Кількість вибірки лісоматеріалів, що транспортуються водним транспортом
| Кількість лісоматеріалів (за документами) в партіях за групами діаметрів, тис. шт. | Об'єм вибірок, % не менше | Інтервал відбору одиниць в вибірку, шт.. | |||
| 0,1-0,2 | 0,15-0,25 | 0,2-0,3 | 0,3-0,5 | 50,0 | 2 |
| 0,3-0,4 | 0,3-0,5 | 0,4-0,7 | 0,6-0,9 | 40,0 | 2 і 3 |
| 0,5-0,6 | 0,6-0,8 | 0,8-1,1 | 1,0-1,5 | 33,3 | 3 |
| 0,7-0,9 | 0,9-1,2 | 1,2-1,7 | 1,6-2,2 | 25,0 | 4 |
| 1,0-1,2 | 1,3-1,7 | 1,8-2,3 | 2,3-3,1 | 20,0 | 5 |
| 1,3-1,6 | 1,8-2,3 | 2,4-3,1 | 3,2-4,0 | 16,7 | 6 |
| 1,7-2,0 | 2,4-2,9 | 3,2-4,0 | 4,1-5,1 | 14,3 | 7 |
| 2,1-2,5 | 3,0-3,6 | 4,1-5,0 | 5,2-9,0 | 12,5 | 8 |
| 2,6-3,0 | 3,7-5,0 | 5,1-9,0 | 9,1-16,0 | 11,1 | 9 |
| 3,1-5,0 | 5,1-9,0 | 9,1-16,0 | 16,1-25,0 | 10,0 | 10 |
| 5,1-9,0 | 9,1-16,0 | 16,1-25,0 | 25,1-35,0 | 6,7 | 15 |
| 9,1-16,0 | 16,1-25,0 | 25,1-35,0 | 35,1-50,0 | 5,0 | 20 |
| 16,1-25,0 | 25,1-35,0 | 35,1-50,0 | 50,1-65,0 | 4,0 | 25 |
| 25,1 і більше | 35,1 і більше | 50,1 і більше | 65,1 і більше | 3,0 | 33 |
Для перевірки якості лісоматеріалів, що вимірюють в складській мірі, з однозначної партії відбирають вибірку, що складається з 300 штук лісоматеріалів. Однорідною вважається партія лісоматеріалів однієї довжини.
В партіях, що містять менше 600 штук лісоматеріалів, перевірку якості проводять поштучно. Лісоматеріали в вибірку відбирають рівномірно з різних місць партії, відповідно ГОСТ 18321-73 „ Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбору вибірок штучної продукції”.
Якість партії лісоматеріалів при вибірковому контролі визначають встановленням фактичної якості кожної колоди в вибірці. Результати контролю розповсюджують на всю партію.
При вибірковому контролі партію приймають, якщо кількість лісоматеріалів, що не задовольняють вимоги нормативно-технічної документації, не перевищує 3% при постачання наземними видами транспорту і в судна і 5% при постачання сплавом.
3.8. Оформлення результатів експертизи лісоматеріалів
Під час проходження переддипломного стажування на ТОВ „Епіцентр К” мною разом з завідувачем складу було проведено приймальну експертизу партії круглих лісоматеріалів (соснових колод), що надійшли від ТОВ „Корона - Україна” м. Київ, вул. Московська, 29/20
Вантаж надійшов в автофургоні складений в штабель.
На початковому етапі проведення приймання лісоматеріалу ми ознайомилися з супроводжувальною документацією – видатковою накладною № РН-000070 від 12.05.2004 (дод.В), договором на постачання №7/20 від 20.11.2003. Ретельно оглянувши автофургон, наявність та цілісність пломб ми побачили, що пломби відсутні, відчинивши фургон було виявлено, що лісоматеріал був рівно складений в штабель без явних слідів проникнення. Виходячи з цього було прийнято рішення провести розрахунок об'єму лісоматеріалів в штабелі. Вимірявши висоту, довжину та ширину штабеля за допомогою вимірювальної металевої рулетки (STENLY) з ціною виміру 1мм, ми отримали наступні дані: висота штабеля 1,3 м, довжина 11,0 м, ширина 2,8 м. За допомогою формули ми розрахували складочний об'єм
Vск=1.3*11.0*2.8
який склав 40.04 м.куб. Помноживши даний результат на коефіцієнт повнодеревності 0,56, який зазначено в табл.3.6.1. ми отримали
V=40.04*0.56=22.42 м.куб.
Різниця між отриманими даними і даними заявленими в видатковій накладній становила 9,99% тому було прийнято рішення проводити приймання шляхом суцільного вимірювання, а також паралельно проводити зовнішній огляд лісоматеріалів.
В результаті зовнішнього огляду було встановлено, що:
22 колоди мають заросші сучки висотою не більше 8 мм над поверхнею колоди;
10 колод мають наступні вади деревини: сучки розміром не більше 25 мм в кількості 2-3 штуки на метрі довжини;
2 колоди мають грибні ядрові п'ятна розміром не більше 1/5 діаметра відповідного торця;
5 колод мають тріщини усушки, які не перевищують 1/20 діаметру колоди;
10 колод мають просту кривизну не більше 0,9%;
3 колоди мають нахил волокон не більше 1/4 на метр колоди;
на одній колоді присутня ребриста закомелистість не більше 1/5 комлевого торця.
Керівництво ТОВ „Епіцентр К” за даними приймального контролю вирішило залучити експерта Київської торгово – промислової палати. Було подано заявку в КТПП, на підставі якої експертові було виписано наряд на проведення експертизи. По результатах приймальної експертизи було складено акт експертизи (дод.Г.).
Висновки та пропозиції
Однією з причин глибокої економічної, науково-технічної і соціальної кризи в лісопромисловому комплексі України можна вважати практичну відсутність науково обґрунтованої національної лісової політики і стратегії, що визначає напрямок розвитку лісопромислового виробництва в перехідний період у той час, як стратегія розвитку будь-якого виробництва є одним з обов'язкових компонентів його економічної безпеки.
ТТП України здійснюють свою діяльність згідно Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, постанови Кабміну “Про підтримку діяльності торгово-промислових палат” та ряду інших нормативно-правових документів.
Важливими напрямками діяльності палат є участь в договірно-правовій роботі, договірно-інформаційному та консультаційному забезпеченні потреб споживачів, здійснення перекладацької та патентно-ліцензійної роботи, експертиз і сертифікації товарів тощо.
Торгово-промислова палата України приєдналася до Єдиної системи експертної оцінки кількості, якості та комплектності товарів системи «ТПП –Експерт – СНД», створеної торгово-промисловими палатами з метою розробки в межах СНД єдиного підходу до проведення товарознавчих експертиз.
Недостатня активність ведення робіт з міжнародної стандартизації лісоматеріалів негативно впливає і на розвиток національної стандартизації. Україна значно затримується з прямим застосуванням у промисловості і з введенням через національні стандарти методів візуального і машинного сортування круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів різного призначення за вже прийнятими європейськими стандартами.
В Україні є лісосировинна база для розвитку деревообробної промисловості. Крім цього, до 2015 року необхідно здійснити лісорозведення на сільськогосподарських землях загальною площею близько 3 млн. га з метою окультурення сільськогосподарських ландшафтів, реалізації заходів для попередження зміни клімату, поліпшенню екологічної ситуації в країні, що буде одночасно сприяти подальшому збільшенню лісосировинної бази.
Деревообробна промисловість переборола кризу, інтенсивними темпами нарощує обсяг виробництва продукції. Однак для остаточного відновлення продуктивності деревообробної промисловості і її росту, поглиблення переробки деревини за допомогою впровадження сучасних технологій необхідні значні капітальні вкладення, у тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств і інші форми співробітництва.
Варто визнати, що по об'єктивних і суб'єктивних причинах розвиток стандартизації лісоматеріалів у рамках ІСО в останні роки значно відстає від темпів аналогічних робіт у Європі, тому при введенні нових стандартів виникають наступні розбіжності:
- за ДСТУ EN 1311-2001 для забарвленості та заболонної гнилизни зазначають лише наявність, а за ГОСТ 2140-81 проводять вимірювання за глибиною і довжиною зони враження або за площею зони враження та її глибиною;
- за ДСТУ EN 975-1-2001 у таблиці №2 для нормативу на тріщини всихання зустрічається термін „Іноді дозволяється”, що з юридичної точки зору важко однозначно трактувати;
- у ДСТУ EN 1309-1-2001 вказано, що ширину необрізних пиломатеріалів та об’єм пиломатеріалів вимірюють за EN 1312, який ще не прийнято у якості ДСТУ;
- ДСТУ 4020-2-2001 у п. 4.2.2.2. вказано, що при вимірюванні довжини колоди зі складною кривизною необхідно поділити її на прямі відрізки або відрізки з простою кривизною. Кожен відрізок повинен бути найменшої можливої довжини відповідно до стандарту. Така технологія вимірювань за своєю складністю рідко реально застосовується у торгових операціях.
Сучасні стандарти більш демократичні і дозволяють встановлювати багато вимог у технічній документації на продукцію, що виготовляється.
На практиці замість термінів та визначень понять часто застосовуються описові вирази довільної структури в основному шляхом „перекваліфікації” термінів даної та інших галузей з використанням слів побутової лексики або шляхом запозичення їх із іноземних мов.
Якість деревини залежить від породи дерева, умов його росту і наявності тих чи інших дефектів (тріщин, сучків тощо). Тому міцність і інші характеристики деревини коливаються в дуже широких межах. До того ж міцність сильно змінюється при зміні вологості, при чому зволоження супроводжується набухання, а висушування – значною усушкою деревини.