5. Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
6. Соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи.
7. Стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
8. Економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.
9. Рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.
10. Компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.
11. Єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.
12. Доступність–забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Характеристика основних видів загальнодержавних податків та зборів:
Платниками є суб’єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на території України, міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, і обсяг податкових операцій яких за останні 12 місяців перевищив 300 000 грн.
В Україні встановлена єдина ставка ПДВ. Вона має два вираження – 20% — включення в ціни товарів, робіт, послуг та для окремих випадків передбачена так звана нульова ставка.
| Найменування операції | Характерна ознака | Перелік операцій |
| Операції що оподатковуються за 0% ставкою | - додана вартість створюється- об’єкт оподаткування виникає- ПДВ за ставкою 0% | - експорт- продаж товарів у безлімітних магазинах- надання транспортних послуг з перевезення пасажирів, вантажних перевезень за межами митної території України |
| Операції що не є об’єктом оподаткування ПДВ | - додана вартість відсутня- передача права власності не відбувається | - нарахування та виплата з/п,стипендії…- емісія ЦП- передача майна на збереження або оперативну оренду- страхування- обіг валютних цінностей |
| Операції що звільняються від оподаткування ПДВ | - додана вартість створюється- передача права власності здійснюється-ПДВ не нараховується | - поставка вітчизняних дитячих продуктів харчування у спеціальні магазини-поставки товарів спеціального призначення для Інвалідів- поставки послуг з охорони здоров'я - державна преса |
Акцизний збір є видом специфічних акцизів, що встановлюються за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою. Підакцизними товарами є алкоголь, спирт етиловий, тютюнові вироби, транспортні засоби, шини, пиво солодове, паливно-мастильні матеріали, ювелірні вироби.
Платниками акцизного збору є національні виробники підакцизних товарів та суб'єкти, що імпортують чи реалізують ці товари.
Об'єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних — їх митна вартість.
Ставки акцизного збору встановлюються у процентах та твердих розмірах. Процентні ставки застосовуються відносно до обсягу реалізації в цінах, що включають цей податок.
Обчислення і сплата акцизного збору проводиться двома методами. Для вино-горілчаних і тютюнових виробів установлено справляння податку за допомогою спеціальних акцизних марок. Для решти товарів обчислення проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період
Мито являє собою податок на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон.
Платниками мита є юридичні та фізичні особи, які здійснюють експортно-імпортні операції. Існує два основних види мита: ввізне та вивізне.
Види мита: ввізне мито встановлюються до товарів що імпортуються; вивізне мито встановлюється до товарів, що експортуються; транзитне мито стягується з товарів, що перевозяться транзитом.
З метою захисту економічних інтересів України застосовують наступні види мита: спеціальне (застосовується як захисний захід, якщо товари ввозяться в Україну в таких кількостях і на таких умовах, що можуть завдати збитку вітчизняному товаровиробнику), антидемпінгове (застосовується при ввезені в Україну товарів за ціною нижчою за їхню конкурентну ціну вітчизняного виробника), компенсаційне (застосовується при ввозі або вивозі товарів при виробництві яких застосовувались субсидії).
Об'єктом оподаткування виступає митна вартість товарів, або їх кількісна оцінка, що залежить від виду встановлених ставок.
Ставки мита встановлюються: у процентах до митної вартості; у грошовому вимірі в ЕСU на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.
Процентні ставки мита встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні, їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.
Податок на прибуток. Платниками податку на прибуток є юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні організації в частині комерційної діяльності. Національний банк України і його установи (за винятком госпрозрахункових) сплачують до державного бюджету суму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затвердженим Верховною Радою України.
Об'єктом оподаткування є прибуток який визначається як різниця між скоригованими валовими доходами, валовими витратами та амортизацією.
ОП=СВД – ВВ – А, де
ОП- оподатковуваний прибуток,
СВД- скоригований валовий дохід,
ВВ- валові витрати,
А - амортизація
Нині встановлена єдина ставка податку на прибуток на рівні 25%.
Податкові періоди: квартал, півріччя, три квартали, 11 місяців, рік.
Розрахунок по ПП подається до ДПС у вигляді декларації. Терміни подання річної та квартальної звітності до органів ДПС складає 40 днів (календарних) наступних за останнім днем звітного кварталу.
Вимоги до складання декларації по податку на прибуток:
- декларація та додатки до неї подаються в органи ДПС по місцю платника не залежно від того, виникло податкове зобов’язання чи ні;
- декларація з додатками складається з наростаючим підсумком, в ній не допускаються помилки, якщо у будь-якому рядку декларації зазначено показник менший в порівнянні з його значенням у попередньому податковому періоді, то цьому повинно бути письмове пояснення.
- всі показники визначаються в тис. грн.
- в декларації та додатках відображаються дані підтверджені первинними документами.
- обов’язкові підписи керівника та головного бухгалтера, декларація повинна бути закріплена печаткою.
Податок з доходів фізичних осіб є видом особистого прибуткового оподаткування. Платниками податку є резиденти та нерезиденти, які отримують доходи з джерел походження на Україні, а також іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід та чистий річний оподатковуваний дохід, іноземні доходи.
Загальний місячний оподатковуваний дохід включає:
- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати;
- доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності, суми авторської винагороди;
- сума подарунків, що підлягають оподаткуванню;
- сума страхових виплат, страхових відшкодувань;
- частина доходів від операцій з майном;
- дохід від надання майна в оренду;
- дохід, отриманий платником від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, наданих у безоплатне користування; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого;
вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманого платником; вартості безоплатно одержаних товарів, а також суми знижки з ціни товарів; дохід у вигляді неустойки, пені, одержаних платником;