1. ефективна селекція кадрів – підбір робітників не тільки зі здібностями щодо виконання відповідної роботи, а і за їх особистими якостями, як людини.
2. сприйняття та використання феномену організаційної культури. Чим краще підлеглі сприймають цінності та норми організаційної культури, тим більша ймовірність того, що їх поведінка буде пристосованою до побажань менеджменту. Кожна організація має свою власну орг-ну культуру.
3. високий ступінь формалізації
Формалізація – кожного нового робітника в процесі прийому до організації знайомлять з письмовим описом його роботи. Чим більш грунтовно підготовлений такий опис, тим легше менеджерові контролювати поведінку робітника.
Інструментами формалізації є:
1) політики
2) правила
3) СОП (стандартні операційні процедури)
4. тренинг. У данному випадку мова йде не стільки про навчання виконавця робочим операціям. Тут мова йде про нових робітників, які мають пройти “малу орієнтаційну програму” аби ознайомитися з організаційними цілями, історією, філософією та правилами організації.
Тема 9 : УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ
1. Поняття та сутність груп в організації.
2. Модель групової поведінки.
3. Типи груп в організації.
1. Головна відмінність між індивідуальною та груповою поведінкою полягає у тому, що в межах групи:
1) індивідум психологічно усвідомлює, що його власна поведінка впливає на поведінку інших членів групи
2) добровільно визнає, що поведінка інших членів групи впливає на його власну поведінку
Група – це два або більше індивідумів, які взаємодіють між собою в процесі досягнення поставленої мети, та впливають один на одного так, що створюють якісно нове середовище спілкування. Групи в організації виникають за різних обставин.
Групи поділяють класично:
формальні – утворюються за волею керівництва у формі певних підрозділів організації
неформальні – утворюються спонтанно незалежно від бажань керівництва організації на закладі співпаданні інтересів членів групи
Осн. сьадії формування груп в організації:
1. “орієнтація” Її завдання зламати “кригу” - високий рівень міжособистого спілкування здійснюється в умовах невизначеності цілей та влади. Члени групи готові прийняти будь-якого лідера.
2. конфлікт та виклик - з’являються альтернативні варіанти дій, прояснюються уяви про розподіл ролей у групі, значна кількість груп на цьому етапі зникає
3. об’єднання - з’являється як наслідок появи нового оригінального лідера або консенсуса влади
4. ілюзія - успішне подалання попередньої стадії формує у членів групи уявлення, що всі труднощі позаду, з’являється ілюзорне уявлення гармонії, можливості вирішення всіх проблем
5. розчарування – нереалістичність очікувань попередньої стадії вимагає від членів групи шукати шляхи кращих дій
6. стадія сприйняття – поміж членами групи виникає довіра у взаємовідносинах, взаємодопомога і віра у майбутню спільну діяльність. Свідомо розподіляються ролі в групі.
2.Модель груп. поведінки Хоманса.