Розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів (стр. 9 из 11)
Діаметр допускається вимірювати з корою або без кори, але як правило, використовується діаметр без урахування кори, для цього застосовують спеціальну методики перетворення діаметра колоди з корою у діаметр колоди без кори:
1. результат вимірювання зменшують на подвоєну очікувану товщину кори у точці вимірювання. У спірних випадках визначають фактичну товщину кори у місці вимірювання діаметра;
2. використовують поправку на кору, яка повинна бути зазначена у письмовій формі та погоджена між покупцем та продавцем;
3. у випадку відсутності погодження між покупцем і продавцем використовують відповідні поправки на кору, що наводять в таблицях або правилах, опублікованих у країні-постачальниці.
У спірних випадках необхідно видалити кільце кори посередині довжини у випадково відібраних зразках колод, виміряти діаметр без кори та порівняти ці діаметри з відповідними діаметрами колод з корою.
При вимірюванні методом серединного діаметра діаметр колоди вимірюють посередині її довжини за допомогою вимірювальної вилки. При цьому:
a) колоди з серединним діаметром не більше 20 см вимірюють вимірювальної вилкою один раз посередині довжини (для колоди, яка має овальну форму посередині довжини, вимірюють два діаметри у взаємно перпендикулярних напрямках.);
b) для колод з з серединним діаметром понад 20 см посередині довжини вимірюють два діаметри у взаємно перпендикулярних напрямках.
Під час використання металевої рулетки виконують одне вимірювання посередині довжини колоди.
Під час використання автоматичної системи застосовують метод, який відповідає ручному вимірюванню.
Якщо посередині довжини існує незаперечна вада форми, діаметр повинен вимірюватись у двох місцях по обидва боки вади на однаковій відстані від середини довжини.
Середину довжини довгої колоди (стовпа) визначають без урахування будь-яких поправок щодо форми поперечного перерізу на вершинному її кінці.
Вимірюванні діаметра верхнього торця здійснюють вимірювальною вилкою на відстані від 5 до 10 см від верхнього торця наступним чином:
a) колоди з верхнім діаметром не більше 20 см вимірюють вимірювальною вилкою один раз. Вимірювальну вилку потрібно розташовувати таким чином, щоб отриманий діаметр відповідав усередненому діаметру поперечного перерізу верхнього торця колоди;
b) для колод з верхнім діаметром понад 20 см вимірюють два діаметри у взаємно перпендикулярних напрямках.
Під час використання металевої лінійки діаметр вимірюють поперек верхнього торця колоди таким чином, щоб лінійка проходила через геометричний центр і була орієнтована на усереднений діаметр.
У разі одного вимірювання діаметра результат наводять у сантиметрах із заокругленням до найближчого цілого значення. Далі обчислюють середньоарифметичне двох вимірювань і результат наводять у сантиметрах із заокругленням до найближчого цілого значення.
Якщо вимірювався верхній діаметр то за допомогою коефіцієнту збігу виводять значення серединного діаметру.
Об'єм колоди визначають за формулою 1:
V= π/4*d2*L*10^-4 (1)
де V – об'єм у кубічних метрах, наведений з трьома знаками після коми,
d – серединний діаметр у сантиметрах,
L- довжина у метрах,
π – константа, яка повинна бути округлена до чотирьох знаків після коми (3,1416).
Якщо колода має місцеве значне зменшення діаметра (перехват), то її поділяють на дві частини теоретичною точкою, для кожної частини окремо виконують відповідні вимірювання, обчислюють її об'єм та сумують результати.
Якщо колода складається з частин різної якості, її поділяють теоретичною точкою на стільки частин, скільки необхідно, окремо вимірюють кожну частину, і обчислюють їхні об'єми, а результати підсумовують. [36]
Даний метод досить трудомісткий проте забезпечує велику точність вимірювання об'єму круглих лісоматеріалів.
Вимірювання об'єму круглих лісоматеріалів в штабелях.
Для вимірювання об'єму штабеля потрібно використовувати калібрований та градуйований з точністю до одного сантиметра вимірювальний інструмент (металева лінійка, металева рулетка), що знаходиться в належному стані. Вимірювальний інструмент має обумовлений у контракті.
В залежності від виду штабеля (рис. 3.2.4., 3.2.5., 3.2.6.) застосовую різні формули обчислення об'єму круглих лісоматеріалів (відповідно 2-4),
де V- об'єм штабеля, м3;
W – ширина, м;
L – довжина, м;
h – висота, м.
V= W*L*h (2)
Довжину штабеля визначають за правилом „повного ящика”, за яким колоди або їх частини, що виступають за „стінку ящика”, повинні розміщуватись в його пустоті.
Рис 3.6.5. Нестандартний штабель
(3)При вимірюванні об'єму круглих лісоматеріалів, що складені в нестандартний штабель, штабель поділяють на n однакових частин, при цьому довжина частини не повинна перевищувати 3 м. Висоту h вимірюють посередині кожної частини.
Рис. 3.6.6. Штабель на транспортному засобі
V=w*d*h (4)
Не залежно від того який вимірюється штабель, складочну міру, отриману в результаті підрахунків за формулою 2, 3 чи 4, перемножують на коефіцієнт повнодеревинності, які наведені в табл. 3.2.1. [36]
Таблиця 3.6.1.
Коефіцієнти повнодеревності штабеля
| Назва круглих лісоматеріалів | Порода | Коефіцієнти повнодеревинності при довжині, м | |||
| 1,0 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | ||
| Баланси | Хвойні | 0,67 | 0,64 | 0,56 | 0,56 |
| Листяні | 0,64 | 0,64 | 0,54 | 0,52 | |
| Дрова | Хвойні | 0,67 | 0,64 | 0,54 | 0,52 |
| Листяні | 0,62 | 0,60 | 0,52 | 0,47 | |
Недоліком даного методу є те, що його не можна застосовувати для ділових сортиментів з діаметром понад 14 см, а також під час визначення об'ємів деревини ділових сортиментів цінних порід (дуба, бука, ясеня, береста, клена, каштана, горіха, чинари, яблуні, груші).
3.7. Експертиза якості лісоматеріалів
Визначення якості круглих лісоматеріалів проводиться окремо або одночасно з визначенням кількості в залежності від задачі експертизи.
Круглі лісоматеріали надають до приймання партіями. Партією вважається люба кількість лісоматеріалів одного призначення, оформлена одним документом про якість. Згідно вимогам ГОСТ 2292-88 існують два методи визначення якості:
1. Метод суцільного (стовідсоткового) контролю
Для визначення якості круглих лісоматеріалів суцільним контролем кожна колода в партії підлягає огляду з метою виявлення дефектних одиниць прийняття рішення щодо придатності продукції до постачання і використання за призначенням. Якість круглих лісоматеріалів хвойних і листяних порід визначають на відповідність вимогам ДСТУ 1311-2001 ,ГОСТ 2140-81, ГОСТ 16483.7-71, ГОСТ 22299-76, ГОСТ 9462-88, ГОСТ 17231-78, ГОСТ 9463-88, ГОСТ 2292-88.
У залежності від використовуваних правил сортування пошкодження комахами визначають наступним чином:
a) відмічають наявність червоточин (їх діаметр можна подати у міліметрах, а також можна зазначити комахи, що їх утворили);
b) зазначають ступінь пошкодженості:
- якщо пошкодженість має місцевий характер, вказують довжину пошкодженої ділянки (величину подають у сантиметрах, метрах, або як відсоток від довжини круглого лісоматеріалу);
- якщо пошкоджені ділянки розрізнені, то вказують кількість червоточин на метр довжини.
Що ж до грибних уражень то забарвленість та заболонну гнилизну не вимірюють а зазначають лише її наявність. Ядрову гнилизну, в залежності від використовуваних правил сортування, або відмічають її наявність, або вимірюють діаметр кола, що охоплює зону пошкоджень (подають у сантиметрах, або як відсоток від діаметру торця круглого лісоматеріалу).
При контролі якості допускається зачистка забрудненої поверхні колод і торців для розпізнавання і виміру пороків деревини. Для виявлення внутрішніх пороків деревини може бути передбачена вибіркове торцювання колод в межах мінімального припуску за довжиною 1-2% отриманої сировини та зняття кори.
Слід також враховувати, що висота залишків сучків вимірюється в сантиметрах без врахування висоти присучкового напливу. [33]
На підставі поштучного огляду, вимірів і вибіркового торцювання експерт складає специфікацію якості лісоматеріалів наданої партії.
2. Метод вибіркового контролю якості круглих лісоматеріалів, що застосовується при перевірці якості лісоматеріалів, що вимірюються поштучно і ті що вимірюються в складських мірах.
2.1. Для перевірки якості лісоматеріалів, що вимірюються поштучно, відбір лісоматеріалів в вибірку проводиться в залежності від об'єму партії і групи діаметрів лісоматеріалів в відповідності з таблицями 3.7.1., 3.7.2., 3.7.3.
Таблиця 3.7.1.
Групи діаметрів в залежності від товщин лісоматеріалів
| Група діаметрів | Діапазон товщин |
| А | 6-18, 12-24, 16-44, 20-32, 22-36, 26-54 |
| Б | 6-24, 10-34, 14-44, 16-54, 26-64 |
| В | 10-44, 14-60, 16-64, 26-74 |
| Г | 10-54,14-74 |
Таблиця 3.7.2.
Кількість вибірки лісоматеріалів, що транспортуються сухопутнім транспортом
| Кількість лісоматеріалів (за документами) в партіях за групами діаметрів, тис. шт. | Об'єм вибірок, % не менше | Інтервал відбору одиниць в вибірку, шт.. | |||
| 0,3-0,5 | 0,45-0,75 | 0,-1,2 | 0,8-1,7 | 50,0 | 2 |
| 0,6-1,0 | 0,8-1,4 | 1,3-2,5 | 1,8-3,5 | 40,0 | 2 і 3 |
| 1,1-1,6 | 1,5-2,3 | 1,6-4,3 | 3,6-6,0 | 33,3 | 3 |
| 1,7-2,4 | 2,4-3,6 | 4,4-6,7 | 6,1-9,5 | 25,0 | 4 |
| 2,5-3,3 | 3,7-5,3 | 6,8-9,7 | 9,6-14,0 | 20,0 | 5 |
| 3,4-4,4 | 5,4-7,3 | 9,8-13,2 | 14,1-19,5 | 16,7 | 6 |
| 4,5-5,6 | 7,4-9,7 | 133-17,3 | 19,6-2,6 | 14,3 | 7 |
| 5,7-7,0 | 9,8-12,4 | 17,4-21,9 | 26,1-33,54 | 12,5 | 8 |
| 7,1-8,5 | 12,5-15,5 | 22,0-27,0 | 33,6-42,0 | 11,1 | 9 |
| 8,6-19,0 | 15,6-35,0 | 27,1-61,0 | 42,1-90,0 | 10,0 | 10 |
| 19,1-32,0 | 35,1-59,0 | 61,1-95,0 | 90,1-125,0 | 6,7 | 15 |
| 32,1-49,0 | 59,1-84,0 | 95,1-120,0 | 125,1-158,0 | 5,0 | 20 |
| 49,1-80,0 | 84,1-120,0 | 120,1-160,0 | 158,1-210,0 | 4,0 | 25 |
| 80,1 і більше | 120,1 і більше | 160,1 і більше | 210,1 і більше | 3,0 | 33 |
Таблиця 3.7.3.