Не раціональність структури експорту лісоматеріалів обумовлена відсутністю засобів на придбання сучасного устаткування глибокої переробки деревини. Порівняльний аналіз експорту й імпорту показує домінування першого в постачаннях необроблених лісоматеріалів іншої аналогічної продукції, другого – ДВП і ДСП.
У зв'язку з ростом будівельних робіт в Україні і підвищеному попиті на ДВП І ДСП для оздоблювальних цілей, імпорт останніх за 1996 – 2002 роки виріс у 3,8 рази і досяг 144,0 тис. кг на суму 36,1млн. USD. У значних обсягах Україна імпортує також деревну вовну і борошно. Тільки в 2002 році постачання склали 9,5 млн. кг на суму 2,1 млн. USD.
Отже в Україні є лісосировинна база для розвитку деревообробної промисловості. Крім цього, до 2015 року необхідно здійснити лісорозведення на сільськогосподарських землях загальною площею близько 3 млн. га з метою окультурення сільськогосподарських ландшафтів, реалізації заходів для попередження зміни клімату, поліпшенню екологічної ситуації в країні, що буде одночасно сприяти подальшому збільшенню лісосировинної бази. [11]
Деревообробна промисловість переборола кризу, інтенсивними темпами нарощує обсяг виробництва продукції. Однак для остаточного відновлення продуктивності деревообробної промисловості і її росту, поглиблення переробки деревини за допомогою впровадження сучасних технологій необхідні значні капітальні вкладення, у тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств і інші форми співробітництва.
2.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість лісоматеріалів
Сертифікація зародилася як засіб регулювання відносин між продавцем і споживачем, зокрема, для забезпечення відповідності якості товару визначеним вимогам, що викладаються в різних нормативних документах.
Системи сертифікації розвивалися як на національному рівні, так і на міжнародному. Сучасний рівень розвитку економічних зв'язків між державами вимагає істотної інтенсифікації роботи зі створення системи міжнародних стандартів з урахуванням розходжень у національних системах сертифікації. Ці розходження виявляються не тільки в номенклатурі показників і методах їхнього контролю, але й у законодавчій базі, на основі якої вводиться система сертифікації.
Найбільш успішно цей процес розвивається в Європі. Тут існує Європейський Комітет з стандартизації (СЕН), членами якого є національні органи Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії. Прийнятий цим комітетом стандарт має пріоритет перед національними стандартами, тобто перераховані країни повинні забезпечити його застосування на своїй території в якості національного без будь-яких змін. Такий статус Європейських стандартів дійсно знімає технічні бар'єри в торгівлі між країнами Європи.
Європейські стандарти передбачають нормування вимог до лісоматеріалів на трьох рівнях: на вищому рівні знаходяться міжнародні і національні стандарти, що містять загальні норми і правила; другий рівень - це стандарти сортування, вони установлюють вимоги і правила, застосовувані конкретним споживачем чи виробником лісоматеріалів. В українській практиці стандартизації таким стандартам відповідають технічні умови; на нижньому рівні знаходяться вимоги і правила, що містяться в конкретному контракті на постачання лісоматеріалів.
Ступінь обов'язковості вимог до якості лісоматеріалів зі зниженням рівня підвищується: вимоги контракту більш обов'язкові, чим галузевий стандарт, а галузевий стандарт має пріоритет у порівнянні з національними чи Європейськими стандартами.
Отже, для більш ефективної роботи України в міжнародних системах сертифікації і стандартизації лісоматеріалів необхідне освоєння європейської методології стандартизації і принципів оцінки якості лісоматеріалів.
Наприклад, у європейських стандартах на лісоматеріали вживаються такі терміни як "ознака" і "критерій", що не вживаються в наших документах і вимагають пояснення. Під ознаками лісоматеріалів розуміють кількісні і якісні характеристики лісоматеріалів, у тому числі і пороки деревини. Критеріями є сформульовані в стандарті чи в контракті вимоги до ознак лісоматеріалів.
Протягом трьох років на основі прийнятих європейських стандартів заплановано розробити чи уточнити стандарти ІСО за термінологією, методами виміру ознак (пороків), біологічних ушкоджень, розмірів і обсягів лісоматеріалів. Продавці і покупці будуть використовувати ці стандарти при підготовці заводських правил сортування лісоматеріалів конкретного призначення і висновку контрактів на лісоматеріали; при візуальному сортуванні і вимірах обсягу партії лісоматеріалів з метою їхньої оплати.
Стандарти повинні забезпечити:
- правильне розуміння й однозначне тлумачення спеціальних термінів, що відносяться до лісоматеріалів;
- точний виклад покупцями вимог до лісоматеріалів;
- можливо більш повну характеристику продавцями корисних властивостей лісоматеріалів;
- правильне розпізнавання і точний вимір ознак, що використовуються при контролі якості лісоматеріалів;
- застосування методів виміру розмірів і обсягу, що забезпечують ощадливе використання деревини при переробці.
Першим проектом, підготовленим за новою програмою, є проект нового стандарту ІСО "Круглі і пиляні лісоматеріали. Термінологія". Він містить понад 270 спеціальних термінів, які використовуються для характеристики лісоматеріалів, а також їхнього визначення на англійській, французькій і українській мовах. Цей проект можна вважати третім етапом міжнародної стандартизації термінології. [9]
На першому етапі на основі стандартів СРСР були розроблені перші стандарти ІСО. У 1995-97 роках з урахуванням стандартів ІСО Європейським комітетом зі стандартизації було прийнято 11 європейських термінологічних стандартів на лісоматеріали (EN 844-1 - EN 844-11). Новий стандарт ІСО сформований уже на основі європейських стандартів і доповнений термінами з діючих стандартів ІСО. Використання понять, що містяться в стандарті, є необхідною умовою для кваліфікованої торгівлі лісоматеріалами. Проблемою для українських експортерів круглих лісоматеріалів є розбіжність методів і результатів виміру обсягу в Україні й у країнах призначення. Заниження обсягу в споживачів іноді досягає 25 %, що робить постачання неможливими. З обліком цього, розпочато першочергова розробка проекту стандарту ІСО "Круглі лісоматеріали - Вимір розмірів і обсягу". Обговорення аналогічного проекту європейського стандарту продовжується більш чотирьох років. Країнам Європи не вдається погодити єдині й обов'язкові методи вимірів, що необхідно за статусом європейських стандартів. Рекомендаційний статус стандартів ІСО дозволяє уникнути цього ускладнення. У новому проекті методи виміру розмірів колод, правила округлення діаметра і довжини викладені в декількох варіантах з обліком сформованих на практиці національних особливостей. Передбачено процедури виміру серединного, верхнього і нижнього діаметрів, а також діаметра на визначеній відстані від нижнього торця, що нормуються у колод для стовпів. Можливе проведення одного чи двох вимірів діаметра колоди в поперечному перерізі. Один вимір може бути здійснений в постійному напрямку, за найменшим, середнім чи найбільшим діаметром. Проект містить сучасний виклад трьох поштучних методів виміру обсягу колод і чотирьох групових методів. Передбачено два методи виключення обсягу кори. Передбачається, що вибір конкретного методу виміру будуть проводити продавець і покупець лісоматеріалів при заключенні контракту посиланнями на відповідні пункти стандарту. У проекті стандарту узагальнені національні традиції країн Європи й Азії, що використовують метричну систему мір. При його підготовці враховані особливості інструкцій і стандартів по вимірах лісоматеріалів скандинавських, західноєвропейських країн, а також Японії і Росії. Варто визнати, що по об'єктивних і суб'єктивних причинах розвиток стандартизації лісоматеріалів у рамках ІСО в останні роки значно відставав від темпів аналогічних робіт у Європі.
Аналіз впроваджених ДСТУ на основі стандартів ІСО показав значні розходження вимогів на одні і ті самі показники:
1. За ДСТУ EN 1311-2001 для забарвленості та заболонної гнилизни зазначають лише наявність, а за ГОСТ 2140-81 проводять вимірювання за глибиною і довжиною зони враження або за площею зони враження та її глибиною. Звідси виникають протиріччя з ГОСТ 9463 – 88, оскільки за 1 сортом допускаються грибні забарвлення глибиною до 1/20, а за 2 сортом – до 1/10 діаметру торця. Крім того, за ГОСТ 9463-88 допускається заболонна гнилизна до 1/10 діаметру торця у 3 сорті, а за ГОСТ 9462-88 у 2 і 3 сортах.
Для усунення цього протиріччя необхідно або призупинити дію ДСТУ EN1311-2001 до моменту введення цілісної системи нових ДСТУ на круглі та пиляні лісоматеріали, або ввести національну примітку: „У випадках користування для визначення сорту лісоматеріалів стандартів, які вимагають кількісного врахування грибних забарвлень та заболонної гнилизни, необхідно вимірювати ці вади за глибиною зони ураження або за глибиною і довжиною зони ураження, або за площею зони враження та її глибиною.” Це необхідно оскільки значна частина лісоматеріалів, що виробляють держлісгоспи України має ураження вищезазначеними вадами різного ступеня. Транспортування на великі відстані у теплий період року сприяє виникненню грибних забарвлень. Для забезпечення якісного сортування такої деревини і подальшого господарського використання необхідно мати можливість оцінювати ступінь розвитку забарвленості та заболонної гнилизни. [14]