Осінньо-зимовий період вважається сезоном кондитерських виробів, що справедливо майже для всіх типів ласощів. Оператори ринку відзначають, що відносною стабільністю в цьому році відрізняється споживання лише "сухого" печива (цукрового, галетного, -крекерів, вафлі), що не стане в спеку. Саме в холодний сезон (особливо, напередодні Нового Року) кондитери підносять споживачу "солодкі сюрпризи". Якою би різноманітним не був сьогодні український ринок, ще є простір для розвитку асортименту, вважають виробники. При настання осені ряд українських кондитерів заявляють про випуск у листопаду-грудні 2003 р. продуктів-новинок. Зокрема, "АВК" вивела на ринок шоколадні цукерки "Кремсуфле" (начинка відповідає назві) у прогресивному і дуже яскравому упакуванні флоу-пак. Місяць назад донецький "Київ-конті" пообіцяв вивести в листопаді "унікальну новинку", але що собою буде представляти новинка поки не повідомляє. Дніпропетровський Rainford вивів на ринок нові марки "Злато російське", "Любимов" і "Чарівний" (по "середній" ціні на шоколадному ринку). За останній період плитковий шоколад (молочний з добавками) від нової ТМ "Домінік” вивела на ринок "Полтавакондитер". Восени асортиментний ряд "Домініка" поповнився чорним шоколадом з добавками (серед який є й оригінальні), причому за ціною вище середньої. Наскільки реальний полтавский трюфель схожий за технологією з обіцяним "рошеновським" ще не виявили. (У всякому разі, поки останній не з'явиться на ринку). Що стосується “Рошена”, то сьогодні на маріупольському підрозділі корпорації готуються до виробництва нового печива. Воно буде вироблятися на новому обладнанні за європейською технологією, але на український смак. "Харківська бісквітна -фабрика" з наближенням осені провела у великих крапках продажів “промоушн” - дегустацію нового фасованого (по 300 г) печива в шоколадній глазурі. У цілому, дюжина виробників активно розширює асортимент убік більш дорогого (наближеного до елітного) продукту. Виробники вважають такий крок цілком обґрунтованим - український споживач уже готовий платити більше за вищу якість. Можливо, не останню роль тут зіграла завзята присутність на українському ринку дорогої продукції європейських виробників, магазинів самообслуговування й елітних гастрономів. Крім ринкових факторів на кондитерську промисловість починають більш активно впливати владні структури. У сьогодення урядом України розглядається питання про введення акцизного збору на шоколад і шоколадні вироби. Прийняття акцизу приведе до подорожчання виробів із шоколаду, що зробить ці продукти менш доступними для значної частини споживачів. У разі проведення досліджень самою фірмою організаційними формами. У цілому, дюжина виробників активно розширює асортимент убік більш дорогого (наближеного до елітного) продукту. Виробники вважають такий крок цілком обґрунтованим - український споживач уже готовий платити більше за вищу якість. Можливо, не останню роль тут зіграла завзята присутність на українському ринку дорогої продукції європейських виробників, магазинів самообслуговування й елітних гастрономів. Крім ринкових факторів на кондитерську промисловість починають більш активно впливати владні структури. У сьогодення урядом України розглядається питання проведення акцизного збору на шоколад і шоколадні вироби. Прийняття акцизу приведе до подорожчання виробів із шоколаду, що зробить ці продукти менш доступними для значної частини споживачів. У той же час дане подорожчання не приведе до зміни позицій великих українських виробників шоколаду і продуктів з його застосуванням не дивлячись на активний розвиток асортименту, чимала частина кондитерів ближній перспективі хорошого не очікує. Особливо в незручному положенні знаходяться сьогодні середні виробники борошняної кондитерської промисловості. Вони не дозволяють собі знижувати ціну за рахунок спрощення технології (зниження якості), як це роблять їхній "дрібні" колеги. У той же час на відміну від великих компаній, для утримання ціни середні не можуть безболісно знизити рентабельне виробництва. У не набагато кращому положенні сьогодні середні і дрібні виробники всіх інших виробів. Полегшити складне становище (викликане подорожчанням цукру і борошна), точніше, звести усіх до колишніх умов цінової конкуренції, може лише повсюдне подорожчання продукції, що, однак, малоймовірно. Поки що за 9 місяців 2003 року обсяг виробництва кондитерських виробів в Україні склав 578,9 тисяч тонн, що приблизно на 10% більше, ніж у минулому році.[27,38,39,40]
Взагалі можна відзначити, що кондитерська промисловість України розвивається високими темпами, на сьогоднішній день за насиченістю та широтою асортименту кондитерських виробів, ринок України не відрізняється від ринків європейських країн. Ринок кондитерських виробів дуже великий, він має близько 1000 найменувань різних ласощів і асортимент розширюється, налагоджуються зовнішньо – економічні зв`язки, підвищується якість вітчизняного виробництва.
3.2. Дослідження переваг споживачів на східні ласощі на ВАТ “Дніпрянка”
Підприємство є відкритим акціонерним товариством, яке було засновано рішенням Дніпровської районної держадміністрації м. Києва від 5.01.1994року, шляхом перетворення суб’єкта підприємницької діяльності – Державної комунальної виробничо-комерційної фірми “Дніпрянка”.
ВАТ “Дніпрянка” має самостійний баланс, печатку, штамп, рахунки в банках. Метою підприємства е – здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку. Предметом та основними напрямками діяльності товариства є :
- організація та здійснення роздрібної, дрібно-роздрібної та оптової торгівлі
- організація торгівлі по обслуговуванню пільгової категорії населення
- комерційна діяльність різноманітних напрямів, надання посередницьких послуг
- підвищення культури обслуговування населення
- створення фірмової мережі магазинів для реалізації продуктів
- організація та діяльність пунктів громадського харчування, та ін
Для забезпечення діяльності створено статутний фонд, він становить 2408700 грн., сформований відповідно чинного законодавства України. Статутний фонд поділено на 229400 акцій. Організаційна структура підприємства відображена в додатку В.
Споживач є об’єктом інтересу фірми, саме від їхнього вибору залежить успіх діяльності, успіх продажу та взагалі успіх підприємства. При проходженні переддипломної практики на ВАТ “Дніпрянка” ми вивчали переваги споживачів на східні ласощі, задля цього була розроблена анкета та проведено опитування. Завдяки цьому можна зробити певні висновки. Попит на східні ласощі в магазині ВАТ “Дніпрянка” не дуже високий. Магазин більш розташований для продажу товарів першої необхідності (хліб, молоко), але в магазині є і кондитерський відділ. (рис.3.4) [40 - 45]
Рис 3.4. Споживання кондитерських виробів в Україні.
На підприємстві ВАТ “Дніпрянка” було проведено дослідження, тобто визначення переваг споживачів на певні групи товарів, в нашому випадку це східні ласощі. При дослідженні були враховані всі показники, тобто, вікова категорія населення, соціальний стан. Ми проводили опитування, людей різної вікової категорії та статі. Визначали якими продуктами кондитерської промисловості споживачі надають перевагу, надають перевагу східним ласощам, як часто вони куштують східні ласощі.
Кількість опитуваних обумовлено кількістю дітей які мешкають а певному регіоні. Станом на 1 січня кількість дітей віком до 5 років складала близько 5000 людей. З метою більш точних розрахунків було опитано 2% батьків. Для визначення реального попиту було опитано 280 респондента. Зразок анкети наведено в додатку Г.
З загальної кількості респондентів (280), споживають постійно кондитерську продукцію 81,08% (90чол), респонденти які споживали продукцію кондитерської промисловості, але більш не будуть споживати 1,80% (2чол), респонденти які ще не споживали продукти кондитерської промисловості 17,12% (19чол).(табл.3.2).
Таблиця 3.2
Розподіл респондентів щодо споживання кондитерської продукції
Кількість респондентів | ||
чол. | % | |
Споживали та купують | 90 | 81,08 |
Споживали і не куплять | 2 | 1,80 |
Не споживали | 19 | 17,12 |
Із загальної кількості опитуваних 3,5% родин складаються з двох осіб, 44,5% з трьох, 41,3% з чотирьох, 7,7 з п`яти, 1,7% більш п`яти осіб. Аналіз отриманих шляхом анкетування результатів, свідчить про те, що козинак з арахісу вживають 78% респондентів, козинак соняшниковий - 62%, козинак з ядра фундука - 54%, різні види козинаків - 15%.