- повну перевірку якості товарів, що поставляються;
- фасування і упакування;
- заміну замовленого товару (зміна замовлення);
- експедиторські послуги із здійсненням розвантаження;
- інформаційні послуги;
- укладення договорів з транспортними агентствами;
- так і післяпродажних послуг;
- установку виробів;
- гарантійне обслуговування;
- забезпечення запчастинами;
- тимчасову заміну товарів;
- прийом дефектної продукції і заміну її.
1.4 Оптимізація товарних втрат при логістичних операціях
В процесі зберігання товарів на складі, підготовки їх до відвантаження і виконання інших складських операцій виникають товарні втрати. Слід розрізняти допустимі товарні втрати, на які встановлюються норми природного спаду, і недопустимі, які відносяться до втрат, що актуються [60].
Природний спад товарів відбувається унаслідок усихання і вивітрювання, розтрушування і розпилювання, витоку і розливу. До недопустимих відносяться втрати, які виникли в результаті псування, бою, лому товарів або незадовільних умов їх зберігання.
На складах, де раціонально здійснюється операції по прийому, зберіганню і відвантаженню товарів, їх втрати зведені до мінімуму [33, c. 145].
Основна ідея полягає в наступному: якщо якась дія, операція або процес не додає цінності продукту з точки зору клієнта, то це дія, операція або процес розглядаються як втрати, тобто збитки компанії, що приносять.
Класично всі втрати діляться на сім категорій:
- процеси, що ведуть до надвиробництва;
- процеси, що наводять до надлишку запасів;
- процеси, що створюють дефекти;
- процеси, що містять зайві рухи;
- процеси зайвої обробки;
- процеси очікування;
- процеси зайвого транспортування.
Спробуємо розглянути ці втрати стосовно складських технологій.
Надвиробництво. У складському випадку це, наприклад, прихід товару більший, ніж може вміщати склад. Інший випадок, коли на завантаження замовляється в транспортному цеху десять машин, хоча одночасно на завантаження може встати лише п’ять машин. Останні стоять в черзі, простоюють, займають місце. Але найпоширеніший випадок, це коли на склад дається для збірки 100 накладних, при чому, товар по 70-ти з них заберуть сьогодні удень, а 30 відвантажуватимуться вночі або завтра вранці. Склад починає збирати одночасно всі накладні підряд. По-перше, зібрані, але не відвантажені накладні потрібно десь зберігати, тим самим збільшуючи площу зони відвантаження. По-друге, збільшується кількість працівників складу, яких потрібно одночасно виводити на роботу в годину-пік, аби якось скоротити черги (але після закінчення години-списів половина людей байдикуватиме). По-третє, приїжджає клієнт зараз і стоїть в черзі, тому що частина людей відправлено на збірку завтрашніх накладних.
Надлишок запасів. Цей вигляд втрат, може і не зовсім коректно розглядати з точки зору складських технологій, оскільки склад якраз і призначений для вантажопереробки і зберігання запасів. Не буде запасів, не буде складу. Але якщо дивитися ширше, ясно, що будь-який запас – це оборотні кошти, лежачі мертвим вантажем. На будь-якому підприємстві левова частка витрат доводитися саме на підтримку запасів (поточних, страхових, сезонних, неліквідів), і зменшення рівня запасів має бути пріоритетом для менеджменту підприємства. Але оскільки постачанням підприємства звичайне керівництво складу або відділу складської логістики не займається, то я на методах оптимізації запасів зупинятися не буду. Хоча усередині складу теж можуть бути свої зайві запаси – людські (коли частина людей байдикує з вини недосконалості організації складських процесів), складської техніки і устаткування і так далі.
Дефекти, помилки, брак. Очевидні втрати, що зволікають на себе матеріальні і людські ресурси. На складі це перш за все неправильна комплектація, неправильне приймання товару за якістю (прийняли брак), помилки при розміщенні товару на зберігання, неправильне зберігання. Хоча штрих-кодування і адресна система зберігання дозволяють різко понизити кількість помилок при збірці, а чітка регламентація дій може зменшити інші помилки.
Зайві операції і переміщення на робочому місці. Якщо працівник займається пошуком потрібного документа або йде за возом або порожнім піддоном за декілька метрів від свого робочого місця, це також не додає цінності продукту з точки зору клієнта. За статистикою при комплектуванні замовлення 50% часу складальник витрачає саме на переміщення по складу. Правило розміщення товару на складі: товар ставиться там, де його зручніше брати. Але частіше все відбувається навпаки – товар ставиться там, де його зручніше поставити. У результаті виходить ситуація, коли самий ходовий товар опиняється в найдальшому куті, і складач двадцять раз на день пробігає до нього десятки метрів, тоді як неходовий товар, до якого звертаються раз на тиждень, знаходиться щонайближче до виходу. Адже є елементарний аналіз ABC-XYZ, який дозволяє уникнути такого роду ситуації. Дуже часто складач бігає по складу у пошуках потрібного товару і ніяк не може його знайти, а часу витрачає на це дуже багато. Зазвичай вважається, що винен в цьому сам складач, який не може утримати в пам’яті розміщення на складі всіх 3–5-ти тисяч найменувань асортименту або просто не бачив, куди що поставили при приході. Хоча насправді винен керівник, який вважає, що адресна система зберігання складу не потрібна.
Зайва обробка. Напевно, найбільший і в той же час найочевидніший вигляд втрат на складі, що вимагає найбільш творчого уваги з боку керівництва складською логістикою. Які види обробки товару проводить склад? Розвантаження, сортування, приймання, розміщення на зберігання, комплектація, перевірка, відвантаження, внутрішні переміщення. Звичайно, можна навести приклади яскравих рішень по усуненню зайвої обробки із складського технологічного процесу. Наприклад, сьогодні магазини торгівельної мережі роблять замовлення, замовлення від усіх магазинів консолідуються і відсилаються постачальникам. Завтра усі постачальники привозять товар на РЦ, при чому постачальник «1» привозить на одній палеті товар для магазина «1», на іншій палеті для магазина «2», окремо для магазина «3» і так далі для усіх магазинів. Також привозять товар і останні постачальники. При розвантаженні машин товар відразу ставиться в різні місця для різних магазинів. Після розвантаження всіх машин виходять сформовані і укомплектовані замовлення для відправки в магазини. Післязавтра товар розвозиться по магазинах. Для цього складу зайвою обробкою стає не лише сортування-укладання товару з машини на палети, але і приймання (навіщо перераховувати товар на складі, якщо при прийманні в магазинах його все одно перераховуватимуть). Зайвою ставати комплектація товару. Зайвим ставати навіть зберігання, оскільки із зони приймання товар відразу поступає в зону відвантаження і на наступний ранок покидає склад.
Очікування. Очікування чого? Коли підвезуть порожні піддони, коли навантажувач зніме палету з верхнього ярусу, коли той, що другий комплектує, який в цей же час відбирає той же товар, звільнить місце біля товару, коли при зустрічних потоках кари або воза зможуть роз’їхатися, коли видадуть накладну, коли приймуть або заберуть товар, коли поступить коштовна вказівка і так далі і тому подібне Чекають не лише при збірці товару, чекають при розвантаженні, чекають при завантаженні, чекають комірники. Насправді всі чекають, коли ж встановиться така система роботи, при якій чекати буде немає чого, тому що все робитиметься вчасно.
Зайве транспортування. Транспортування і переміщення – істотна частина складського процесу, проте з точки зору клієнта, всі внутрішні переміщення і транспортування не додають цінності продукту. Клієнтові все одно, на які відстані і якими способами переміщається продукт. Ну а для фірми, скорочення довжини потоку може привести до вельми вражаючих результатів.
Отже, логістика складування відіграє важливу роль в організації підприємницької діяльності, оскільки це ланка логістики, яка займається питаннями розробки методів організації складського господарства, системи закупівель, прийому, розміщення, обліку товарів і управління запасами з метою мінімізації витрат.
2. Аналіз організації складського господарства у ТОВ «Комплекс Дах»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Комплекс Дах»
ТОВ «Комплекс Дах» є комерційною організацією – юридичною особою, має самостійний баланс, друк, штампи, бланки з своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків., основним видом діяльності є реалізація будівельних матеріалів, монтажні та ремонтно-реставраційні роботи будівель і споруд. Тобто, дане підприємство відноситься до галузі будівництва і знаходиться за такою адресою: Україна, м. Львів, вул. Зелена, 149.
ТОВ «Комплекс Дах» є офіційним представником в Україні виробника керамічної черепиці класу «люкс» von Muller Dachziegel Koramic Group (Німеччина). Окрім черепиці, компанія «Комплекс Дах» пропонує українським споживачам широкий вибір додаткових матеріалів західного виробництва, які допомагають створити елегантну та надійну покрівлю (дод. В, Д, Е, Є). Це такі матеріали, як:
- покрівельні плівки Dorken (Німеччина);
- мансардні вікна Velux (Данія);
- покрівельні аксесуари IVT (Німеччина);
- водостічні системи Lindab (Швеція);
- мідь листова KME, мідні водостічні системи GROMO, виготовлені з міді марки MIF (999);
- натуральний кам’яний сланець фірми RATHSCHEK.
Даючи коротку характеристику постачальників матеріалів ТОВ «Комплекс Дах», важливо відмітити наступні факти. Компанія «von Muller Dachziegel» (Koramic Group)була заснована 1875 року Франком Феленбергом фон Мюллером, молодим швейцарським інженером у галузі кераміки, що належав до старовинного аристократичного роду. Сьогодні компанія «von Muller Dachziegel» (Koramic Group), що розташована в німецькому місті Айзенберзі, є одним з провідних виробників керамічної черепиці. Дотримуючись традицій, компанія «von Muller Dachziegel» (Koramic Group)з успіхом використовує передові технологічні нововведення у виробництві черепиці. Технологічний процес повністю автоматизований і контролюється електронікою. Керамічна черепиця, виготовлена на заводах компанії «von Muller Dachziegel» (Koramic Group), активно використовується при реставрації будівель і споруд старовинної архітектури. Тому, разом з високим рівнем автоматизації виробництва, використовується і традиційна техніка ручної обробки глини, секрет якої зберігається і оберігається впродовж сторіч. Також, компанія «von Muller Dachziegel» (Koramic Group) надає тридцятирічну гарантію на свою продукцію.