Смекни!
smekni.com

Структура та функції інженерно-технічної служби в агропромисловому комплексі (стр. 4 из 7)

Менеджмент в інженерно-технічній службі села повинен здійснюватись через інженерного менеджера. Інженерний менеджер – це керівник даної служби (головний інженер або начальник цеху механізації).

Він повинен досконало знати:

- ринок сільськогосподарської техніки та техніко-економічні характеристики машин;

- кредитні лінії державних і комерційних структур по фінансуванню придбання технічних засобів;

- основні поняття економічного інжинірингу;

- порядок і умови залучення техніки, в т.ч. оренди і прокату для виконання механізованих робіт в господарстві;

- нові науково-технічні досягнення в галузі механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва;

- систему районного та обласного сервісного технічного обслуговування машинно-тракторного парку;

- систему підготовки та перепідготовки механізаторських кадрів різного профілю;

- проекти відновлення матеріально-технічної бази інженерно-технічної служби господарства;

- юридично-правові норми системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

- державні акти інженерно-технічного забезпечення в агропромисловому комплексі.

Інженерний менеджер повинен вміти:

- обґрунтувати та визначити оптимальну систему машин для галузей господарства;

- розробляти бізнес-плани ефективного функціонування підрозділів інженерно-технічної служби;

- організувати роботу підрозділів інженерно-технічної служби на госпрозрахунок і колективний підряд;

- аналізувати облік та оцінку роботи сільськогосподарської техніки;

- володіти сучасними засобами оргтехніки та комп’ютеризації в інженерно-технічному управлінні виробничими процесами;

- запровадити прогресивні методи виконання механізованих робіт;

- забезпечити суворо налагоджений порядок технічного забезпечення експлуатації і управління роботою машинно-тракторного парку;

- визначити потребу механізаторських кадрів, їх річну раціональну зайнятість та оптимальні режими робочого дня;

- чітко розмежувати функції, права та обов’язки всього персоналу інженерно-технічної служби господарства;

- володіти основними категоріями економічного інжинірингу.

В дрібних селянсько-фермерських господарствах спеціальна інженерно-технічна служба не створюється. Фермер або селянин сам змушений виконувати ряд функцій: використання та зберігання машин, нескладний ремонт і поточне технічне обслуговування, техніка безпеки, заправка нафтопродуктами, тощо. Проте основна частина інженерно-технічних функцій, які пов’язані з виробничою і технічною експлуатацією машинно-тракторного парку їм надається районними механізованими формуваннями: інженерно-технічними центрами, машинно-технологічними станціями, машинними кооперативами, механізованими загонами.


3. Оптимальна чисельність інженерно-технічних спеціалістів та організація їх роботи

В дослідженнях по вдосконаленню методів організації інженерно-технічної служби для різних типів сільськогосподарських товаровиробників основне значення приділяється розробці принципів її побудови, визначенню оптимального складу спеціалістів та чіткому розподіленню між ними функцій і обсягів робіт, вдосконаленню технології процесу інженерно-технічного управління.

Основним показником для визначення чисельності інженерно-технічних спеціалістів служить:

- інженерів-механіків — кількість енергетичних засобів (фізичних тракторів, комбайнів з двигунами, самохідних шасі і землерийних машин);

- інженерів (техніків)-електриків — число наявних умовних енергетичних одиниць;

- інженерів-автомеханіків та інших спеціалістів автопарку — кількість автомобілів всіх марок;

- інженерів (техніків) по механізації трудомістких процесів у тваринництві — число умовних голів великої рогатої худоби;

- інженерно-технічних спеціалістів по ремонту — наявність в господарстві ремонтно-механічної майстерні та обсяги ремонтних робіт (тис. грн.) що в ній виконуються.

Посади:

- завідуючого нафтогосподарством;

- інженера (техніка) по охороні праці, пожежній безпеці та безпеці дорожнього руху;

- механіка по матеріально-технічному постачанню;

вводяться з розрахунку один чоловік на господарство.

Відповідні інженерно-технічні посади спеціалістів по теплотехнічному та холодильному обладнанні, гідротехніці, газовим установкам передбачаються в господарствах де діють ці потужності.

Найменування основних інженерно-технічних посад та умови для їх введення в господарствах приведені в табл. 1.

Інженерний менеджмент інженерно-технічних спеціалістів господарства полягає у виконанні ними управлінських функцій, направлених на ефективне використання, технічне обслуговування та зберігання засобів механізації, якими здійснюється виробництво і переробка сільськогосподарської продукції.

Головний (старший на правах головного) інженер господарства є керівником і організатором роботи по механізації, електрифікації та автоматизації процесів у внутрішньогосподарському виробництві.

Основне завдання головного (старшого на правах головного) інженера полягає у впровадженні у виробництво нової техніки, прогресивних технологічних процесів, комплексної механізації та електрифікації в усіх галузях господарства, в забезпеченні ефективного використання технічних засобів з метою подальшої інтенсифікації аграрного виробництва.

Головний (старший на правах головного) інженер господарства забезпечує розробку та виконання бізнес-планів по механізації, електрифікації та автоматизації виробничих процесів у господарстві; розробляє та здійснює заходи по підвищенню продуктивності праці, економії трудових і матеріальних затрат на виконання у встановлені строки запланованих обсягів механізованих робіт; забезпечує продуктивне використання техніки в господарстві, вживає заходи по скороченню простоїв агрегатів і машин з організаційних і технічних причин; забезпечує впровадження в господарстві планово-запобіжної системи ремонту і технічного обслуговування машинно-тракторного і автомобільного парків та обладнання на тваринницьких фермах і переробних цехах; організовує професійне навчання технічних кадрів, впровадження в аграрне виробництво прогресивних досягнень науки і практики; складає поточні та річні звіти з питань механізації та електрифікації внутрішньогосподарського виробництва і представляє технічні інтереси господарства в вищестоящих організаціях. В підпорядкуванні головного (старшого на правах головного) інженера знаходяться всі технічні спеціалісти господарства.

Таблиця 1

Рекомендована штатна чисельність спеціалістів внутрішньогосподарської інженерно-технічної служби

Найменування посад Умови для введення посад
Головний інженер Понад 50 енергетичних засобів
Старший інженер на правах головного До 50 енергетичних засобів
Завідуючий машинним двором Від 25 енергетичних засобів
Завідуючий ремонтною майстернею При наявності ремонтної майстерні
Технік-нормувальник Один на ремонтну майстерню
Завідуючий нафтогосподарством Один на господарство
Завідуючий автопарку Від 10 автомобілів
Диспетчер автопарку Від 16 автомобілів
Інженер по механізації трудомістких процесів у тваринництві При наявності в господарстві понад 1500 умовних голів тварин
Технік по механізації трудомістких процесів у тваринництві Один на господарство, що має від 500 до 1500 умовних голів тварин
Інженер-електрик При наявності 501…1000 умовних енергетичних одиниць
Старший технік-електрик До 500 умовних енергетичних одиниць
Старший інженер по охороні праці, техніки безпеки і організації пожежної охорони При наявності в господарстві понад 500 середньорічних працівників
Інженер-теплотехнік При наявності в господарстві теплиць і парників на технічному обігріві від 15 до 30 га, або котельної потужності від 42 до 100 Гкал-год.
Інженер-гідротехнік При наявності в господарстві до 500 га зрошувальних земель або від 350 га осушених земель

Інженер (технік) по механізації трудомістких процесів у тваринництві є керівником і організатором робіт по монтажу, налагодженню і експлуатації обладнання тваринницьких ферм господарства.

Головне його завдання полягає в забезпеченні безперебійної роботи, засобів механізації в тваринництві, виконання передбачених бізнес-планом заходів по комплексній механізації виробничих процесів, спрямованих на збільшення виходу тваринницької продукції і скорочення виробничих витрат. Він розробляє плани і заходи по впровадженню нової техніки і прогресивних технологій та комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів у тваринництві; забезпечує постійну технічну готовність та ефективне використання машин і обладнання на тваринницьких фермах; розробляє графіки проведення ремонтів, технічних та профілактичних доглядів за машинами і обладнанням у тваринництві, забезпечує своєчасне і якісне їх виконання; контролює витрачання ремонтних матеріалів і коштів, передбачених бізнес-планом на експлуатацію та ремонт машин і обладнання в тваринництві; контролює вихід на роботу механізаторів ферм та оформляє наряди на виконані роботи; складає плани підготовки та перепідготовки механізаторів тваринницьких ферм і сприяє їх виконанню; проводить інструктажі з правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної охорони і фіксує це у відповідних документах; проводить аналіз техніко-економічних показників експлуатації машин і обладнання ферм; складає і подає звіти про стан механізації виробничих процесів у тваринництві. В безпосередньому підпорядкуванні інженера (техніка) по механізації трудомістких процесів у тваринництві знаходяться слюсарі-ремонтники ферм.