Розділ 1. Роль Торгово-Промислових палат в організації захисту прав споживачів
1.1. Законодавчо – нормативна база функціонування Торгово-Промислових
палат в Україні
1.2. Характеристика діяльності структурних підрозділів в аспекті
захисту прав споживачів
1.3 . Міжнародне співробітництво Торгово-Промислових палат щодо розробки спільних методологій експертиз
Розділ 2. Огляд ринку лісоматеріалів та нормативної документації, що забезпечують їх якість
2.1. Об'єкт та постановка дослідження проблем експертизи
круглих лісоматеріалів
2.2. Стан українського ринку лісоматеріалів та їх значення в світовій лісопромисловості
2.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість лісоматеріалів
Розділ 3. Розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів
3.1. Чинні стандарти та технічні умови на круглі лісоматеріали
3.2. Особливості термінології, що застосовується в лісопромисловості
3.3. Вимоги до лісоматеріалів
3.4. Основні вади та дефекти лісоматеріалів
3.5. Задачі і порядок проведення експертизи круглих лісоматеріалів
3.6. Експертиза по визначенню об'єму круглих лісоматеріалів
3.7. Експертиза якості лісоматеріалів
3.8. Оформлення результатів експертизи лісоматеріалів
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Ліси України — національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки впроваджуваної щодо лісів політики.
Загальна площа українських лісів становить 9400,2 тис. га, з них хвойні ліси (переважаюча порода — сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2% та м’яколистяні (береза, осика) — 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни.
Ліси України поділяються на природні та штучні. Природні лісостани складаються з дерев різного віку. Штучні лісостани складаються з дерев, які були одночасно в один рік висаджені на певних ділянках. У природних лісостанах відбувається природне самовідтворення лісу. Старі дерева відмирають, їхнє місце займають підростаючі дерева. У штучному лісі всі дерева мають однаковий вік, одночасно зростають, перестигають і відмирають. Тому штучні ліси мають в основному промислове значення.
При вирощенні штучного лісу в завдання його власника входить одержання максимальної кількості деревини якнайкращої якості. А щоб запаси не зменшувалися, здійснюється своєчасна посадка і догляд за молодими насадженнями на ділянках зрубаного лісу. Завданням органів лісового господарства є збільшення лісистості України та підвищення якості лісів.
Крім господарського, ліси мають величезне екологічне значення. Ліси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші важливі функції. Тому шкода, заподіяна лісам надмірними рубками, може призвести до дуже істотних, непорівнянних із вигодами від продажу деревини негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.
Використання в розумних пропорціях як екологічних, так і господарських цінностей лісів, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі лісів, недопущення зниження запасів деревини — такими мають бути принципи лісогосподарської політики в Україні.
Важливим показником стану лісів, з погляду довгострокової перспективи їх використання, є вікова структура лісів — розподіл площ лісів за групами віку.
Метою магістерської роботи була розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. визначити роль торгово – промислової палати України в організації захисту прав споживачів;
2. дослідити стан ринку лісоматеріалів;
3. провести критичний аналіз сучасних нормативних документів щодо якості лісоматеріалів;
4. проаналізувати і визначити перелік чинних нормативних документів на круглі лісоматеріали;
5. згрупувати терміни, що застосовують в лісопромисловості та вади, які зустрічаються в круглих лісоматеріалах;
6. узагальнити вимоги до якості та маркування лісоматеріалів;
7. визначити завдання експертизи круглих лісоматеріалів та порядок її проведення;
8. розробити методику експертизи об' єму круглих лісоматеріалів;
9. узагальнити порядок експертизи якості лісоматеріалів;
10. провести експертизу круглих лісоматеріалів за розробленою методикою.
1.1. Законодавчо – нормативна база функціонування Торгово-Промислових палат в Україні
Виникнення і функціонування торгово-промислових палат (ТПП) безпосередньо пов'язане з розвитком товарного виробництва і торгівлі. Перші такі суспільні інститути з'явилися в європейських містах у XVI столітті. Створювалися вони купцями, виробниками мануфактури для вирішення питань своєї діяльності. Народившись як чисто приватні організації, вони спочатку представляли інтереси лише підприємців певної галузі. Згодом палати стали громадськими інституціями, які фінансувалися, керувалися діловими колами і представляли їх інтереси.
Як свідчать архівні джерела, перші палати з’явилися 1850 року у Львові, Чернівцях, Бродах, тобто на українських землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії.
Значно пізніше такі інституції виникли на території, що була частиною Російської імперії. У лютому 1912 року в залі урочистих засідань Київського комерційного інституту (нині приміщення Київського університету ім.М.Драгоманова) зібралися представники різних адміністративних установ, іноземних консульств, міських і земських органів самоврядування, кредитних та наукових установ, великих торгово-промислових, сільськогосподарських підприємств і організацій, які проголосили створення Південно-Західного відділення Російської експортної палати. Головою правління став директор Київського комерційного інституту професор Митрофан Довнар-Запольський. [2]
Створення палат відіграло важливу роль в економічному розвитку територій, де вони функціонували.
Досить суперечливим є розвиток палат у післяжовтневий період 1925 року у Харкові створено Українсько-Східна торгову палату, котру в 30-ті роки реорганізовано в Українське відділення Всесоюзної торгової палати. Його діяльність відновили в Києві 1944 року. Відбулася ще низка реорганізацій. Нарешті згідно з Постановою Ради Міністрів “Про Торгово-промислову палату Української РСР” від 15 грудня 1972 року Відділення Торгово-промислової палати СРСР в Українській РСР перетворено на ТПП УРСР.
ТПП України здійснюють свою діяльність згідно Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” ( дод. А.), постанови Кабміну “Про підтримку діяльності торгово-промислових палат” (дод.Б.) та ряду інших нормативно-правових документів. Між облдержадміністраціями і регіональними палатами укладено угоди про співробітництво, затверджено порядок взаємодії на рівні органів місцевої влади.
Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні” визначено, що ТПП є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об’єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об’єднання. Підприємницькою діяльністю ТПП може займатися лише в тому обсязі, в якому це потрібно для виконання її статутних завдань. [2]
Делегувавши ТПП частину своїх функцій, держава в той же час надала їм право самоврядності в організації роботи. Не отримуючи коштів від держави, ТПП водночас роблять внески до державного бюджету від своєї підприємницької діяльності. Це спонукає палати весь час бути на вістрі вимог часу, пропонуючи все нові і нові види послуг. Тому ТПП, переживши скрутні часи, одні з перших пристосувались до роботи в нових економічних умовах.
По суті, нормативно-правові акти держави з економічних питань, приймаються з урахуванням думки членів Палати. Особливо у цьому плані хотілося б наголосити на плідній праці комітетів підприємців - аграрно-промислового комплексу, базових галузей промисловості, малого та середнього бізнесу, легкої промисловості, що діють при Палаті. [3]
1.2. Характеристика діяльності структурних підрозділів в аспекті захисту прав споживачів
У першій половині дев’яностих років в Україні сформувалася розгалужена мережа торгово-промислових палат. Зараз їх 28: національна, Кримська республіканська, 24 обласних, Київська та Севастопольська міські ТПП. Крім того, в багатьох містах обласні палати мають свої представництва. Є потреба створити такі представництва також у всіх районних центрах, щоб оперативніше вирішувати проблеми промисловців та підприємців у сфері ділових послуг. Нині членами Палати є понад п’ять тисяч підприємств.
ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, діючі у всіх областях країни та Автономної Республіки Крим, а також через створені нею підприємства та інші організації, які вона об'єднує і діяльність яких координує.
Сьогодні палати надають своїм членам широкий спектр професійних послуг, в тому числі консультації з питань зовнішньої торгівлі, здійснюють незалежну експертизу товарів, декларування зовнішньоторгових вантажів (по узгодженню з митними органами), надають патентно-ліцензійні послуги та послуги з штрихового кодування товарів. Палати надають ділову, юридичну інформацію українським та іноземним підприємцям, розповсюджують комерційні та інші пропозиції про співпрацю українських підприємств за кордоном та іноземних фірм на Україні, організовують семінари, конференції, виставки в Україні та за кордоном, інші заходи.