Розробка інвестиційного проекту на прикладі видавництва Глобус міста Харкова (стр. 5 из 15)

Концепція, орієнтована на збут (збутова концепція), затверджує, що споживачі не будуть купувати продукцію підприємства в достатніх кількостях без додаткових зусиль підприємства в сфері збуту і формування попиту, тобто без активізації ринку (рис.1.8).

Рисунок 1.8 – Збутова концепція маркетингу

Активна стратегія продавця – примусове доведення інформації про продукцію до покупця, якому в цьому випадку не потрібно витрачати час на пошук потрібного товару на ринку.

Власне маркетингова концепція затверджує, що основу успіху складає задоволення підприємством виявлених потреб цільових ринків більш ефективними способами, у порівнянні з конкурентами (рис. 1.9 ).

Рисунок 1.9 – Маркетингова концепція

Продуктивна, технологічна і збутова концепції застосовуються в тому випадку, коли необхідно продати вже зроблену продукцію. Власне маркетингова концепція по-іншому ставить проблему. Перш ніж приступати до роботи над випуском продукції, виробникові потрібно бути упевненим, що вона знайде свого покупця. Для цього необхідно зробити прогноз потреб покупців, мати представлення про те, який вид продукції особливо необхідний споживачеві, хто вже працює з аналогічним продуктом на ринку, знати фінансові можливості цільової групи і, саме головне, визначити канали збуту даної продукції. Знання ринку дозволяє підприємству легко маневрувати, вибираючи пріоритетні напрямки діяльності й уникаючи серйозного ризику в прийнятті рішень.

Концепція соціально-етичного маркетингу затверджує, що задачею підприємства є встановлення нестатків споживачів з дотриманням прийнятих ними морально-етичних норм і запитів цільових ринків (рис.1.10).

Рисунок 1.10– Соціально-етична концепція маркетингу.

Концепція виникла в останні роки в зв'язку в тим, що за допомогою маркетингу виробники можуть впливати на суспільну моральність і формувати визначені стереотипи поводження людей. Особливо масштабний вплив маркетингових дій у сфері інформаційних послуг і реклами. Іноді пропоновані товари або послуги навіть приносять шкода суспільству. У такому випадку споживачі можуть відкидати товар і формувати проти нього суспільна думка (наприклад, рух «зелених»), а держава, захищаючи суспільство від подібних товарів і послуг, законодавчо обмежує їхнє поширення.

Вибір тієї або іншої концепції повинний визначатися керівником відповідно до мет і задачами діяльності підприємства (у нашому випадку поліграфічного підприємства) на ринку на майбутній період. Слід зазначити, що кожна маркетингова концепція має свої достоїнства і недоліками й у реальних умовах ринку може забезпечити успіх. Тому їх не можна протиставляти. Навпаки, для посилення своїх позицій у конкурентній боротьбі необхідно навчитися створювати комбінації з концепцій, орієнтуючись, насамперед, на власні ресурси фірми (фінансові, трудов і матеріальні).

Функціональні концепції маркетингу застосовуються тоді, коли діяльність підприємства орієнтована переважно на концентрацію зусиль з метою рішення стратегічних задач.

Оволодіння основними концепціями маркетингу дозволяє приступити до розробки відповідного розділу інвестиційного проекту по напрямках:

- попит;

- цінова і збутова політика;

- методи дослідження ринку.

-

1.5 Оцінка ринку збуту та маркетингових досліджень

Збутова політика (поширення і продаж) – включає розробку шляху руху продукції ринку поліграфічних послуг від видавця до споживача. При цьому принципове значення має питання, яким шляхом і коли продукція може знайти споживача.

Оцінка ринку збуту – це одна з важливих частин бізнес-плану, і на її підготовку не можна шкодувати ні засобів, ні сил, ні часу. Досвід показує, що невдача більшості провалених з часів комерційних і інвестиційних проектів була зв'язана саме зі слабким вивченням ринку і переоцінкою його ємності.

По ознаці ємності ринки розрізняють у такий спосіб: марний ринок, тобто ринок, що не має перспектив для реалізації визначених товарів і послуг; товарний ринок, що здійснює в основному операції із сировиною; ринок непродовольчих товарів; споживчий ринок товарів непродовольчого призначення або особистого користування; основний ринок, де реалізується основна частина товару; додатковий ринок, що поглинає частина товарів; зростаючий ринок, тобто який має реальні можливості для росту реалізації товарів; потенційний ринок, тобто який має перспективи реалізації товарів за певних умов; вибірковий (виборчий) ринок, що вибирається для визначення можливостей реалізації; «прошарований» (неактивний, млявий) ринок, на якому торговельні операції нестабільні; ринок заможних, інтелігентних споживачів (з рівнем доходів і утворенням вище за середнє), має практичне значення при дослідженні можливостей збуту ряду товарів, послуг і їхньої реклами; міський ринок; сільський ринок; ринок цінних паперів, де здійснюються операції з акціями, облігаціями й іншими видами цінних паперів.

Вибір ринку збуту продукції має важливе значення для організації маркетингової діяльності. Йому передує дослідження ринку.

Дослідження ринку включає: визначення потенційної ємності його по конкурентному виді продукції, вивчення попиту, умов конкурентності, механізму збуту і ринкової сегментації.

Отже, визначаємо й оцінюємо потенційну місткість ринку, тобто загальну вартість товарів, що споживачі визначеного регіону можуть купити, скажемо, за місяць або за рік.

Величина ця залежить від багатьох факторів: соціальних, національно-культурних, кліматичних, а головне – економічних, у тому числі від рівня доходів (або заробітків) потенційних покупців, структури їхніх витрат (у тому числі суми заощаджень або інвестицій), темпів інфляції, наявності раніше куплених товарів аналогічного або подібного призначення і т.д. Звичайно, сам набір факторів, що враховуються, залежить від характеру інвестиційного проекту. Наприклад, якщо складається бізнес-план у зв'язку з упровадженням нового типу друкованого устаткування, треба врахувати і структуру вже наявного парку устаткування, і зрушення в асортименті продукції, що випускається з допомогою цього устаткування, ( чи буде корисний новий товар при виготовленні нової продукції), і інвестиційний клімат у галузях-споживачах (рівні процентних ставок по кредитах, наявність податкових пільг і т.п.).

Далі робимо оцінку суми продажів, тобто частки ринку, що у принципі можна сподіватися захопити, і, відповідно, тієї максимальної суми реалізації, на яку можна розраховувати при наявних можливостях. У підсумку такого аналізу, заснованого на методах маркетингу, зрештою визначається зразковий обсяг продажів на фіксований період часу (місяць або рік). Але це не виходить, що він буде отриманий у перший же місяць роботи.

Також необхідні зведення про те, хто буде покупцем продукції, що випускається, яка буде ніша на ринку. Немає нічого помилкове, чим думати, що достоїнства товару настільки очевидні, що його захочуть купувати всі жителі визначеного регіону або всі підприємства тієї або іншої галузі. Значить треба приступати до серйозного вивчення і прогнозування ринку і шукати відповіді на питання про те, хто, чому, скільки і коли буде готів купити продукцію завтра, післязавтра і взагалі в плині найближчого років. Такий пошук вимагає визначеної етапності в перебуванні відповіді, він змушує підприємця реалістичніше підійти до аналізу свого майбутнього ринку і допомагає одержати достовірну оцінку його щирого потенціалу.

Щоб задовольнити безліч потреб, пропонованих ринком, концентруються зусилля на дрібних групах або сегментах усередині більш великого ринку.

Концепція вибіркового маркетингу містить у собі критерії сегментування, але розподіл ринку на сегменти не завжди відповідає вимогам стратегії маркетингу. Тому у світовій практиці широко застосовується дві стратегії маркетингу: агрегировання і сегментування.

Суть ринкового агрегировання полягає в тому, що весь ринок не поділяється на сегменти, а програма маркетингу використовується для того, щоб запропонувати єдиний товар усім споживачам. Однак такий підхід не дозволяє цілком задовольнити потреби кожного споживача. І все-таки така стратегія використовується, якщо є впевненість у тім, що продаж товару забезпечить прибутковість підприємства.

Стратегія ринкового агрегировання одержала ще дві назви – недиференційованого маркетингу й індивідуалізації продукції (додання продуктові характеристик, що відрізняють його від аналогічної продукції інших фірм).

Виходячи з концепції ринкового сегментування ринок розглядається у виді безлічі частин, елементи яких мають загальні ознаки. Ринкове сегментування розбиває великий різнорідний ринок на невеликі однорідні сегменти. Елементи кожного сегмента більш однорідні з погляду запитів, потреб або проведення, чим весь ринок. Для кожного із сегментів розробляється окрема програма маркетингу, що максимально відповідає по індивідуальних запитах і потребам.