Дослідження та організація продажу столових коренеплодів (стр. 23 из 25)

Постачальники товарів, які здійснюють централізовану доставку товарів, і покупці - роздрібні торговельні підприємства (організації) повинні визначати найбільш оптимальні та ефективні маршрути завезення товарів по найкоротших відстанях.

Маршрути завезення можуть бути лінійними або кільцевими.

Якщо лінійний маршрут, то товари за один рейс завозяться автомашиною у повній місткості одному товароотримувачеві.

Якщо кільцевий маршрут, то товари завозяться одним рейсом автомашини декільком отримувачам, які, як правило, мають бути розміщені на близькій відстані один від одного.

Під час розробки раціональних маршрутів необхідно враховувати розміщення магазинів, обсяги одночасно постачаємих партій товару, частоту завезення товарів у магазини.

Для забезпечення контролю за виконанням постачальником зобов'язань по поставці товарів роздрібні торговельні підприємства повинні вести контроль виконання графіків доставки товарів. Тільки за умови ведення такого контролю торговельні підприємства мають можливість подавати постачальникам претензії і застосовувати відповідні штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань постачальником по доставці товарів.

Організація безперебійної торгівлі, задоволення попиту покупців, успішне виконання економічних показників торговельних підприємств поряд з іншими факторами залежать від раціонального використання транспортних засобів для товаропостачання.

Ритмічне і своєчасне товаропостачання сприяє рівномірній роботі підприємств торгівлі, раціоналізації технологічних процесів, зниженню рівня товарних запасів і прискоренню витрат обертання і збільшенню прибутку.

Товари, вироблені сільським господарством, завозять в оптову та роздрібну мережу. Транспортом товари доставляють і в місця, вказані покупцями (додому покупцеві, в офіси, рідним, знайомим).

На культуру торгівлі і результати господарської діяльності торговельних підприємств значною мірою також впливає робота транспорту, зокрема, своєчасність завезення товарів, збереження їх у дорозі тощо.

Витрати на перевезення товарів у більшості торговельних підприємств займають значну частку (інколи близько 50 %) у загальному обсязі витрат обертання. Тому від організації роботи транспорту, умілого його використання значною мірою залежать економічні показники їх роботи. Виходячи з цього, пошуки шляхів скорочення витрат на транспорт, більш ефективного його використання постійно знаходяться у полі зору маркетингових служб торговельних підприємств.

Для перевезення товарів народного споживання використовують різні види транспорту, кожен з яких має відповідну сферу застосовування.

Вибираючи засоби доставки конкретних товарів, комерційні служби беруть до уваги критерії, що характеризують той чи інший вид транспорту.

Для перевезень товарів найбільш прийнятними видами транспорту є залізничний та автомобільний. Ці види транспорту займають провідне місце по вантажообігу товарів народного споживання.

Велике значення для перевезення товарів народного споживання мас автомобільний транспорт. Його частка в перевезеннях вантажів становить 7% (тонно-кілометрів) та майже 80 % - у тоннах. Тому для торговельних підприємств за низкою критеріїв він є незамінним.

Серед переваг автомобільного транспорту щонайперше слід відзначити:

♦велику маневреність і рухомість;

♦високу швидкість доставки вантажів;

♦доставку товарів без проміжних перевантажень, безпосередньо зі складу відправника на склад одержувача;

♦можливість обслуговувати райони, що недоступні для інших видів транспорту;

♦те, що автомобільний транспорт завершує операції по перевезенню вантажів іншими видами транспорту (залізничним, водним, повітряним).

На відміну від інших видів транспорту, де місцем виконання операцій по завантаженню та розвантаженню є місце знаходження самих транспортних організацій (порти, аеродроми, залізничні станції), автомобільний транспорт забезпечує виконання вказаних операцій в місці знаходження вантажовідправників або вантажоодержувачів

Нині перевезення вантажів здійснюються як власним автомобільним транспортом торговельних підприємств, так і транспортом загального користування або транспортом, що належить іншим організаціям і підприємствам.

Торговельні підприємства укладають з автогосподарствами договори на перевезення вантажів. В них передбачаються обсяги та строки перевезень, порядок складання, подання та виконання заявок на перевезення вантажів, виконання вантажо-розвантажувальних робіт та експедитування товарів, матеріальну відповідальність, визначають раціональні форми, маршрути та схеми товароперевезень. З врахуванням обсягу та характеру наступних перевезень автогосподарства виділяють автотранспортні засоби відповідних типів та в необхідній кількості. Вони повинні бути справними та чистими згідно із санітарними вимогами. Подання їх під завантаження повинно здійснюватись в час, зазначений в заявці.

Час прибуття автотранспортного засобу під навантаження обчислюється з моменту пред'явлення водієм автомобіля дорожнього листа в пункті навантаження, а час прибуття під розвантаження - з моменту пред'явлення водієм автомобіля товаро-транснортної накладної в пункті розвантаження. Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водію автомобіля належним чином оформлених документів на навантажений (розвантажений) автомобіль.

Вантажі, передбачені для перевезення, повинні бути оформлені товарно-транспортними накладними (ТТН). ТТН - є основним документом, за яким здійснюється перевезення вантажів, їх списання вантажовідправником та оприходування вантажоодержувачем.

Товари, призначені для перевезення, повинні бути підготовленими до транспортування (завчасно упаковані в тару, зважені, згруповані за адресами їх одержувачів).

Вантажі повинні подаватися до перевезення у справній тарі, яка відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, або, в іншій справній тарі, що забезпечує їх цілковите збереження.

Приймання вантажів до перевезення здійснюється зважуванням під час навантаження, обмірюванням у кузові автомобіля або підрахуванням товарних місць. Товари, опломбовані відправником, водій-експедитор приймає по кількості місць відповідно до рахунку-фактури. Приймання товарів для перевезення засвідчується підписом водія-експедитора на всіх екземплярах товарно-транспортної накладної, один з яких залишається вантажовідправнику.

Навантаження на автомобіль, закріплення, накриття та закріплення вантажів проводиться вантажовідправником, а вивантаження з автомобіля, зняття кріплень та накриття — вантажоодержувачем.

Водій-експедитор, що супроводжує вантажі, здає їх одержувачу по масі, кількості або об'єму відповідно до товарно-транспортної накладної. При цьому вантажі, що прибули в справних критих автомобілях, причепах, контейнерах, багатообіговій тарі, цистернах з справними пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів та кількості місць.

Одержання товарів засвідчується підписом та штампом вантажоодержувача у трьох примірниках товаро-транспортної накладної, дві з яких залишаються у водія-експедитора.

Перевірка маси, кількості місця та стану вантажів в пункті призначення обов'язкові у випадках:

- прибуття вантажів в несправному кузові або в справному
кузові, але з пошкодженими пломбами;

- прибуття вантажів, що швидко псуються, з порушенням строків доставки або установленого правилами температурного
режиму при перевезенні;

- прибуття вантажів, навантажених автотранспортною організацією.

Оплата за перевезення вантажів здійснюється згідно з діючими тарифами на перевезення вантажів та надання послуг, що здійснюються автомобільним транспортом.

Як відомо, витрати на перевезення товарів займають досить значне місце в загальний сумі витрат обороту торговельних підприємств. Тому важливе значення набувають пошуки резервів ефективного використання транспорту і відповідно скорочення витрат на організацію товаропостачання.

До чинників, що визначають більш ефективне використання автомобільного транспорту, можна віднести:

- поліпшення використання вантажопідйомності транспортних засобів;

- скорочення простоїв транспортних засобів;

- поліпшення використання пробігу;

- прискорення вантажно-розвантажувальних робіт;

- підвищення коефіцієнта змінності роботи транспорту тощо.

Взаємозв'язок цілей та заходів щодо транспортно-експедиційного обслуговування наведено в додатку Б .Для оцінки ефективності роботи автомобільного транспорту розраховують експлутаційно-економічні показники. Так, використання парку рухомого складу можна оцінити за допомогою коефіцієнта технічної готовності (Юп), що визначається відношенням:

(21)

де АДп- автомобіле-дні в придатному для експлуатації стані; АДо - облікові автомобіле-дні перебування в господарстві. Коефіцієнт випуску рухомого складу (Кв) визначається відношенням:

(22)

де АДе - число автомобіле-днів експлуатації.

Указані коефіцієнти можна збільшити за рахунок:

- підвищення рівня технічної готовності автомобілів;

- постійного оновлення рухомого складу;

- своєчасного проведення профілактичних та ремонтних заходів.

Крім показників, що характеризують роботу автопарку, розраховують денну продуктивність автомобілів. Вона визначається в тоннах перевезених вантажів, в кілометрах пробігу та в тонно-кілометрах вантажообігу.

Ступінь використання вантажопідйомності (Квант) характеризується коефіцієнтом її використання і обчислюється як відношення вантажів, що фактично перевозяться (Вф) до установленої (за технічним паспортом) вантажопідйомності транспортного засобу (Вт), тобто: