Майже всі західні фахівці підкреслюють, що правильне використання ПП в управлінні складським господарством є найактуальнішим моментом в організації складського господарства і приносити значні вигоди. На думку Девіда Парра, керівника відділом закупівель фірми Fisons Scientific Equipment, придбання ПП Slimstock для управління складським господарством з’явилося найбільш ефективним інвестуванням у порівнянні з останніми витратами на устаткування.
Робота по скороченню витрат на вміст складського господарства починається із збору інформації. І від того, наскільки точно буде проведена ця операція, залежить успіх подальших дій. Причому аналіз витрат простіше зробити вже на функціонуючому складі, ніж на новоствореному. Лише після проведення ретельного аналізу всіх витрат можна приступати до подальшого пошуку доріг їх скорочення.
Витрати під час автоматизації багато в чому визначаються характером операцій, що проводяться на складі. Наприклад, великі складські майданчики, на яких не здійснюються розвантажувальні операції потребують набагато меншої кількості витрат трудової сили, ніж склади де потрібне сортування товарів. Проте, використання в цьому випадку автоматизованих систем доцільне лише в разі великих об’ємів вантажопотоків, що проходять через склад.
З іншого боку, характер, вартість і оборотність так званих одиниць зберігання SKUs (stock keeping units) також значно впливають на сукупні витрати, тому дуже важливо критично проаналізувати характер товару, що приймається на склад. Вважається що витрати на зберігання товарів і вантажів можуть складати 30% вартості самого товару і дорівнювати сумі всіх останніх витрат разом узятих. Тому багато складських операторів упроваджують комп’ютерний облік руху товарів на складі.
Важливість контролю за витратами на вміст товарів на складі важко переоцінити. Складність проблеми полягає ще і у тому, що фінансовий її аналіз не дозволяє побачити промахи в системі управління складським господарством. Особливо ці помилки позначаються у високотехнологічних галузях (виробництво комп’ютерів), коли продукція цих галузей не може довго знаходитися на складі через швидкі зміни кон’юнктури ринку, що в свою чергу веде до значних втрат з боку складських операторів. Така ситуація заставляє менеджерів піклуватися про скорочення до мінімуму термінів зберігання товарів на складах. Звичайній облік не дозволяє побачити описувані втрати, оскільки вони включені в статтю загальних витрат. Лише точніші методики, такі як метод прямих витрат ABC (activity based costing) і метод прямої оцінки прибутковості DPP (direct product profitability) дозволяють оцінити витрати на кожну операцію по переміщенню складської одиниці.
Іншою мало дослідженою областю аналізу витрат є стаття трудових витрат. Витрати по цій статті можуть виявлятися самим різним чином. По оцінках Асоціації складських операторів Великобританії UKWA (United Kingdom Warehouse Association), найбільш ефективним підходом до вирішення цієї проблеми є організація хорошої системи навчання персоналу. Розрахунки показують, що вже в перший рік за рахунок злагодженої роботи персоналу окупається 82% інвестицій. Якщо система навчання дозволяє скоротити плинність кадрів з 50% до 30%, то вже це підвищує ефективність складського господарства на 10%. При цьому система тимчасового найму може виявитися неекономічною. Експерти вважають, що постійний і добре вивчений штат працівників з міцною мотивацією набагато ефективніше за систему тимчасового найму. У зв’язку з цим застосування сучасних управлінських структур разом з підготовленим персоналом веде до значного зростання продуктивності праці. Проте і тут автори застерігають. Так, повністю автоматизований склад із застосуванням робототехніки має високу ступінь ризику в плані його здатності до швидкої перебудови. Найбільш оптимальний рівень автоматизації є – той, який дозволить скоротити загальні витрати на 10%.
Наступною за значимістю статтею витрат є витрати на оренду приміщень. Поганою новиною є те, що з цією статтею мало що можна зробити в плані скорочення, а хорошою, що рівень розцінок має тенденцію до зниження. Тут можна запропонувати різні варіанти перекомпонування складського простору, або довгострокової співоренди. У цілому, можна сказати, що витрати по даній статті треба розглядати в прив’язці до кожного конкретного випадку.
Відносно витрат на устаткування, загальноприйнята цифра 9% може бути хибною особливо в разі використання сучасних інформаційних технологій. Особливу складність викликають оцінки витрат по цій статті в разі розширення складських площ. У випадку облаштування нових складських майданчиків розрахункові витрати на устаткування можуть серйозно вплинути на реалізацію всього проекту. Виходом тут може бути ущільнення наявних площ. Наприклад, один роздрібний продавець одягу скоротив відстань між стелажами і став застосовувати високошвидкісну конвеєрну технологію замість використовуваної раніше техніки в широких проходах. Це дозволило йому збільшити корисну площу на 40% за 1.3 млн. грн., а устаткування еквівалентного нового простору коштувало б 5 млн. грн.
У цілому ж скорочення ширини проходів із стандартного 3.5 м до 2.6 м може вивільнити до 50% складського простору. Звичайно це потребує перевлаштування стелажів, а також і вживаної техніки, причому, вибір нової техніки вимагає обережного підходу оскільки помилки можуть привести до значних втрат.
Витрати на управлінський апарат в середньому складають 10–14% загальних витрат і багато в чому залежать від рівня технічної забезпеченості системи управління. Наприклад, система електронного обміну даними Electronic Data Interchange, яка дозволяє значно скоротити накладні витрати і запобігти можливим помилкам. Тенденція, що відзначається, до прагнення набувати найсучасніших інтегрованих систем не є вірною, на думку багатьох користувачів, дорогі інформаційні комплекси не приносять очікуваних результатів. У першу чергу це пояснюється багатофункціональністю пропонованих систем, яка не відповідає вимогам користувачів, а також складністю освоєння програмних продуктів. На думку користувачів, правильніше йти шляхом покрокової інтеграції, включаючи нові модулі в міру необхідності.
Були часи, коли практично всі операції по управлінню складом, площа якого складала 100000 м2 вироблялися вручну. Але зараз багато західних компаній далеко відійшли від цього.
Сьогодні комплексна програма управління складським господарством WMS (warehouse-management system) повністю контролює рух товару на складі. Але сама по собі одна технологія не вирішує проблеми прискорення товаропотоків на складі. На думку Їда Горта, президента компанії Логистікс Консалтинг Груп (Logistics Consulting Group in Atlanta) інформаційні технології мають бути нерозривно пов’язані з контролем руху вантажопотоків. Немає сенсу вкладати величезні грошові кошти в технологічні комплекси, якщо інші технології, такі як штрих-кодування і внутрішньо-складський радіозв’язок не функціонують належним чином. А основне завдання при цьому полягає в максимальному скороченні термінів знаходження товарів на складі [16, c. 207].
Основою такого підходу є ідея «піклуватися про те, як відправити товар із складу ще до того як він туди поступив». Максимальне скорочення руху вантажів усередині складу є основним важелем зменшення поточних складських витрат. 60% статей витрат на трудові витрати складає час пошуку необхідного вантажу.
Компанія LDS Corp., пропонує розроблений нею комплекс AccuPlus модульний варіант, якою дозволяє здійснювати управління декількома складами, контролювати взаєморозрахунки з клієнтами, контролювати вантажопотоки, формувати звіти після всіх видів операцій. Також система видає службовцеві квиток з вказівкою місце розташування потрібного товару. Ця система успішно функціонує в компанії Арнольд Логістикс на складі площею 74 000 м2.
Широке застосування нові технології знаходять на продуктових складах, де великий вантажообіг і тому поєднання комплексної системи управління з вживаними на складах технологічними операціями (FIFO) наводять, за словами складських операторів, до значного прискорення вантажообігу.
Проте фахівці попереджають, що перш ніж придбати програмний продукт, слід уважно визначити сфери його майбутнього використання, а також здатність персоналу його освоїти. Менеджер пивного сховища в Мілуоки відзначає значні переваги технології штрих-кодування в умовах
300 000 м2 складу. Штрих-коди на піддонах, що поступають в сховищі, несуть всю необхідну інформацію, включаючи відомості, звідки поступила продукція, куди прямує, сорт і місцезнаходження на складі. Також штрих-коди нанесені в проходах між стелажами з вказівкою інформації, яка продукція знаходиться в тому або іншому місці і що там повинне розміщуватися. Ці штрих-коди можуть прочитуватися персоналом з відстані в 35 метрів.
Однак впровадження системи ШК тягне за собою серйозні основні та додаткові витрати. До основних витрат відноситься закупівля обладнання (термінали збору даних, сканери, сервер, принтер для друку етикеток), програмного забезпечення, сумісного з системою ШК, оплата послуг та внесків до Асоціації Юніскан / EAN. До додаткових витрат можна віднести навчання персоналу, послуги консультантів з підготовки складу до впровадження ШК та ін.
Також існує радіочастотна ідентифікація (RFID). Ця система з’явилася порівняно недавно і в даний час на українських складах практично не використовується, проте успішний досвід впровадження цієї системи низкою великих компаній у Європі (зокрема, в Італії і Німеччині) дозволяє зробити висновок, що в середньостроковій перспективі широке застосування системи RFID розпочнеться і в Україні. Система RFID складається з трьох елементів – мітка (tag), антена (reader) і комп’ютер (рис. 3.1). У позначку заносяться необхідні дані про вантажну одиницю, після чого дані позначки можуть передаватися в комп’ютер за допомогою антени.