Головні види деревини, що заготовляють на території України розглянуто в табл. 2.2.1.
Таблиця 2.2.1.
Головні види деревини, що заготовляють на території України та їх призначення
№ з/п | Назва | Призначення | |
Українська | Латинська | ||
1. Відділ Голонасінневі, клас Хвойні породи | |||
1.1. | Ялиця біла | Пиломатеріали загального призначення, меблеві та столярні заготовки, будівельні деталі, шпальний кряж, фанерний кряж, клепковий кряж, тарний кряж, судно будівельний кряж, стовпи ліній зв’язку та електропередач, опори та деталі гідротехнічних споруд, підтоварник, баланси, техсировина, дрова, резонансний кряж. | |
1.2. | Ялина звичайна | -//-//- | |
1.3. | Сосна звичайна | -//-//- (крім резонансного кряжу). |
Продовження таблиці 2.2.1.
2.Відділ Покрито насіннєві. Клас листяні породи. | ||||||
2.1. Лісотаксаційна група – твердолистяні породи. | ||||||
2.1.1. | Дуб звичайний | Пиломатеріали загального призначення, меблеві та столярні заготовки, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
2.1.2. | Ясен звичайний | -//-//- + лижний кряж та заготовки для весел. | ||||
2.1.3. | Клен гостролистий | -//-//- | ||||
2.1.4. | Бук європейський | -//-//- + рушничний кряж | ||||
2.1.5. | Граб звичайний | Пиломатеріали загального призначення, меблеві заготовки, будівельні деталі, фанерний кряж, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
2.1.6. | Акація біла | Пиломатеріали загального призначення, меблеві заготовки, будівельні деталі, фанерний кряж , паркетні заготовки, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
2.1.7. | Горіх волоський | Фанерний кряж, меблеві та паркетні заготовки. | ||||
2.1.8. | Черешня | -//-//- | ||||
2.2. Лісотаксаційна група – м′яколистяні породи. | ||||||
2.2.1. | Береза повисла | Пиломатеріали загального призначення, меблеві заготовки, будівельні деталі, фанерний кряж, клепковий кряж, паркетні заготовки, шпальний кряж, лижний кряж, рушничний кряж, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
2.2.2. | Тополя чорна | Пиломатеріали загального призначення, фанерний кряж, клепковий кряж, сірниковий кряж, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
2.2.3. | Осика | -//-//- | ||||
2.2.4. | Вільха чорна | -//-//- | ||||
2.2.5. | Липа мілко листа | -//-//- + для заготовок на протези |
Деревостій з перевагою коштовних деревних порід займають 88,6% покритою лісовою рослинністю площі. З них сосна - 33,6% (переважає сосна звичайна – Pіnus sіlvestrіs L), дуб - 24,4% (переважає дуб звичайний-Quercus robur L.), бук звичайний (Fagus sіlvatіka L.) - 7,4%. Експлуатаційні ліси 2 –ї групи (комерційні) займають 40,7% покритою лісовою рослинністю площі.
У 2000 році заготовлено 11,3 млн. куб. м деревини, у 2001 - 12,0 млн. куб. м. (+6,7%). Лісоматеріали круглі в 2001 році склали 44,5%, дров'яна деревина для технологічних нестатків-17%, дрова для опалення -35,3%. Основні обсяги заготовлені в лісах, закріплених за Держкомлісхозом України (близько77%).
Деревообробна промисловість. На кінець 80 – х років споживання деревини в Україні досягло 36 – 38 млн. куб. м. Більш 60% продукції імпортувалося, в основному з Росії; планові постачання її призупинилися на початку 90 – х років. Потреби внутрішнього ринку в деревині і виробах з її всередині 90 – х років знизилися до 15 млн. куб. м. [11]
Лісопромисловий комплекс (лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість) пережив глибоку кризу, обумовлена розформуванням Мінліспрому України, зміною власності, утратою постачань дешевої деревини і традиційного ринку збуту, стрімким зростанням цін на енергетичні ресурси й інфляцією, відсутністю належних інвестицій. Більшість підприємств значно скоротило обсяги продукції, що випускається, фактично ставши банкрутами. При цьому в Україні помітно знизилися обсяги виробництва основних видів продукції. Питома вага лісопромислового комплексу в загальному ВВП промисловості країни скоротився з 2,9 % у 1990 році до 1,7 % у 1998 і збільшився до 2,4% у 2000 році. Фізично і морально застаріло устаткування.
Пік кризи довівся на 1996-1997 роки. Знизилися обсяги вивозу деревини, виробництва деревного шпону, ДВП і ДСП, паркету, столярних виробів і інших видів продукції. Скорочення інвестицій у галузь привело до погіршення основних техніко – економічних показників – рентабельність продукції в 1999 році знизилася до 6,6%. Обсяг ВВП склав 197 млн. USD (60% від обсягу ВВП у 1990 році, 81%-2000 року). Однією з основних проблем галузі є нарощування обсягів глибокої переробки деревини.
Особливу гостроту проблема охорони лісів і використання лісових ресурсів набула в Карпатському регіоні, насамперед у Закарпатській області. Це зумовлено наявністю в цьому регіоні великих запасів лісових сировинних ресурсів, що веде положення лісового сектора в структурі економіки регіону, значними соціальними й екологічними наслідками від деградації останнього. Починаючи з 1997 року відбувається нарощування виробництва в деревообробній промисловості по основних видах продукції. Випуск товарів і послуг зріс з 424,3 млн. USD у 1996 до 630 млн. USD у 1999 році. Темпи розвитку стали одними з найвищих серед галузей промисловості. Джерела фінансування – внутрішні й іноземні інвестиції, надходження від експорту продукції. За станом на 2001 рік у країні нараховувалося 3653 підприємств і юридичних осіб, що займаються переробкою деревини і виробництвом виробів з її, з наступним розподілом за формою власності: державна - 3,7%; комунальна - 0,2%; приватна - 9,1%; колективна - 82,4% (у тому числі акціонерних товариств – 24,8%); міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав - 4,6%. З'являються спільні підприємства, на окремих підприємствах впроваджуються сучасні технології глибокої обробки і переробки деревини. Однак ці зміни стосуються незначної частини великих підприємств і значно збільшилося кількості невеликих компаній, підприємства колишнього Мінліспрома фактично розорені. Необхідні істотні інвестиції в розвиток галузі.
Експорт лісоматеріалів.
Диспаритет цін на деревину і вироби з її на внутрішньому і зовнішньому ринках став основною причиною пильної уваги державних підприємств, приватних компаній і окремих осіб до експорту лісопродукції. За ступенем важливості деревина займає четверте місце серед природних ресурсів після нафти і газу. За роки становлення державності в Україні вона перетворилася з імпортера в експортера деревини і продукції з неї.
У 1996 – 2002 роках експорт лісоматеріалів з України зріс у 4,8 рази і досяг 265,8 млн. USD, імпорт лісоматеріалів знизився на 38,5% і склав 72,7 млн. USD. Переломний момент наступив у 1997 році.
Фінансові зміни в експорті лісоматеріалів відбулися, насамперед, за рахунок збільшення в 7,6 рази доходу від реалізації пиломатеріалів подовжньо розпиляних і шпал; у 3,7 рази виріс дохід від реалізації необроблених лісоматеріалів. У загальній структурі експорту вага перших зросла на 19 %, других – знизилась на 6%.[12]
Ріст експорту лісоматеріалів відбувся за рахунок збільшення обсягів їхніх постачань, а не росту цін. Якщо в 1996 році експорт даної продукції складав 414,8 млн. кг, то протягом 1996 – 2002 років він виріс у 4,9 рази і досяг 2031,3 млн. кг у 2002 році.
При цьому постачання подовжньо розпиляних лісоматеріалів і шпал збільшилися в 8,2 рази, лісоматеріалів необроблених – тільки в 4,1 рази. Це привело до значних змін у структурі експорту: питома вага лісоматеріалів подовжньо розпиляних зріс на 15%, лісоматеріалів необроблених – знизився на 9%. Позитивні зміни спостерігаються й в інших групах лісоматеріалів. Структура експорту лісоматеріалів з України в 1996 - 2003 роках наведено в табл. 2.2.2 та 2.2.3.
Таблиця 2.2.2.
Структура експорту лісоматеріалів з України в 1996 та 2003 роках (млн.USD)
Лісоматеріали | 1996 | 2003 | ||
млн. USD | % | Млн. USD | % | |
Поздовжньо розпиляні лісоматеріали | 19,8 | 36 | 149,7 | 56 |
Необроблені лісоматеріали | 16,1 | 29 | 59,9 | 23 |
Фанера, ДСП, ДВП | 10,0 | 18 | 36,4 | 14 |
Пиломатеріали | 5,2 | 10 | 6,8 | 3 |
Інша лісопродукція | 4,0 | 7 | 13,1 | 5 |
Всього | 55 | 100 | 266 | 100 |
Рис .2.2.1 Динаміка експорту лісоматеріалів різних видів за 1996 та 2003 роки (млн. USD)
Таблиця 2.2.3.
Структура експорту лісоматеріалів з України в 1996 та 2003 роках (млн. кг.)
Лісоматеріали | 1996 | 2003 | ||
млн. кг | % | млн. кг | % | |
Поздовжньо розпиляні лісоматеріали | 0,0917 | 22 | 0,75 | 37 |
Необроблені лісоматеріали | 0,2696 | 65 | 1,11 | 55 |
Фанера, ДСП, ДВП | 0,0343 | 8 | 0,11 | 6 |
Пиломатеріали | 0,0107 | 3 | 0,01 | 1 |
Інша лісопродукція | 0,0085 | 2 | 0,05 | 2 |
Всього | 0,4148 | 100 | 2,0313 | 100 |
Рис. 2.2.2. Динаміка експорту лісоматеріалів різних видів за 1996 та 2003 роки в млн. кг.
Однак структура експорту як і раніше значно відрізняється від структури експорту лісоматеріалів розвинутих країн. У ній переважають постачання круглого лісу і напівфабрикатів. У зв'язку з обмеженим доступом до безпосередніх споживачів на західно європейських ринках, основними споживачами лісової продукції в 2002 році стали посередники – Туреччина (19% всього обсягу постачань), Угорщина (19%), Польща (13%) і Словаччина (13%). У результаті деревообробна промисловість недоодержує необхідного прибутку на розвиток галузі, не розвивається на належному рівні інфраструктура і соціальна сфера, відбувається втрата робочих місць, залишається високим рівень безробітних серед колишніх кваліфікованих працівників галузі.