Дослідження та організація продажу столових коренеплодів (стр. 7 из 25)
Тримати буряк краще в невеликих ящиках (15—20 кг), попередні пересипавши піском разом з вапном-пушонкою. Погріб або інші приміщення що призначені для коренеплодів, необхідно продезінфікувати, обробивши розчином хлорного вапна (40 г на 1 л води). Потім приміщення протягом доби провітрюється. Краще зберігається столовий буряк при температурі в: 0 до 2 °С і відносній вологості повітря 90—95 %. Ділянку після зберігаю коренеплодів перекопують й знищують рослинні рештки.
Вказані профілактичні прийоми дозволяють значно знизити втрат врожаю, що наносяться хворобами.
У виключних випадках, коли спостерігається масовий розвиток хвороб можна використовувати хімічні препарати, що дозволені для застосування на присадибній ділянці. Для боротьби з пероноспорозом насіннєві рослин обприскують: 1 % бордоської рідини або хлороокисом міді, 90 % с.п. (40 г н 10 л води). Першу обробку проводять при виявленні симптомів хворобі: другу у випадку необхідності через 20 діб.[20]
1.5. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИХОДЯЧИ З ЛІТЕРАТУРНОГО ОГЛЯДУ
Метою дослідження є знаходження шляхів оптимізації товарного просування столового буряку та покращення його якості під час зберігання. Для досягнення цієї мети необхідно вивчити наступні завдання :
1. Ботанічна характеристика, народногосподарське значення столового буряку.
2. Формування споживних властивостей столового буряку
3. Існуючи способи і умови зберігання столового буряку.
4. Хвороби столового буряку.
Завдання дослідження полягає у вивченні, узагальненні та систематизації літературних даних, присвячених проблемам формування та збереження якості столових коренеплодів, на прикладі столового буряку; проведення дослідження змін споживних властивостей столового буряку в процесі зберігання. На основі отриманих даних та вивчення організацій торговельно-технологічного процесу на ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” розробити пропозиції щодо вдосконалення існуючої схеми закупівлі, зберігання та збуту столових коренеплодів, на прикладі столового буряку, на підприємстві.
Розділ 2. Екперементальна частина
2.1 СХЕМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина ґрунтується на дослідах, які виконувались провідним українським вченим, доктором сільськогосподарських наук, професором, дійсним членом (академіком) академії технологічних наук України Віктором Андрійовичем Колтуновим.
Об'єкт досліджень - столовий буряк сорту Бордо 237.
Схема проведених досліджень :
Дослід 1. «Визначення оптимальної маси об'єднаної проби коренеплодів столового буряка»
Дослід 2. «Вплив розміру, характеру пошкоджень і морфологічних відхилень на збереженість та строк зберігання столового буряка»
Дослід 3. «Вплив якості столового буряка при закладанні в сховища на їх збереженість та строк зберігання»
Дослід 4. «Залежність збереженості коренеплодів столового буряка від місця розташування контейнерів у сховищі»
Дослід 5. «Порівняльна оцінка способів зберігання столового буряка»
2.2 ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ СТОЛОВОГО БУРЯКУ ЗГІДНО ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ
Вимоги до якості столового буряку. Якість столового буряку регулюється двома стандартами: ГОСТ 1722-85 "Свекла столовая свежая заготовляемая и поставляемая" та ГОСТ 26766-85 "Свекла столовая свежая, реализуемая в розничной торговой сети". ГОСТ 26766-85 поділяє столовий буряк на відбірний і звичайний.
Загальними вимогами при заготівлі, постачанні реалізації в роздрібній торговельній мережі до коренеплодів столового буряку є те, що вони повинні бути свіжими, цілими, здоровими, чистими, без пошкоджень сільськогосподарськими шкідниками, без надлишкової зовнішньої вологості, нетріснуті, типової для ботанічного сорту форми і забарвлення, з довжиною черешків, які залишились, не більше 2,0 см або без них. Допускаються коренеплоди з поламаними корінцями. Запах і смак повинен бути властивим відповідному ботанічному сорту і не мати стороннього запаху і присмаку, а м'якоть - соковитою, темно-червоною з різними відтінками залежно від особливостей ботанічного сорту. Не допускається присутність у партії в'ялих з ознаками зморшкуватості коренеплодів, загнилих, запарених і підморожених. Прилиплої землі на коренеплодах повинно бути не більше 1%.
При заготівлі свіжого столового буряку і при реалізації звичайного столового буряку допускаються коренеплоди з відхиленнями від форми, але непотворні, з загоєними тріщинами (у головки коренеплодів), які не псують його форму.
Заготовляють коренеплоди розміром за найбільшим поперечним діаметром у межах 5-14 см. У партії може бути в сукупності не більше 5% коренеплодів з відхиленням від встановлених розмірів не більше 1 см, з механічними пошкодженнями на глибину понад 0,3 см з загоєними тріщинами, з порізами головок, легким в'яненням.
При реалізації відбірних столових буряків не допускаються коренеплоди з загоєними тріщинами, з відхиленням за формою, а розмір коренеплодів за найбільшим поперечним діаметром повинен бути в межах 5,0-10,0 см, без всіляких допустимих відхилень. У відбірних також не допускається вміст коренеплодів навіть з легким в'яненням і будь-якими механічними пошкодженнями.
Звичайні буряки при реалізації можуть мати розмір за поперечним діаметром 5,0-14,0 см, коренеплодів з відхиленням від встановлених розмірів не більше, ніж на 1,0 см - до 10% і до 5% - у сукупності з механічними пошкодженнями на глибину понад 0,3 см, з загоєними тріщинами, з порізами головок, легким в'яненням. Допускаються коренеплоди з вузькими світлими кільцями не більше 10% маси, чого не можна робити у відбірних столових буряків.
Отже, враховуючи перелічені вище вимоги стандартів і методичні вказівки по визначенню якості плодоовочевої продукції і картоплі, до нестандартних належать коренеплоди (зверх припустимих стандартом кількостей):
і) з відхиленням за розміром (менше 5 до 3 см і більше 14 см за найбільшим поперечним діаметром);
2) з механічними пошкодженнями глибиною понад 3 мм;
3) з загоєними тріщинами;
4) з порізами головки коренеплоду;
5) в'ялі зі зморшкуватістю;
6) уражені паршею.
До відходів належать такі коренеплоди:
1) розміром за найбільшим поперечним діаметром менше 3 см, а також з білою м'якоттю;
2) ті, що почали стовбурчитися;
3) пошкоджені гризунами;
4) морожені;
5) запарені;
6) загнилі, гнилі.
У випадку надходження буряків з довжиною черешків листя, що залишились, понад 2 см, їх обрізають до довжини 2 см, а обрізані частини черешків належать до відходів.
Таким чином, ГОСТ 1722-85 "Свекла столовая свежая заготовляемая и поставляемая" не може бути надійною перепоною у надходженні низькоякісної продукції до сховищ з метою закладання її на тривале зберігання.
Застарілі стандарти колишнього УРСР на коренеплоди у зв'язку з їх недосконалістю, взагалі не можна використовувати для визначення якості продукції, що закладаються на тривале зберігання.
Точне визначення якості коренеплодів як у стандартах на продукцію, яка реалізується у роздрібній торговельній мережі, так і у всіх РСТ на інші коренеплоди проблематично у зв'язку з недосконалістю методів відбору об'єднаних проб і методики визначення якості. Потрібні нові українські стандарти, які були б створені на основі наукових досліджень.[1,2,3,20]
2.3 ФОРМУВАННЯ ТА СТАН РИНКУ СТОЛОВОГО БУРЯКА
В найближчий час передбачається збільшення пропозиції буряків в цілому по Україні на 7 %, а по Києву на 10%, що пов'язано зі збільшенням виробництва коренеплодів. В той же час очікується зменшення попиту через погіршення купівельної спроможності населення та розширення його самозабезпечення.
Очікуване збільшення пропозиції може призвести до зниження цін на буряк на 5—10%. Проте розвиток інфляційних процесів може зумовити навіть подорожчання.
Передбачається пожвавлення роботи оптових плодоовочевих ринків. Через них проходить близько половини обсягу столових буряків у Києві. Але значна частина продаж буде здійснюватися за прямими зв'язками. Продовжиться тенденція зменшення реалізації продукції на міських ринках і через власну фірмову торгівлю та розширення продажу за бартерними угодами, у рахунок оплати праці.
Основна частина товарообігу роздрібної торгівлі цим продуктом буде приходитися на міські та стихійні ринки[43]
Пропозиція столових буряків на внутрішньому ринку Києва формується, в основному, за рахунок сільськогосподарського виробництва Київської області та в меншій мірі Чернігівської та Житомирської областей. Вирощування столових буряків сконцентровано переважно в господарствах населення. На їх долю приходилося в 2005 році 81—90 % буряків ( рис. 2.)
Рис. 2 . Частка продукції з присадибних ділянок в насиченні ринку столового буряка м. Києва
Частку регіонів в насиченні ринку столового буряка можна визначити лише приблизно. Це пов'язано як з відсутністю маркетингових досліджень ринку овочів як взагалі, так і по регіонах. Додатково ситуація ускладнюється тим, що питома вага приватників в вирощуванні столових буряків велика, а документально ні обсяги вирощеної продукції, ні обсяги продажу не фіксуються. Але по оцінках на основі оптових торговців овочами можна зробити висновок, що частка Київської області в забезпеченні як міста, так і області переважає частку Чернігівської та Житомирської областей. Частка інших регіонів в забезпеченні Києва коренеплодами незначна.