Якщо говорити про Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана, то хоча вуз і доволі давно функціонує на ринку освіти, є середнім за розміром – має 6 факультетів, 9 спеціальностей. Навчається у інституті близько
5 тис. студентів. Інститут знаходиться на перспективному ринку освітніх послуг, але з достатньо високим рівнем конкуренції. Тому для проведення ефективної маркетингової діяльності навчальний заклад має керуватися концепцією стратегічного маркетингу (розділ 2). Тобто орієнтуватися на довгострокову перспективу, послідовно рухатися від аналізу ситуації до розробки сценаріїв. На цій основі вуз прийде до нового бачення майбутнього ринку, формуючи стратегічні цілі і саму стратегію.
Для відносно невеликих і нових вузів ефективною є концепція індивідуального маркетингу (розділ 2). Найкращим варіантом дана концепція буде для приватного навчального закладу «Інститут ділового адміністрування».
Важливим аспектом оптимізації вузівської підготовки в даний час є посилення практичної спрямованості навчання, необхідність випуску, насамперед, широко профільних фахівців, які володіють у той же час ґрунтовними вузькоспеціальними знаннями і навичками. Однак головним напрямком у підготовці фахівців у вищій школі стає орієнтація не тільки на професійну, але й особистісну складову, що дозволить випускнику ВНЗ, відповідно до змін у сфері трудових відносин, в міру необхідності виявляти ініціативу, гнучкість, самоудосконалюватися та ін. При цьому особливого значення набуває загальнокультурна підготовка фахівця, формування гуманності особистості, як основи її всебічного розвитку, становлення її громадянської позиції, здатності до відповідальних дій, співробітництва з іншими людьми, що, нарешті, приведе до інтеграції суспільства. У такий спосіб в основному буде забезпечений високий адаптаційний потенціал випускників вузів Кривого Рогу.
Полегшити ситуацію на ринку праці до деякої міри зможуть нові підходи до формування замовлення на фахівців з вищою освітою. Передбачається забезпечити баланс замовлення держави, регіонів, окремих галузей і попит населення. На перше місце висувається завдання кадрового забезпечення програм загальнодержавного значення. Поряд із загальнодержавними інтересами варто враховувати інтереси регіону —кожен регіон має свої економічні, демографічні, соціальні особливості і вони повинні знайти своє відбиття, насамперед, у моделях випускників вищих навчальних закладів.
Взагалі Криворізьким вишам варто більше уваги приділяти маркетинговим інструментам. Наприклад застосуванню комунікаційної політики, яка дає наступні можливості:
- підвищувати статус навчального закладу;
- забезпечувати підтримку випускників навчальних закладів;
- розповсюджувати інформацію про послуги, що надаються навчальним закладом;
- приваблювати перспективних спонсорів;
- приваблювати майбутніх студентів і збільшувати число вступаючих;
- коректувати неточну і неповну інформацію про навчальний заклад.
Інформувати суспільство можна застосовуючи два канали: рекламування та зв’язки з громадськістю. Зв’язки з громадськістю включають в себе наступні інструменти:
- письмові матеріали – учбові заклади можуть видавати щорічники, каталоги, афіші, рекламні листівки;
- аудивізуальні матеріали – це фільми, слайди, касети, які все більше використовуються як інструменти спілкування;
- символіка – в сучасному суспільстві, перенасиченому інформацією, учбовим закладам доводиться боротися за увагу до себе. Для цього їм потрібно створювати зорові символи, які б люди швидко пізнавали. Зорові символи можуть доводитися до населення через засоби, постійно використовуємі закладами (канцелярські приналежності, буклети, надписи, грифи ділових паперів, значки);
- новини – службі зв’язків з громадськістю потрібно знаходити або самим створювати похвальні і позитивні новини про заклади, розповсюджувати їх через засоби інформації. Про гласність говорять, що це «безкоштовна реклама». Пабліситі має три якості, що роблять його використання ефективним: по-перше, воно більш правдиве ніж реклама і виглядає як звичайні новини, а не як інформація за яку заплатили; по-друге, інформація в новинах доходить до тих людей які не вірять звичайній рекламі; по-третє, інформація про цікаві події підсилює увагу публіки;
- події і заходи – учбовий заклад може підвищити значення своєї інформації шляхом організації свят і заходів, починаючи від смотрів художньої самодіяльності («Ало, ми шукаємо таланти»), днів відкритих дверей і закінчуючи організацією наукових конференцій, зустрічей з цікавими людьми і суспільними діячами;
- інформування телефоном або через мережу Інтернет – можна надавати потрібну інформацію про навчальний заклад: про вартість навчання, початок екзаменів, умовах прийому, основних курсах.
Значну увагу навчальним закладам варто приділити розповсюдженню, збуту своїх освітніх послуг, зробити освітні послуги доступними для споживачів. Важливу роль відіграє місцезнаходження навчального закладу. Варто звернути увагу на те, щоб навчальний заклад знаходився поблизу зупинок міського транспорту, знаходився недалеко від кафе, магазинів, щоб споживачі могли також вирішувати і свої побутові проблеми.
Варто приділити увагу і зовнішній привабливості і комфортності внутрішнього стану навчального закладу. Нажаль, за умов багаторічної державної монополії на освітні послуги дані думки рідко грали якусь роль в наданні освітніх послуг. Жоден вищий навчальний заклад Кривого Рогу не може похизуватися оригінальним дизайном, продуманими інтер’єрами.
Зрозуміло, що учбові заклади сковані в фінансових можливостях, та вони мають приділяти увагу навіть найменшим деталям інтер’єру, щоб поліпшити комфортність учбового процесу і підвищити його ефективність.
Отже, виходячи з вищесказаного зазначимо, що дослідження застосування маркетингу в сфері освіти є актуальною проблемою сьогодення. І кожен вищий навчальний заклад, який хоче бути конкурентоспроможним на ринку вищої освіти має спрямовувати всі свої зусилля на впровадження маркетингової концепції для подальшого свого розвитку.
ВИСНОВКИ
За визначенням Ф. Котлера і К. Ф. А. Фокса під маркетингом освітніх послуг розуміється «дослідження, планування, здійснення і контроль за ретельно спланованими програмами, задуманими, для здійснення добровільного обміну цінностями з цільовими ринками з метою досягнення цілей вищих навчальних закладів». Для навчальних закладів – це розробка, реалізація і оцінка освітніх програм шляхом встановлення відносин обміну між освітніми закладами та їх клієнтами з метою гармонізації взаємних інтересів.
В теперішній час вузи стоять перед дилемою: з одного боку їх керівництво погано уявляє, що ж таке маркетинг, з іншого боку, вони крайнє потребують ефективної маркетингової програми, щоб знайти своє місце на новому ринку, що тільки формується.
Маркетинг освітніх послуг має свої особливості тільки в сфері практичного застосування, а всі основні принципи у ньому не відрізняються від маркетингу на будь-якому ринку товарів та послуг.
У якості потреби на даний специфічний вид товару є об’єктивна і осмислена людиною недостатність знання, умінь та навиків в певній сфері.
Споживачем освітніх послуг зазвичай виступають молоді люди у віці від 16 до 30 років. Товаром на ринку освітніх послуг являються знання, уміння та навики, пропоновані суб’єктами цього ринку.
В розвинутих країнах маркетингу в сфері вищої освіти вже давно приділяється значна увага і вузи прирівнюються до підприємств. Але в Україні даним питанням зацікавилися не так давно. Значну увагу зазначеній тематиці приділяють Ю.Алексеєв, Й. Бескид, Л Кривенко, М. Згуровський, Р.Кігель, Є.Єфімов та інші. Але вищесказані автори працюють в галузі теоретичного опрацювання системи розподілу фінансових ресурсів ВНЗ та більш теоретичній діяльності з приводу використання маркетингу освіти.
Одним з основоположних питань при вивченні сфери освітніх послуг в маркетинговому аспекті є визначення базових понять: що розуміється під освітніми послугами, чиї потреби вони задовольняють, що виступає у якості товару на розглядаємо му ринку та ін.
Кожне підприємство у своїй діяльності керується (навіть несвідомо) певною маркетинговою концепцією. Можна погодитись з думкою Л. Корчагової щодо доцільності впровадження вузами у своїй діяльності загальних концепцій маркетингу.
На сьогоднішній день в місті діють 17 вищих закладів освіти ІІІ та ІV рівнів акредитації, з яких 3-державних, 1-приватний заклад, 8-структурних підрозділів державної і 5-недержавної форми власності. Та попит набагато менший за пропозицію. В Кривому Розі зареєструвалося на проходження НЗО 7784 особи (в минулому році було 9000). Майже кожен бажаючий має змогу вступити до вузу, маючи навіть посередні знання. І тому при наявній загальній кількості вузів у місті, кожен вищий навчальний заклад має прикласти багато зусиль за для того, щоб саме в ньому навчалися найкращі студенти та й взагалі були заповнені всі навчальні місця.
На всіх формах навчання у вищих закладах освіти І - ІV рівнів акредитації навчається більше ніж 54 тис. студентів. За допомогою анкетного опитування 50 респондентів (студентів Криворізького економічного інституту) ми з’ясували, що лише 24% з опитаних керувалися у своєму виборі навчального закладу знанням спеціальності, майже 32% рекомендаціями друзів, знайомих та батьків, 19 % вартістю навчання, 8% іміджем вузу, 12% територіальною близькістю, останні 5% іншими причинами, у тому числі і рекламою.
Отже, виходячи з вищесказаного зазначимо, що дослідження застосування маркетингу в сфері освіти є актуальною проблемою сьогодення. І кожен вищий навчальний заклад, який хоче бути конкурентоспроможним на ринку вищої освіти має спрямовувати всі свої зусилля на впровадження маркетингової концепції для подальшого свого розвитку.