Смекни!
smekni.com

Дослідження та організація продажу столових коренеплодів (стр. 9 из 25)

Ліберо.

Сорт середньоранній, однопаростковий. Від сходів до технічної стиглості 75—100 днів. Коренеплід циліндричний, масою 200—330 г., червоний, голівка середня, без вираженої кільцюватості. Заглибленість коренеплоду в ґрунт слабка, через що виривається легко. М'якоть темно-червона, ніжна, соковита. Смакові якості відмінні. Придатний для тривалого зберігання в зимовий період . [9]

Носівський плоский.

Сорт виведений Чернігівською державною обласною селекційною дослідною станцією. Вегетаційний період 80—100 днів. Придатний для ви­рощування на пучкову продукцію. Розетка напівстояча, середнього розміру, з великою кількістю листків (10—15 шт.). Листкова пластинка темно-зелена, з слабкою пігментацією, яка до осені посилюється. Жилки темно-червоні. Черешки короткі, вузькі, з інтенсивним або рожево-червоним забарвленням. Коренеплоди темно-червоні з фіолетовим відтінком, округло-плескатої фор­ми. Поверхня гладенька, часто проявляється кутастість. Головка і головний

корінь маленькі. М'якуш ніжний, темно-червоний з фіолетовим відтінком. Кільцювання слабковиражене. Лежкість добра. Районований в усіх областях України, за винятком Хмельницької і Чернівецької областей .[9,39]

Регала F1.

Ранньостиглий. Період дозрівання 90—100 днів. Коренеплід округлий, гладенький, темно-червоний масою до 340 г. М'якуш темно-червоний з бордовим відтінком або червоний з фіолетовим, ніжний, соковитий, солодкий, без кілець. Товарність — 93 %. Стійкий проти гнилей. Лежкий.

Червона куля.

Ранній сорт столового буряка. Вегетаційний період 80—90 днів. Коренеплоди темно-червоного кольору, без концентричних кілець, однорідні по розміру, великі, округлої форми, із гладкою шкірочкою. Придатний для вживання у свіжому виді і зберігання. Призначений для одержання літнього й осіннього врожаю .

Характеристика районованих сортів столових буряків наведенні у таблиці 1.

Таблиця 1.

Характеристика районованих сортів столових буряків

Назва сорту Вміст сухих речовин,%

Цукрів,

%

Врожай­ність, ц/га Дегустацій­ний бал
Болівар 17,4 9,6 500—600 5
Буллет 17,4 9,6 600 5
Бордо харківський 16,8 8,7 496—530 4,5
Багряний 17,2 9,2 496—532 4,9
Боро 17,4 9,6 500 5
Болтарді 17,2 9,3 550 4,8
Делікатесний 17,4 11,0 410—500 4,9
Дій 11,6 8,9 340—512 4,4
Двонасінний 14,8 8,6 750 4,8
Зміна 17,2 9,1 400—500 4,8
Ліберо 17,3 9,1 550—700 4,9
Носівський плоский 16,8 8,4 400—500 4,5
Регала F1 17,4 9,6 600 5
Червона куля 14,6 8,5 550 4,7

Підсумовуючи наведені дані, можна зробити висновок, що за смаковими якостями найбільш конкурентоспроможними є сорти Болівар, Регала F1, Буллет, Боро. В той же час сорт Багряний, хоч і поступається вищеназваним смаковими якостями, є найбільш цінним з дієтичної точки зору. Сорти з більш низькими смаковими якостями мають гарну лежкість і придатні до механізованого збирання (Дій). Необхідно шукати компроміс між смаковими якостями, призначенням, лежкістю і врожайністю.

Актуальним питанням на сьогодні є конкурентоспроможність товару – спроможність товару відповідати вимогам ринку даного виду товару. Це поняття більш широке ніж якість, воно включає: якість як обов’язковий компонент; економіку створення, збуту, сервісу товару; економічні можливості споживача; естетичні характеристики, імідж товару.

Конкурентоспроможність в найширшому розумінні визначає можливість продажу товару на визначеному ринку. Конкурентоспроможною можна вважати однорідну продукцію з технічними параметрами і техніко-економічними показниками, що ідентичні аналогічним показникам проданого товару. Без дотримання такої умови вживання терміну „конкурентоспроможність” є суто умовним. Тому, розробляючи конкурентоспроможну продукцію, треба брати до уваги всі ринкові чинники, використовувати досягнення сучасного маркетингу щодо вивчення наявного та потайного попиту. Найбільш вірогідною базою для оцінювання конкурентоспроможності має бути дослідження потреб покупців, вимог ринку. Купуючи щось, споживач знаходить необхідний товар серед аналогічних, тобто вибирає такий, що найбільше задовольняє його потреби. Однією із умов вибору товару споживачем є збіг основних параметрів виробу з умовними характеристиками потреби, що прогнозується. Таким показником найчастіше вважають нормативні й технічні параметри, а також ціну придбання й споживання товару.[7]

Характеризуючи конкурентоспроможність будь-якого товару, необхідно звернути увагу на наступне:

- конкурентоспроможність за своєю суттю відображає відмінність продукції від товару-конкурента за ступенем задоволення конкурентної суспільної потреби;

- конкурентоспроможність товару може бути визначена тільки в результаті його порівняння з іншими товаром, а отже є відносним показником;

- для визначення конкурентоспроможності товару необхідно не просто порівняти його з іншим товаром за ступенем їх відповідності конкретній суспільній потребі, але й врахувати при цьому витрати на маркетинг і витрати споживача на придбання і використання товару для задоволення своїх потреб.

Крім того, слід мати на увазі, що робота щодо підвищення конкурентоспроможності товару ведеться постійно протягом усього “життєвого циклу” товару. Товар є сукупністю трьох складових: корисності, ціни та іміджу. Ціна та якість є найважливішими ринковими характеристиками товару для споживача. Проте їх оптимальне співвідношення ще не гарантує ринковий успіх продукції. На оцінку товару покупцем впливають смаки, звички. Сукупність стійких уявлень і створює імідж товару. [34]

Таким чином, дослідження конкурентоспроможності товарів передбачає комплексне вивчення характеристик об’єкта. Результати такого дослідження доцільно відобразити у вигляді “дерева властивостей”. “Дерево властивостей” – це графічне зображення багаторівневої (ієрархічної) структури, яка відтворює сукупність властивостей продукції.

Дерево властивостей для харчових продуктів повинно відображати функціональність, естетичність, екологічність та економічність об’єкта дослідження. Приклад „дерева властивостей” для столового буряку зображено на рис.5.


Конкурентоспроможність досліджуваного товару визначають відповідно до інших товарів, виходячи із ступеня задоволення запитів потенційних покупців. У загальному вигляді конкурентоспроможність товару характеризується його споживчими властивостями та ціною споживання і математично може бути представлена наступною формулою:

К = Р/С, де (1)

Р – корисний ефект від використання товару (споживчі властивості товару);

С – витрати на придбання й використання товару (ціна споживання).

Споживчі властивості товару характеризуються набором функціональних та естетичних показників. Ціна споживання характеризується витратами на виробництво товару, його транспортування, зберігання, реалізацію та інше.[12,18]

Оцінка конкурентоспроможності товару містить наступні етапи:

1. Аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару зразка як бази для порівняння й визначення рівня конкурентоспроможності товару.

2. Визначення переліку порівнюваних параметрів (показників) конкурентоспроможності.

3. Визначення коефіцієнта вагомості певних показників для споживачів.

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності базується на порівнянні параметрів досліджуваного товару з параметрами товару, який найбільш повно відображає вимоги споживачів.

Одним із варіантів методики розрахунку інтегрального показника відносної конкурентоспроможності товару це розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників:

Рф = Σ аіgi, де (2)

аі – коефіцієнт вагомості;

gi – відносний параметр (показник) якості, який розраховується за формулою:

gi = рдосл.конк., де (3)

рдосл. – значення параметру досліджуваного товару;

рконк. – значення параметру конкуруючого товару.

Розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників:

Рест. = Σаіgi. (4)

Розрахунок параметричного індексу для економічних показників:

Рек. = Сдосл.конк., де (5)

Сдосл. – цінові характеристики досліджуваного товару;

Сконк. – цінові характеристики конкуруючого товару.

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності:

К = (Рф + Рест.)/Рек. (6)

Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.[28,35]

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності столового буряку сорту „Делікатесний” (зразок 1) відносно сорту „Носівський плоский” (зразок 2) наведено в таблиці 2.