ВИСНОВКИ
В ході написання даної дипломної роботи було досліджено формування якості столових коренеплодів, на прикладі столового буряка: його збереженість залежно від якості при закладанні, економічна та соціальна ефективність зберігання столового буряку, також організація його оптового продажу.
Виходячи з вищевикладеного можна з впевненістю сказати, що столовий буряк є цінним лікувально-дієтичним продуктом, який широко використовується в лікувальному харчуванні. Широке розповсюдження цього коренеплоду в Україні є тому підтвердження. Ще з давніх-давен наші предки почали споживати його в їжу, упродовж багатьох тисячоліть вдосконалювали споживчі властивості буряка. На сьогодні селекціонерами виведено безліч сортів столового буряка. Районовано в Україні 14 сортів: Болівар, Буллет, Бордо харківський, Багряний, Боро, Болтарді, Дій, Двонасінний, Делікатесний, Зміна, Ліберо, Носівський плоский, Регала Р1, Червона куля.
Кращими ґрунтами під буряк є такі, що багаті органічними речовинами, суглинисті, супіщані й особливо чорноземні з глибоким орним шаром.
Столовий буряк залежно від якості поділяють на два товарні сорти: відбірний і звичайний. Відбірний буряк повинен бути очищеним від землі сухим способом і фасованим.
В ході викладення дипломної роботи розглянуто хімічний склад столового буряка. Основними компонентами, що входять до його складу, є вуглеводи 7—12 % (цукроза, моносахариди, олігосахариди, полісахариди), азотисті речовини (білки, вільні амінокислоти, аміди, нуклеїнові кислоти і продукти їх розпаду), вітаміни (аскорбінова кислота, каротин, тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинова, пантотенова і фолієва кислоти), барвні речовини (бетаїн). їх склад залежить від впливу зовнішніх умов.
Під час написання даної роботи було викладено технологію зберігання столового буряка при застосуванні різних умов і способів. Розглянуто підготовку тари і сховищ до зберігання, підготовку обладнання, способи завантаження і розміщення коренеплодів у сховищах. Описано зберігання буряка в камерах зі штучним охолодженням, зберігання в холодильниках із застосуванням модифікованого газового середовища, природного холоду.
Підсумовуючи проведені дослідження, неможливо не відмітити головне: культура, якою є столовий буряк, являє собою помітну одиницю серед багатьох інших продуктів сільського господарства за рахунок своєї біологічної цінності, унікальністю хімічного складу. Це дає серйозну підставу для розширення виробництва столового буряка та продукції, яку з нього виробляють, а також поглиблення наукових досліджень щодо хвороб культури, зберігання її без втрат, і насамперед, більш детального вивчення властивостей столового буряка у застосуванні його в медицині.
Немає такого товару, для якого проблема якості не була б актуальною. Особливо це стосується плодоовочевої продукції. У технології виробництва і просуванні до споживача накопичилось багато не вирішених питань і проблем, починаючи від виведення нових сортів і закінчуючи їх реалізацію. На цьому шляху не вирішуються у повному обсязі проблеми якості і збереженості картоплі й інших овочів та плодів.
Дуже мало виводиться сортів плодоовочевих культур які б мали комплекс господарсько-товарознавчих цінних ознак: висока врожайність взагалі, в тому числі товарна, стійкість до хвороб, висока лежкоздатність, достатня збалансована кількість поживних, мінеральних, біологічно активних речовин тощо.
Сортовипробування проводиться не всебічно, зокрема на стадії збереженості, за застарілими методиками, з невеликою кількістю хімічних аналізів, без визначення конкурентоспроможності сортів і введення до Реєстру тільки конкурентоспроможних сортів не тільки вітчизняної селекції, а й кращих сортів закордонної.
Вітчизняні стандарти, маючи великі допуски дефектних екземплярів у партії продукції, не являються надійним заслоном появі на ринку неякісних плодоовочевих товарів і не сприяють підвищенню їх лежкості і конкурентоспроможності. Методики визначення якості, які регламентуються стандартами, недосконалі, повторне визначення якості згідно з методикою стандартів однієї і тієї ж продукції дає великі розбіжності особливо у структурі нестандартної частини.
В Україні зруйнована стара недосконала система заготівлі плодоовочевої продукції, а нова не створена. З ліквідацією спеціалізованих господарств по виробництву плодоовочевої продукції навколо великих промислових центрів і передачею вирощування цих продуктів харчування у приватний сектор при маломіцних малоземельних фермерських господарствах з невисоким рівнем механізації виникли труднощі з формуванням однорідних за якістю і лежкістю партій при закладанні у сховища.
Скорочення виробництва і заготівлі плодоовочевої продукції, об'ємів закладання її в сховища не призвело до покращення її якості і збереженості у зв'язку з порушенням або незнанням технологій вирощування картоплі, овочів і плодів, направлених на підвищення їх лежкості.
Щорічно скорочується мережа спеціалізованих магазинів з плодоовочевої торгівлі. Торгівля продукцією, яка швидко псується, стає другорядною у продовольчих магазинах і супермаркетах, а тому увага до неї знижена. Така продукція належним чином не зберігається у підсобних приміщеннях, при затримці з реалізацією в'яне, псується, втрачає якість, збільшуються кількісні втрати, торгівля нею стає збитковою, незважаючи на високі ціни. Базарна торгівля не вирішує і не може на даному етапі вирішити проблему якості, оскільки плоди, овочі і картопля продаються на відкритому повітрі в жару і холод та ще й при низькому санітарному стані торгових точок.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Звідси найважливішими завданнями вдосконалення технології традиційних форм оптової торгівлі на ТОВ „Дніпровська плодоовочева база”є ліквідація нераціонального перепродажу товарів; створення умов для повного використання існуючої матеріально-технічної бази та стимулювання розвитку нової; впровадження сучасної технології складських робіт, логістичних принципів обробки товарів та обслуговування клієнтів, Інтернет-комерції; сприяння укрупненню оптових підприємств та створенню промислово-торговельно-фінансових об'єднань, інших форм концентрації і кооперування, які дозволять здійснити нагромадження капіталу та вкласти його у формування ефективних типів оптових підприємств, здатних здійснювати повне обслуговування клієнтів; створення збутових маркетингових систем, у тому числі на засадах франчайзингу; розширення послуг, які надаються оптовими підприємствами, у тому числі накопичення товарних запасів, перетворення виробничого асортименту у торговий та ін.; зміцнення інфраструктури оптового ринку; поширення застосування методів маркетингу тощо.
Так, у промислово розвинутих країнах створена і ефективно функціонує транспортно-складська інфраструктура агропромислового комплексу товарів, що швидко псуються. Вона являє собою сукупність взаємопов'язаних технологічних засобів технологічних процесів, об'єднаних єдиною програмою з мето своєчасної, надійної і високоякісної доставки продуктів, які швидко псуються, від моменту і місця їх виробництва до мі менту і місця їх реалізації. При розвитку спеціальних складів в Україні першочерговими завданнями є:
· створення безперервної складської холодильної ланки оптимальної місткості у системі від виробника до споживача, ліквідація розривів в окремих ланках, які порушують єдність технологічного режиму зберігання і призводять до втрати продукції;
· будівництво фрукто-, овоче- і картоплесховищ у місцях виробництва, заготівлі і переробки сільськогосподарської продукції, де особливо слабо розвинена складська мережа. При цьому слід використовувати переважно збірні будівлі металевих або залізобетонних конструкцій заводського виготовлення, які легко споруджувати і демонтувати. Основні переваги їх — це скорочення строків будівництва (в 2-3 рази), зменшення його питомої вартості (майже на 15%), трудомісткості робіт (в 1,5-2 рази) і матеріалоємності будівель (до 5 разів) порівняно з капітальними спорудами, а також можливість використовувати модульний принцип будівництва, що дає змогу збільшувати місткість сховищ у процесі розширення виробництва і збільшення об'єму зберігання товарної маси введенням нових потужностей;
· розробка типових проектів комбінованих сховищ, де можна зберігати різні плоди і овочі, сховищ купольної форми (основна перевага їх порівняно з традиційними сховищами — більш повне, майже на 27%, використання корисного об'єму), а також проектів невеликих холодильників, сховищ (збірно-розбірних з полегшених конструкцій, надувних та ін.) для картоплі, плодів і овочів (місткістю 0,5-1 тис. т), придатних для приватних форм господарювання і розвитку невеликих посередницьких приватних підприємств;
· впровадження передової холодильної технології з комплексною механізацією навантажувально-розвантажувальних робіт; прогресивного способу зберігання плодів у регульованому газовому середовищі;
· створення на складах цехів з виробництва харчових продуктів (зокрема, на основі застосування штучного холоду), переробки картоплі, овочів і плодів. Так, для використання нестандартної плодоовочевої продукції необхідно широко впроваджувати способи переробки у готові продукти і напівфабрикати, консервування за допомогою стерилізації, швидке заморожування, всі види сушіння, включаючи сублімаційне та ін.
· створення постійно діючих каналів збуту продукції для виробників сільськогосподарської продукції та переробних підприємств, у тому числі і для невеличких фермерських господарств;