В даний час вантажовласники пред'являють до перевізників вимоги по поліпшенню якості перевізного процесу: дотриманню швидкості перевезення на всьому маршруті проходження, терміну доставки товару до місця призначення у встановлений час, схоронності перевезеного товару і його корисних властивостей, інформацію про місце перебування товару на шляху транспортування, пред'явлення вантажовласнику супутніх послуг (експедирування, митні операції, фасовка, затарювання, пакетування й ін.).
Найбільш високою формою організації перевезень, що задовольняє цим вимогам, є інтремодальні перевезення. Вони дозволяють операторам перевезення інтегровано використовувати всі кращі переваги кожного виду транспорту і запропонувати споживачам продукцію високої якості і прийнятні ціни. В економічно розвитих країнах даний напрямок розвитку транспортних систем є пріоритетним, завдяки чому щорічний ріст таких перевезень складає 3-5%.
Інтермодальні перевезення – це змішані перевезення «від дверей до дверей», підготовлювані і виконувані під єдиним керівництвом одного центра. Її організатор на всіх етапах розробки і здійснення перевізного процесу цілеспрямовано погоджує дії всіх сторін, що беруть участь у ньому: вантажовласників, перевізників і перевізних комплексів - в інтересах прискорення перевезення товарів і зниження сукупних витрат на їх перевезення.
Основними ознаками інтермодальних перевезень (метод інтеграції перевізного процесу) є:
участь у перевезенні щонайменше двох видів транспорту;
наявність договору між «центром» і вантажовласником про перевізника вантажу «від дверей до дверей», у якому передбачається відповідальність «центру» за схоронність вантажу і терміни його перевезення, а також розмір тарифної плати за весь комплекс послуг, наданих «центром» вантажовласнику (наскрізний тариф).
Переваги:
більш раціональне використання наявних транспортних потужностей;
більш ощадлива витрата енергії;
підвищення надійності перевезень і ін.
Література
1. Шершеневич Г. Курс торгового права. - Спб., 1908. - Т. 1.
2. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. - М., 1993.
3. Леви М., Вейтц Б. А.: Основы розничной торговли. – СПб.: Изд-во Питер, 1999. – 448 с.
4. Рамазнов И. А.: Мерчендайзинг в розничном торговом бизнесе. – М.: Изд-во Деловая литература, 2002. - 336 с.
5. К.И. Плужников Транспортное экспедирование – М.: Росконсульт, 1999
6. А.И. Воркут Грузовые автомобильные перевозки – К.: Высшая школа, 1986
7. В.Н. Дегтяренко, В.В. Зимин, А.И. Костенко Организация перевозок грузов. – М.: «Издательство Приор», 1997