АГРОЕКОЛОГІЧНАЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСНО-СТИМУЛЮЮЧИХ СУМІШЕЙ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ
У розділі наведений короткий огляд стосовно різних плівкоутворювачів, які містять у своєму складі макро- і мікроелементи, регулятори росту, пестициди і інші інгредієнти та їх вплив на схожість насіння, енергію проростання, ріст і розвиток рослин, урожай та його якість.
Місце, умови та методика проведення досліджень. Місце проведення лабораторних досліджень - Інститут агроекології та біотехнології УААН (лабораторія екологічних проблем використання добрив) та Національний аграрний університет (кафедра агрохімії і якості сільськогосподарської продукції). Вегетаційний дослід проводився у вегетаційному будиночку Інституту землеробства УААН (лабораторія фізіології рослин), вегетаційно-польові дрібноділяночні - в колишніх радгоспах “Заплавний” Броварського, та “Рославичі” Васильківського районів Київської області; напівстаціонарний і тимчасові польові досліди - на Носівській селекційній дослідній станції ІАБ УААН, в дослідному господарстві “Копилово” Інституту землеробства УААН, на дослідному полі Інституту агроекології та біотехнології УААН в КСП АФ “ДАНКО” Васильківського району Київської області та в інших господарствах і на дослідних полях інститутів-співвиконавців НТП “Агроекологія”.
Виробничу перевірку ефективності передпосівної обробки насіння сільськогосподарських культур препаратом здійснено на базі колишніх радгоспів “Совки” і “Шпитьківський” Києво-Святошинського району, в колгоспі “Радянська Україна” Обухівського району Київської області, радгоспі ім.60-річчя Радянської України Білозерського району, в радгосп-технікумі рисової дослідної станції ІГМ УААН Голопристанського району Херсонської області та в колгоспі ім.Щорса Любашівського району Одеської області.
Умови проведення польових дослідів характеризувалися різноманіттям грунтів, їх типовістю для основних природно-сільськогосподарських зон, в господарствах яких проведена переважна більшість дослідів, значним коливанням метеорологічних умов по роках, використанням на дослідних ділянках районованих сортів, гібридів і рекомендованих агротехнологій. Польові, вегетаційні і лабораторні дослідження проводилися згідно загальноприйнятих методик.
Основним та найбільш інформативним є напівстаціонарний польовий дослід лабораторії екологічних проблем використання добрив, проведений на Носівській селекційній дослідній станції Інституту агроекології та біотехнології УААН.
Характеристика нових захисно-стимулюючих сумішей природного походження та визначення їх оптимальних норм
Теоретичне обгрунтування адсорбційної здатності високодисперснихформ кремнезему. У зв’язку з тим, що наповнювачем захисно-стимулюючих сумішей є пірогенний кремнезем, подається коротке обгрунтування адсорбційної здатності його високодисперсних форм, біологічні та медичні аспекти застосування як носія для біологічних і лікарських препаратів.
Фізичні властивості. ЗСС - тонкодисперсний порошок біло-рожевого або світло-сірого кольору, який отримують шляхом механічного диспергування МАС-200, АМ-1-300 з агрохімічними засобами, пестицидами, регуляторами росту та іншими інгредієнтами. Функцію наповнювача і адгезиву виконує пірогенний кремнезем, адсорбуюча поверхня якого 250-380м2 на 1 грам речовини. Інші компоненти є удобрювальними або захисно-стимулюючими речовинами. В результаті їх механічного перемішування отримують сильно роздрібнену масу SіО2 та інших речовин з розміром часток в декілька ангстрем. При змішуванні з насінням сільськогосподарських культур вони заповнюють мікроструктури плодової або насінневої оболонки, покриваючи його захисно-стимулюючою плівкою.
Компонентний склад ЗСС. На відміну від традиційних рідинно-фазних плівкоутворювачів NаКМЦ і ПВС, захисно-стимулюючі багатокомпонентні суміші природного походження (ЗСС) - складні порошкоподібні речовини, що застосовуються методом “сухої” інкрустації насіння. Як наповнювач і адгезив для їх виготовлення використовується пірогенний кремнезем (20-30%), до якого шляхом механічного диспергуваня додаються 65-80% мінеральних добрив, у тому числі 0,5-3,0% солей мікроелементів. Крім вказаних компонентів до складу ЗСС при необхідності можна додавати пестициди, регулятори росту і інші фізіологічно активні речовини. Елементно-речовинний склад і співвідношення окремих компонентів ЗСС формується з урахуванням фізіологічних вимог сільськогосподарських культур і грунтово-кліматичних особливостей їх вирощування.
Еколого-токсикологічна шкодочинність. За оцінкою МОЗ, Державної міжвідомчої комісії України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив при Кабінеті Міністрів, ЗСС відносяться до речовин IV класу токсичності (як і мінеральні добрива). Але на відміну від останніх вони містять “гомеопатичні” кількості агрохімікатів. Норми внесення їх на 1 га в декілька разів менші порівняно з традиційними способами застосування агрохімічних засобів, тому хімічний тиск на агроценози при використанні ЗСС практично відсутній. У зв’язку з цим вони вважаються екологічно чистими добривами, не шкідливими для тварин і здоров’я людини.
Крім того, адгезив високодисперсного порошку двоокису кремнію використовується в фармацевтичній промисловості для виготовлення ліків POLISORBUM MP i SILARDUM P, які застосовуються при лікуванні гострих кишкових захворювань, вірусного гепатиту, атеросклерозу. Вони виводять з організму радіонукліди, а також солі важких металів.
Визначення оптимальних норм ЗСС для обробки насіння основнихсільськогосподарських культур. Кількість препарату для обробки насіння методом “сухої” інкрустації залежить від його компонентного складу, а головне - від частки в складі ЗСС адгезиву, який виконує дві функції - наповнювача та прилипателя.
В процесі механічного перемішування ЗСС з насінням, до нього прилипає певна кількість препарату, маса якого залежить від розміру, форми, морфоботанічної будови оболонки та вологості насіння.
В лабораторних умовах її можна встановити ваговим методом. Експериментальним шляхом нами визначено оптимальні норми застосуваня ЗСС для передпосівної обробки насіння 33-х сільськогосподарських культур і встановлено, що процент прилипання ЗСС варіює в досить широкому інтервалі - від 0,12 до 3,0% маси насіння.
Модифіковані марки ЗСС, які отримані за більш високою технологією, дозволяють зменшити норму витрат препарату до 0,05-0,10 кг/га без зниження його агрономічної ефективності. Це значний ресурсозберігаючий ефект, що сприяє сталому функціонуванню агроекосистем, їх екологічно доцільній продуктивності, підвищенню якості врожаю сільгоспкультур при мінімальних витратах ресурсів землеробства.
Вплив ЗСС на схожість насіння, ріст і розвиток рослин на ранніх етапахорганогенезу. Дослідження проводилися з озимою пшеницею, ячменем, кукурудзою, горохом, цукровим буряком, льоном-довгунцем. Крім ЗСС, насіння сільськогосподарських культур оброблялось окремо аеросилом, NаКМЦ і ПВС - традиційними препаратами, найбільш поширеними в сільськогосподарській практиці.
В переважній більшості дослідів з різними сільськогосподарськими культурами, не виявлено негативної дії ЗСС на схожість насіння, ріст паростків і корінців, накопичення молодими рослинами органічної речовини. Особливо помітним він був при використанні низькокондиційного насіння, коли застосування ЗСС підвищувало енергію проростання і лабораторну схожість, наприклад, озимої пшениці на 20-30%. Цей прийом можна використати як ефективний спосіб підвищення кондиційності насінневого матеріалу.
Дослідами в екстремальних умовах показано, що насіння кукурудзи, оброблене ЗСС, можна висівати на декілька днів раніше оптимальних строків, отримуючи нормальні сходи і значний приріст урожаю.
Ефективність ЗСС у вегетаційному досліді. Для проведення вегетаційного досліду з метою виявлення удобрювальних властивостей препарату ЗСС було вибрано ячмінь - культуру, що має дуже високу чутливість до незначних змін у поживному режимі.
У досліді з ячменем не виявлено позитивного впливу ЗСС-1я на схожість насіння, але новий препарат помітніше, ніж традиційні плівкоутворювачі, стимулював ріст молодих паростків, кореневої системи і накопичення рослинами органічної речовини, особливо на фоні повного мінерального добрива (N150Р100К100 г/посудину), що в кінцевому підсумку забезпечило його більш високу ефективність за показником виходу зерна з однієї посудини, який під впливом ЗСС-1я збільшився на 21,1%, NаКМЦ - на 15,58 і ПВС - на 18,83%. Однак незначна різниця між наведеними даними свідчить не про явну перевагу ЗСС-1я над рідинно-фазними плівкоутворювачами, а, скоріш, про позитивну тенденцію в дії препарату на продуктивність ячменю, що можна пояснити введенням до складу NаКМЦ і ПВС солей макро- та мікроелементів за рецептурою ЗСС-1я, які сприяли підвищенню продуктивності рослин.
Частка ЗСС-1я у формуванні продуктивної частини врожаю ячменю в умовах “in vitro” залежала від агрохімічного фону: на низько родючому сірому опідзоленому грунті вона була найбільшою - 22,6%, а частка грунту за таких умов дорівнювала 77,4% (рис.1). На фоні мінеральних добрив роль ЗСС-1я знизилась до 17,43, грунту - до 27,05, проте частка добрив сягнула максимального рівня ефективності - 55,52%, що очевидно зумовлено позитивним впливом мікроелементів препарату на використання рослинами поживних речовин добрив.
Ефективність ЗСС у напівстаціонарному та тимчасових
польових дослідах
Зв’язок між особливостями погодних умов, рівнем родючості грунту та агрономічною ефективністю ЗСС при комплексному застосуванні з іншими засобами хімізації. Агрономічна ефективність ЗСС залежала від погодних умов весняного періоду вегетації озимої пшениці. За умов гострого дефіциту вологи приріст урожаю зерна був мінімальний – 1,7 ц/га - на контролі та 1,3 ц/га - на удобрених варіантах; при достатній кількості опадів величина додаткового врожаю збільшилась на 2,9 і 2,3 ц/га відповідно; надлишок опадів навесні, як і їх дефіцит, знижував ефективність препарату до 2,6 та 1,5 ц/га (при сумі опадів у квітні-травні 2,71 норми), що особливо було помітно на удобрених варіантах, де спостерігалось сильне вилягання рослин.