Сукупний ефект плану проявляється у знижені зиску у поточному році. Це швидко повернеться, тому що наш обсяг збуту буде у другому та третьому роках зростати. Оновлений план зиску та витрат наведений нижче. Цифри наведені у гривнях.
Таблиця 3.7. План прибутків та витрат на 2008-2010рр.
| Стаття | 2008р. | 2009р. | 2010р. |
| Збут | 365 400 | 570 800 | 780 600 |
| Операційні витрати | 324 116 | 361 659 | 366 979 |
| Витрати на обробку інформації | 10 000 | 10 000 | 10 000 |
| Загалом витрати підприємства | 334 116 | 371 659 | 372 479 |
| Виробничий зиск | 31 284 | 199 141 | 403 121 |
3.9. Процес контролю та актуальність проекту
Щоквартально відбуватимуться маркетингові збори. На таких зустрічах будуть проводитися порівняння даних щодо реального стану витрат з кошторисними, а також реальний хід робіт з запланованим, розглядатися відомості про реалізацію плану дій. Знання і виконання законодавчих та нормативних актів, допоможуть уникнути безліч виникаючих проблем на шляху створення кафе-бару. Основними серед них є: Закон України “Про захистправ споживачів”, Закон України “Про добросовісну конкуренцію”, Закон України “Про рекламу”, а також місцеві органи виконавчої влади.
Висновок
Зміст курсової роботи розкриває нам стан внутрішньогосподарського стану розробки управління на підприємстві малих, середніх та великих проектів, навчає процесу розробки проекту, але саме найголовніше – вказує на ряд проблем в сучасному управлінні та плануванні проектами України.
Існує ряд проблем по застосуванню проектів в діяльності різноманітних підприємств, які підлягає вирішити. А саме такі:
- реальний дефіцит коштів, особливо первинного капіталу, який бракує підприємствам для розробки та управління проектом. Щодо умов кредитування, то фінансові установи видають останні на короткий термін, під вкрай високі відсотки річних та безумовно, при наявності майнової застави,
- недоступність для українських підприємств сучасного обладнання та високих технологій,
- нестача інформаційних ресурсів щодо комерційної діяльності: нормативно-правової, біржової, фінансової тощо,
- зовнішнє середовище українських підприємств та їх проектів більш жорстке, ніж в іноземних країнах,
- труднощі з реєстрацією та ліцензуванням, ускладнена система обліку та звітності, система оподаткування.
Не має сенсу доказувати: сьогодні треба вирішувати проблеми проектування в Україні. Тому, вважаю, держава має проводити цілеспрямовану політику, що забезпечить сприятливі умови для розвитку управління проектами, та базуватиметься на ряді принципів, серед яких найважливішими є: цільовий підхід, вибіркові підтримки, мотиваційна спрямованість, раціональне поєднання регулятивних заходів з мірами по забезпеченню свободи ринкового саморегулювання проектів.
Керівництво повиннообрати один з можливих методів запровадження змін для покращення управління проектом, в залежності від ситуації, що склалася на підприємстві та часу, відведеного на проведення маркетингових перетворень:
1. Примусовий метод – проводиться вищим керівництвом при повній впевненості у діяльності заходів. Але так він негативно впливає на мотивацію співробітників.
2. Метод адаптивних змін – полягає у поступовому заміщенні старих форм та методів управління новими.
3. Управління кризовою ситуацією, який використовується у часи небезпечні для самого існування проекту, коли весь персонал фірми консолідується задля досягнення спільної мети – боротьби за виживання бізнес-структури.
Таким чином, перевагу на ринку України має той проект-менеджер, який досконало оволодів методами сучасного менеджменту та його ключовою ланкою – плануванням та управлінням свого проекту.
Список використаної літератури
1. Дмитриевич Д.В., Рыбаков М.Ю. Управление проектом. Практическое руководство. – М: ЮРКНИГА, 2003. – 254с.
2. Герд Дитхелм. Управление проектом (том 2). – М: Бизнес- пресса, 2003. – 542с.
3. Ильин Н.И., Лукшанова И.Г., Метчин А.Г. Управление проектами. - С.Пб: Два – Три, 1996. – 610с.
4. Решке Х., Шелле Х. Мир управления проектами – М: Аланс, 1994. – 304с.
5. Мазур И.И. Управление проектами: учебное пособие – 2 изд. – М: Омега-Л, 2004. – 664с.
6. Кочетков А.И., Никешин С.Н., Рудаков Ю.П. Управление проектами. Зарубежный опыт. – С.Пб: Два – Три, 1993. – 446с.
7. Таян Р.Б., Холод Б.І., Ткаченко В.А. Управління проектами. – К: Київ, 2003. – 367с.
8. Тарасюк Г.М., Шваб Л.Г. Планування діяльності підприємства – К:
Київ “Каравела”, 2003.- 257с.
9. Стівен П. Роббинс, Мери Коултер. Менеджмент. 6-е издание.
Изд-во дом «Вильямс» Москва, Санкт-Петербург, 2002. – 560с.
10.Фатхутдинов Р.А. Организация производства. Учебник. – М: Москва: ИНФРА, 2000.- 326с.
11. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент. 4-е издание, - М: Издательский дом «Питер», 2003. – 260с.