Зворотній зв’язок:: директор видає наказ на ремонт головного офісу СК «Кредо-Класик» | Відправник - заступник директора з експлуатації на засадах незадовільного стану деяких кабінетів формує ідею щодо їх оновлення. |
Заступник директора з експлуатації формує проект заміни кабінетів на умовах лізингу. | |
Заступник директора з експлуатації приймає рішення щодо особистого представлення даного проекту директору. | |
Заступник директора з експлуатації особисто представляє директору проект оновлення кабінетів, пояснюючи їхні переваги та недоліки. | |
Отримувач - директор ретельно оцінює та аналізує отриману інформацію. | |
Отримувач - директор з'ясовує у заступника директора з експлуатації ступінь урахування у проекті усіх правових та фінансових аспектів. |
Можливі шуми у комунікаційному процесі: не досить чіткий та зрозумілий проект, нелогічність у викладенні думок заступником директора з експлуатації тощо.
Рис. 7. Графічна модель комунікаційного процесу в СК «Кредо-Класик»
У інформаційному забезпеченні компанії значну роль відіграють графічні засоби, за допомогою яких необхідна інформація подається у наочній та зручній для обробки і аналізу даних формі.
РОЗДІЛ 6. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ ПРАЦІВНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Характеристику формальних та неформальних груп, які формують організацію та створюються у результаті проведених організаційних змін наведено у табл.11.
Особливості формальних і неформальних груп працівників
Таблиця 11
Характеристика | Види формальних | груп | Види неформальних | груп |
груп працівників | Цільова група | Бюджетний комітет | Група любителів футболу | Група книголюбів |
Склад | Головний бухгалтер і бухгалтери | Директор, головний бухгалтер, бухгалтери, заступникдиректора із загальних питань | Спеціалісти, водії, агенти | Працівники СК |
Чисельність | 4 | 6 | 9 | 17 |
Характеристика зв'язків | Горизонтальні | Горизонтальні і вертикальні | неформальні | |
Мотиви виникнення | Здійснення обліку господарських операцій та процесів в організації, формування фінансової та статистичної звітності, формування системи збору, накопичення, зберігання та аналізу Інформації щодо фінансово-господарської дія- льності організації. | Формування на підприємстві з метою забезпечення його діяльності на засадах оптимального співвідношення видатків та надходжень, запобігання витратам, оптимізації ресурсних потоків тощо. | За спільними інтересами щодо спортивних уподобань. | За спільними інтересами щодо літературних уподобань, задоволення потреб у взаєморозумінні, підтримці |
Заходи з підвищення ефективності виникнення | Доступ до правової національної бази, наявність окремого приміщення, застосування програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку "1-С Бухгалтерія". | Створення якісної системи комунікацій, надання доплат працівникам бюджетного комітету, застосування сучасної техніки та технології. | Забезпечення квитками на футбольні матчі. | Формування на підприємстві бібліотеки для працівників |
РОЗДІЛ 7. РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ З УДОСКОНАЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА
У табл. 12 наведено рекомендації щодо використання форм влади та стилів керівництва керівниками у конкретних ситуаціях, а саме при вирішенні наявних організаційних проблем.
Характеристика і обґрунтування застосування підходівдо ефективного керівництва в СК «Кредо-Класик»
Таблиця 12
Підходи до ефективного керівництва | Загальна характеристика | Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління | |||
Директор | Головний бухгалтер | Заступник із загальних питань | Заступ- ник з роздрібних продаж | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Форми влади: | |||||
- примусу | Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу захищеність. Використовує різноманітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні тощо). | + | - | - | - |
- винагороди | Базується на формуванні керівником необхідної поведінки підлеглих на засадах застосування системи матеріального та морального стимулювання. | + | - | - | + |
- законна | Базується на традиціях, що склались в організації у сфері взаємо підпорядкування між керівником та підлеглими. | - | - | + | + |
- еталонна | Базується на харизмі керівника, тобто силі його особистих якостей, рис, здібностей, що здатні викликати ініціативу у підлеглих. | + | - | - | + |
- експертна | Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавців. | - | + | - | - |
- дисциплінарна | Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів, розпоряджень тощо. При цьому важливу роль відіграє якість законодавчої, нормативної, адміністративної, інструктивної та ін. бази. | + | - | - | - |
- інформаційна | Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації. Важливу роль при цьому відіграє система комунікацій та обробки інформації. | - | + | - | - |
2.Стилі керівництва | |||||
- на засадах систем Р. Лайкерта | Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько-авторитарна, доброзичливо-авторитарна,консультативно-демократична, на засадах участі працівників. | - | - | - | + |
- через структуру та увагу до підлеглих | Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства. | - | - | + | + |
- на засадах управлінської ґратки Р. Блейка і Дж-Моутона | Виділено 5 стилів керівництва у залежності від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів виробництва та людей: збіднене управління, влада-підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління. | - | - | - | - |
- на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера | Виділено сім стилів керівництва, які керівнику доцільно застосовувати у конкретних ситуаціях, що формуються під впливом таких чинників: взаємовідносини між керівником і підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника. | + | - | - | - |
- "шлях-ціль" Т. Мітчела і Р.Хауса | Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз'яснення підлеглому завдань, підтримка дій підлеглих, наставництво тощо. При цьому виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки, інструментальний, партисипативний, орієнтований на досягнення успіху. | + | - | - | + |
- на засадах врахування життєвого циклу П. Херсі та К. Бланшара | Виділено чотири стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівником залежить від "зрілості" виконавців. | + | + | - | + |
- на засадах прийняття рішень В. Врумата Ф. Йеттона | Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих. | + | - | - | - |
- узгоджене керівництво | Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування. | - | - | - | - |
- трансформаційне керівництво | Базується на створенні умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграють харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту. | - | - | - | + |
- керівництво на засадах непарних вертикальних зв'язків Гріна | Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих. | + | - | - | - |
* Знак „+" показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак „-" показує, які форми влади та стилі керівництва не притаманні керівникам.