18 днів. Квітки каштана зібрані в довгі колосоподібні суцвіття. Довгі суцвіття чоловічих квіток (10–20 см) надають дереву особливу декоративність, особливо у вітряну погоду. На нижній частині квіткового стрижня розташовані жіночі квітки, а вище – чоловічі, білуваті та жовтим відтінком, приємно пахне.

Попри віддання переваги плодородним ґрунтам, каштан може рости на кам'янистих і_, навіть, на піщаних землях. Страждає від зимніх морозів, проте ще більше – від низьких температур весняних та осінніх ранків, дерево переносить помірне затінення і відносно мало та рідко зазнає ураження комахами, засуху в результаті сильно розвинутого вглиб коріння переносить цілком нормально.