Міністерство освіти України
Київський державний торговельно-економічний університет
Кафедра товарознавства та експертизи продовольчих товарів
«Допущено до захисту»
Завідувачкафедри товарознавства
та експертизи продовольчих товарів,
доцент, к.т.н.
____________ Є.В.Тищенко
’’___’’___________2000 р.
Дипломна робота
з теми: «Товарознавча характеристика вітчизняного шампанського та його конкурентоспроможність»
(на матеріалах НТЦ «Радунь»)
| студентки V курсу 1 групитоварознавчого факультету денної форми навчанняспеціальності 7.050301 | Темченко Оксани Володимирівни |
| науковий керівник,к.т.н., доц. | Романенко Олександр Лукич |
| науковий консультант, к.е.н., ст. викладач | Мельникович ОленаМиколаївна |
Київ 2000
П Л А Н
Вступ
1.Аналітичний огляд літератури
1.1. З історії виробництва шампанських вин
1.2. Стан і перспективи розвитку виробництва шампанських вин в Україні Харчова та біологічна цінність шампанських вин
1.3. Технологічні процеси виробництва шампанського та їх вплив на якість готових виробів
1.5. Класифікація та сортимент шампанського вітчизняного виробництва
1.6. Вимоги до якості, умови зберігання і реалізація шампанського
2. Матеріал та методика дослідження
3. Результати експериментальних досліджень
3.1. Дослідження асортименту шампанського реалізуємого в НТЦ «Радунь»
3.2. Основні постачальники шампанського в НТЦ «Радунь»
3.3. Дослідження якості шампанського вітчизняного виробництва, яке реалізується вНТЦ «Радунь»
3.3.1. Дослідження органолептичних властивостей шампанських вин
3.3.2. Дослідження основних фізико-хімічних властивостей
шампанських вин
3.3.3. Визначення інтегрального показника та рівня якості
шампанських вин вітчизняного виробництва
4. Шляхи удосконалення організації торгівлі в НТЦ «Радунь»
4.1. Характеристика процесу продажу товарів в НТЦ «Радунь»
4.2. Аналіз організації роботи НТЦ «Радунь» з постачальниками
4.3. Оцінка споживачами торговельного обслуговування в НТЦ «Радунь»
4.4. Шляхи удосконалення організації торгівлі НТЦ «Радунь»
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
В С Т У П
Шампанське виробництво, що має більш ніж трьохвікову історію, пройшло в своєму розвитку складний i важкий шлях. З’явившись уперше у Франції в середині XVII сторіччя, воно в зв'язку зі слабим розвитком наукових знань більше ста років блукало в сутінках.
Основним стримуючим чинником розвитку виробництва шампанського були розриви пляшок з вином, що бродить (число пляшок, що розривалися нерідко досягало 30-60%). Причину такого явища, як і процесу бродіння загалом, вважали загадкою, тоді як вона полягала в незнанні співвідношення між кількостям цукру, що міститься у вині (або що вноситься в нього) і кількістю що утворюється при його сбражуванні вуглекислого газу, в невмінні визначити це співвідношення.
Цілий ряд ускладненні викликався також відсутністю знань фізико-хімічних властивостей і складу виноматеріалів, що використовувалися для шампанізації.
Надто ускладняли виробничий процес зупинки бродіння, появу недобродів, освіту щільно прилипаючих осадків на внутрішніх стінках пляшок з шампанізованим вином і інші незрозумілі в той час явища.
Тільки з розвитком науки про вино, коли була розкрита суть бродіння і з'явилася можливість управляти їм, а винороби навчилися вносити в тиражну суміш науково обгрунтоване дозування цукру і тим самим регулювати тиск вуглекислого газу в пляшках з шампанським, було досягнуте різке скорочення виробничих втрат (істотну роль в цьому зіграло також поліпшення якості пляшок, що застосовуються), почався підйом шампанської промисловості Франції, а у другій половині XIX ст. і її розквіт[23].
Досвід Франції в області виробництва шампанського набув широкого поширення в багатьох країнах Європи, особливо в Італії, Іспанії, Німеччині, а потім і в США.
Завдяки винятковим достоїнствам шампанське завоювало світову славу, попит на нього безперервно збільшувався.
Шампанське залучало до себе більше уваги, ніж будь-який інший тип вина. Його виробництво приносило виноробним фірмам чималий прибуток. Це сприяло розширенню випуску шампанського вин у Франції і організації їх виробництва в інших країнах.
Нинішній стан виноробної промисловості України, що характеризується як затяжний спад і криза, що загострюється, визначається тривалими наслідками сумно відомої постанови ЦК КПРС про боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом (1985 р.) на тлі загальної кризи економіки країни. У результаті за 10 останніх років обсяг виробництва вин знизився в 4 рази, а надходження до бюджету від їх реалізації - більш ніж десятиразово[23,35].
Навіть за таких темпів скорочення випуску вин їх продаж утруднений внаслідок вимушено високих цін, що істотно перевищують ціни на горілку, і низької платоспроможності населення. В результаті споживання виноградних вин в Україні знизилося з 14,8 л в рік на душу населення (1985) до 1,7 л (1995) при обгрунтованій органами Міністерства охорони здоров’я нормі 36 л в рік. Питома частка лікеро-горілчаних виробів в загальному асортименті алкогольних напоїв виросла відповідно з 27 про до 80,4 %[35,45].
Виноробне виробництво стає просто нерентабельним, руйнується його сировинна і виробнича база, вужчають ринки реалізації вітчизняної продукції, яка повсюдно поступається низькопробним, але чудово оформленим ''дарам Запада'' і чисельному фальсифікату від доморослих тіньових комбінаторів. При збереженні цих тенденції протягом 2-3 років, в умовах експансії зарубіжної і фальсифікованої продукції, процес розпаду галузі стане безповоротним.
Метою галузевої науки в умовах, що створилися є створення системи заходів, направлених на захист власного виробника, підвищення якості і конкурентоздатності продукції при одночасному зниженні її енергоємності і можливо повному використанні сировинного потенціалу. При цьому основний упор повинен бути зроблений на:
- створення нових марок вин з нових, в тому числі стійких до хвороб і шкідників. сортів винограду:
- розробку малозатратних технологій виробництва всіх типів вин. в тому числі шампанських;
- забезпечення якості і автентичності вітчизняної винопродукції:
- розробку технологій прискореного дозрівання вин і оптимальних критеріїв оцінки їх розливозрілості;
- розробку методів виявлення фальсифікації вин;
- забезпечення виноробної промисловості сучасними препаратами для інтенсифікації процесів переробки винограду, освітлення і стазації вин;
- ефективне використання повторних сировинних ресурсів виноробства на основі створення нових продуктів харчового і лікувально-профілактичного призначення;
- розробку нового метал- і енерго-сберігаючого обладнання, в тому числі для переробки невеликих партій сировини. забезпечуючого підвищення ефективності первинного виноробства;
- розробку економічних основ функціонування галузі в умовах переходу до ринкових відносин.
На сьогоднішній день факт створення і поступовий інтродуціювання нових, в тому числі стійких до хвороб і шкідників сортів, безперечний. Враховуючи різке скорочення витрат на їх обробіток. що пояснюється мінімальним використанням коштів захисту, що дорого коштують, економією ТЭР на їх внесення і проведення інших операцій, в нинішній кризовій ситуації відмовлятися від цих сортів щонайменше безрозсудно. У той же час чітке і об'єктивне визначення місця цих сортів в номенклатурі виноградних вин відсутнє, замість цього присутній емоції їх противників і прихильників.
У проблемі наукового обгрунтування малозатратних технологій виробництва вин різних типів поєднуються і можливості використання нових сортів, і наукові аспекти застосування виноградного спирту різної міри очищення, але особливо потрібно зупинитися на технологіях шампанських вин.
В зв’язку з цим, нашим завданням було: вивчити існуючі технології виробництва, дослідити існуючий асортимент, та провести порівняльну оцінку якості шампанських вин різних заводів виробників, що виробляються та реалізуються на Україні.
Метою наших досліджень було вивчення асортименту, постачальників та визначення основних органолептичних та фізико-хімічних показників досліджуваних зразків шампанських вин вітчизняного виробництва що реалізуються НТЦ «Радунь».
1.Аналітичний огляд літератури
1.1. З історії виробництва шампанських вин
Виноградну лозу почали культивувати в Шампані, історичної області на північному сході Франції, в 50-м році нашої ери. Але незабаром вона була викорчувана за наказом римського імператора Доміциана, що побоювався конкуренції римському вину. І тільки в 282 році ця заборона була знята [2,12].
Столиця Шампані місто Реймс протягом багатьох віків служила релігійною столицею Франції. У 987 році в Реймськом соборі коронувався на престол Гуго Капет, а потім протягом дев'яти віків цю процедуру здійснили тридцять сім його наступників.
Але хто б не володарював у Франції, які б біди ні обрушувалися на провінцію, тут завжди прагнули виробляти якісні вина. Особливо досягли успіху в цьому церковники. На початок XV віку вина Шампані витіснили вовну, як основний продукт, що виготовлявся в регіоні.
Роком виникнення шампанського вважають 1668, коли Пьер Періньон (1638-1715), чернець-бенедиктинець, доглядач винного підвалу (келарь) абатства Овілер здивував свою братію незвичайним вином. Братія глузд у вині знала, але новий напій виявився ні на що не схожий: з дна келихів підіймалися, тихо шелестя, сріблясті пухирці, прозоре вино пінилося і грало, як живе[15,2,29].