Дослідження та організація продажу столових коренеплодів (стр. 16 из 25)
Ефективність визначається за наступними показниками:
- ріст урожайності (прибавка врожаю) в натурі і у вартісному виразі, ріст виходу продукції;
- зниження собівартості на одиницю продукції, одиницю площі або на всю продукцію і на всю площу;
- чистий дохід (вартість продукції за вирахуванням витрат), одержаний в розрахунку на 1 га, на 1 т або на всю площу;
- чистий дохід після зберігання з урахуванням технології вирощування і зберігання;
- ріст продуктивності праці, виражений через зниження працевтрат на 1 т, на 1 га.
Додатково визначаються такі показники:
- окупність капітальних витрат (строк, коефіцієнт окупності, фондовіддача);
- економія приведених витрат.
Приріст врожаю визначається за даними польових дослідів. На етапі вирощування треба виділяти умовно-постійні і перемінні статті витрат. До умовно-постійних належать: насіння, їх доведення до кондицій; передпосівний обробіток ґрунту і посів; догляд за посівами; гербіциди і ядохімікати та інші витрати.
До перемінних статей витрат належать: вартість добрив; підготовка і внесення добрив; збирання і транспортування врожаю; всі види доплат за продукцію і якість праці; витрати на реалізацію (грн/га).
На етапі зберігання умовно-постійні статті витрат включають в себе витрати на завантаження контейнерів і амортизаційні відрахування, а до перемінних належать - сортування, мийка, переборка, втрата маси, втрати від хвороб і проростання та інші прямі витрати від першопочаткової кількості продукції.
Визначальна технологія вирощування на першому етапі "вирощування - реалізація" може дати значний ефект, виражений у збільшенні врожаю, зниженні собівартості, рості продуктивності праці, підвищенні чистого доходу, підвищенні рентабельності продукції.
На етапі "зберігання - реалізація" ця ж технологія може стати самою неефективною у зв'язку з низькою лежкістю плодоовочевої продукції, що позначиться на всіх без винятку показниках. Цей факт і обумовлює необхідність комплексного підходу до оцінки економічної ефективності плодоовочів з урахуванням всіх етапів "вирощування – зберігання - реалізація".
Отже, собівартість плодоовочевої продукції (грн/га) після зберігання може бути визначено за наступним рівнянням:
СПів'х = УПЗВ + ПСЗВ + УПЗіх + ПСЗХ + Р, (11)
де СПів'х - собівартість по і-тої технології з урахуванням етапів "вирощування - зберігання - реалізація";
УПЗів - умовно-постійні статті витрат при вирощуванні за і-тою
технологією;
УПЗіх - умовно-перемінні витрати при зберіганні за і-тою
технологією;
ПСЗВ - перемінні статті витрат при вирощуванні;
ПСЗХ - перемінні статті витрат при зберіганні;
Р - витрати на реалізацію на всіх етапах.
Чистий прибуток (грн/га) після вирощування (Д) в кожному випадку залежить від собівартості плодоовочевої продукції на кожному етапі, а також від ціни їх реалізації:
ДЧів'х = Сів - СПів'х (12)
ДЧів'х = Сіх -СПіх (13)
ДЧів'х = СіВ'Х - СПів'х (14)
де Сів та Сіх - відповідно вартість плодоовочевої продукції за середніми цінами ринку, що склалися під час їх реалізації після вирощування або зберігання за і-тою технологією;
СіВ'Х - вартість плодоовочевої продукції після зберігання згідно з цінами реалізації;
Сів та СПіх - відповідно собівартість вирощування і собівартість зберігання за і-тими технологіями;
СПів'х - собівартість за і-тою технологією з урахуванням етапу "вирощування - зберігання - реалізація";
ДЧів'х - чистий прибуток (грн/га) після вирощування й зберігання.
Після цього рівень рентабельності (Рів'х) буде визначатись за формулою:
(15)Пропонується враховувати витрати по кожній технології і той додатковий прибуток, який буде одержано після всіх етапів "вирощування - зберігання - реалізація", а тому рентабельність від використання і-тої технології (РТі) буде розраховуватись за формулою:
(16)де Зуі – витрати за і-тою технологією на етапі вирощування.
У формулі (12) враховуються всі види витрат на етапах "вирощування - зберігання - реалізація", а у формулі (13) - тільки та частина витрат, яка йде на вирощування за і-тою технологією, а прибуток береться увесь.[20]
Якщо при використанні і-тої технології мають місце капіталовкладення (Кі), то строк окупності (Ті) цих вкладень знаходимо за формулою:
; (17)а коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень буде дорівнювати:
. (18)Розділ 3. Організація оптового продажу на
ТОВ „Дніпровська плодоовочева база”
3.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВЯЗКІВ З ОПТОВОГО ПРОДАЖУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ТОВ “ДНІПРОВСЬКА ПЛОДООВОЧЕВА БАЗА”
ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” виконує важливу функцію – доводить товар зі сфери виробництва у сферу продажу товарів торгівельним підприємствам, тобто у процесі своєї діяльності вступає у господарські зв’язки з іншими суб’єктами ринку: промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, торговельно-посередницькими структурами, транспортними організаціями тощо. Тож для детального розгляду питання щодо організації господарських зв’язків з оптового продажу сільськогосподарської продукції на плодоовочевій базі потрібно, спочатку, визначити сутність оптового продажу та поняття господарських зв’язків.
Отже, оптовий продаж - це продаж товарів партіями, пов'язаний з оплатним їх передаванням (як права фізичного володіння товаром, так і права власності на нього) власником на підставі цивільно-правових угод товарів переважно партіями іншим суб'єктам господарювання з метою подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торговельну ланку або для виробничого споживання.
Оптові закупівлі товарів є основою комерційної діяльності оптових торгових підприємств. Мета діяльності оптових торгових підприємств полягає в забезпеченні планомірного і безперебійного забезпечення товарами роздрібної торговельної мережі. Операції оптових закупівель товарів властиві не тільки оптовим підприємствам. Закупівельну діяльність здійснюють також і роздрібні торговельні підприємства.[6,40]
Оптові закупівлі — це придбання товарів великими партіями з метою їх дальшого перепродажу. Прийняття комерційного рішення щодо оптових закупівель товарів констатує наявність ринкової потреби в певних товарах, передбачає відбір конкретних товарів і їх постачальників з числа наявних на ринку і забезпечує реальне просування товарів зі сфери виробництва до сфери обігу.
В умовах глибокого суспільного розподілу праці оптові закупівлі товарів забезпечують розміщення замовлень торгівлі виробництву на виготовлення і постачання товарів, необхідних для задоволення попиту населення на товари народного споживання. Тому їх результатом визначається обсяг і структура споживання товарів та якість основних процесів суспільного відтворення. Адже оптові закупівлі опосередковують, з одного боку, вплив торгівлі на виробництво щодо визначення його обсягів, удосконалення асортименту і підвищення якості товарів, а з другого — вплив на роздрібну торгівлю щодо формування нею торгового асортименту, розширення реалізації, поліпшення організації торговельного обслуговування і, нарешті, на підвищення рівня задоволення матеріальних і культурних потреб населення.
Для виробників товарів та послуг оптові закупівлі є гарантією їх збуту і, відповідно, гарантією забезпечення безперервності виробництва, забезпечення ефективного функціонування підприємств. Для підприємств торгівлі вони є гарантією своєчасного надходження товарів для досягнення власної мети, а для всіх учасників товаропросування — гарантією виживання в умовах ринкової конкуренції.[41]
Основними функціями, що виконує оптова торгівля, є:
• збір й обробка інформації про попит, покупців і пропозиції;
• закупівля й формування товарних асортиментів. Оптовикмає можливість закупити товари різноманітного асортименту у більших кількостях у різних товаровиробників;
• відбір, сортування й формування найбільш прийнятних для покупця партій постачання товарів. Оптовик на базі великих партій постачання формує дрібні, якщо буде потреба проводитьїх сортування, здійснює розфасовку тощо;
• складування й зберігання товарів;
• транспортування товарів. Іноді оптовики забезпечують безпосереднє постачання товарів до місць їхнього продажу;
• участь у просуванні товарів на ринок;
• розподіл ризику. Оптовики беруть на себе ризик, відповідаючи за
розкрадання, ушкодження й старіння запасів;
• фінансування постачання товарів й їхнього продажу. Це може бути як передоплата за поставлений виробником товар, так й кредит продавцеві або покупцеві;
• надання консультаційних послуг.
Кількість перерахованих функцій і рівень їхньої реалізації залежать, насамперед, від того, яка форма оптової торгівлі реалізується. Приклад виконуваних функцій оптових торговельних підприємств зображено на рисунку 7.
