- надання відповідно до закону спеціальних державних гарантій захисту іноземних інвестицій, спрямованих на розвиток сфери альтернативних видів палива;
- створення спеціального інформаційного фонду з метою накопичення, систематизації та поширення інформації про наявність в Україні нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
- Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, коштів державного та місцевого бюджету, інших не заборонених законом джерел.
- Стандартизація. Метою стандартизації у сфері альтернативних видів палива є встановлення комплексу норм, правил, вимог, показників щодо технології виробництва (видобутку) та споживання цих видів палива, їх якості, екологічної безпеки, безпеки для здоров'я і праці людей.
Стандарти, якими встановлюються вимоги щодо якості альтернативних видів палива, повинні забезпечувати ефективне та економічне використання енергетичного потенціалу палива. Показники споживчої якості кожного альтернативного виду палива встановлюються у відповідних стандартах. Ці показники мають бути основою для всіх розрахунків щодо альтернативних видів палива (обсяги виробництва та реалізації, техніко-економічні, комерційні та інші показники). Нормативи екологічної безпеки альтернативних видів палива та показники щодо безпеки для здоров'я і праці людей повинні перебувати в межах, встановлених законодавством для традиційних видів палива.
- Закон України “Про альтернативні види рідкого та газоподібного палива” (14,01,2000), де одним з основних принципів державної політики у сфері альтернативних видів палива визначено “пропаганда серед населення економічних, екологічних, соціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива”
- Наказ Міністерство аграрної політики України 20 листопада 2003 р. за N 1070/8391 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на програму розвитку виробництва біодизеля» Головним розпорядником коштів, що виділяються з Державного бюджету України для забезпечення розвитку виробництва біодизеля, є Міністерство аграрної політики України Визначення одержувачів, яким будуть надаватися кошти з державного бюджету для проведення робіт та послуг, здійснюється шляхом проведення тендерів постійним тендерним комітетом Міністерства аграрної політики України відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Кошти виділяються виключно на оплату робіт та послуг з розвитку виробництва біодизеля (далі - роботи). До таких робіт належать:
· розробка проекту Державної програми розвитку виробництва біодизеля на період до 2010 року;
· відпрацювання і впровадження передових вітчизняних і зарубіжних технологій отримання сировини для виробництва біодизеля, проведення комплексу польових робіт щодо вирощування ріпаку та інших олійних культур, аналіз ґрунтів, страхування посівів від вимерзання або засухи, сертифікація та застосування прилипачів, придбання (у частині поточних видатків) насіння, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для випробування та впровадження зазначених технологій;
· розробка техніко-економічної, науково-дослідної і нормативної документації, технологій, техніки й обладнання для виробництва біодизеля та будівництва біодизельного заводу.
- У вересні 2008 року в Києві проходила IV Міжнародна конференція „Енергія з біомаси”. Її організаторами були Інститут технічної теплофізики НАН України, Національне агентство України по питанням забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та НТЦ „Біомаса”. Анатолій Долінський, голова конференції, академік НАН України, директор Інституту технічної теплофізики НАН України, у зверненні до учасників стверджує, що 2008 рік буде сприятливим для впровадження біоенергетичних технологій в Україні. За його словами, біомаса є основним відновлюваним джерелом енергії в країні, що може замінити використання мінеральних традиційних палив. Її потенціал становить близько 24 млн. т умовного палива на рік, що складає понад 10% від загального споживання первинних енергоресурсів України. Крім того, це допоможе скоротити шкідливі викиди в атмосферу.
За словами Георгія Гелетухи, директора НТЦ „Біомаса”, загальне використання енергії в Європі у 2004 році становило 1,7 млрд. т умовного палива, із них 109,2 млн. т – відновлювальних джерел і тільки 71,9 млн. т припадає на біомасу. За прогнозами на 2010 і 2020 роки, використання біомаси збільшиться до 125 і 235 млн. т відповідно. Отже, на біомасу припадає 65,8% усіх відновлювальних джерел енергії. Для виробництва теплової енергії з відновлювальних джерел на біомасу припадає 95,7%, електроенергії – 15,6%, рідких біопалив – 100%. За прогнозами експертів потенціал біомаси збільшиться: у 2010 році – в межах від 186 до 189 млн. т, у 2020 році – від 215 до 239 млн. т і у 2030 році – від 243 до 361 млн. т, з них в майбутньому найбільший відсоток припадатиме саме на енергетичні культури.
Аналізуючи ресурси України, вчений стверджує, що потенціал соломи в Україні становить 20-23 млн. т. Оскільки тваринництво нині скорочується, відповідно залишається додаткова солома, яка може використовуватись для виробництва біопалива. Так, найбільший потенціал соломи в Дніпропетровській, Харківській, Кіровоградській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській і Луганській областях.
Частка відновлювальних джерел у 2005 році в Україні становила 2,7%, з них на біомасу припадало лише 1,3 млн. т; у 2030 році передбачається збільшення цих показників до16,5% і 20 млн. т. відповідно.
Георгій Гелетуха підкреслив, що тенденції останніх років позитивно впливають на розвиток біоенергетики. Серед таких тенденцій швидкий ріст цін на природний газ; підвищення інтересу до експорту української біомаси в країни ЄС - Німеччину, Польщу, Швецію, Данію, Італію; розвиток законодавства для деяких секторів біоенергетики; надлишок ріллі (до 5 млн. га); відносно недорога робоча сила (500 доларів/людину на місяць); хороший урожай 2008 року і відносно низькі ціни на зерно та солому. Микола Даценко, директор Департаменту інженерно-технічної політики Міністерства аграрної політики України, зробив детальний огляд потенціалу сировини для відновлювальних джерел енергії в Україні. За його словами, валовий збір ранніх зернових у 2008 році становив більше 44 млн. т зерна і близько 35 млн. т соломи, для виробництва біопалива можна було б використати не менше 15 млн. т соломи. Площа посіву ріпаку постійно збільшується і фактично є однією з найбільших в Європі, нині вона складає 1,8 млн. га, а валовий збір – майже 3 млн. т насіння. Площі посіву соняшнику зросли до 4,2 млн. га, посіви кукурудзи на зерно склали більше 2,5 млн. га, посіви сої – більше 550 тис. га, цукрових буряків – майже 400 тис. га.
Крім цього, наголошує урядовець, Україна має велику переробну промисловість. Наявні в Україні потужності по переробці олійних культур складають більше 7 млн. т насіння. Для виробництва спирту в державі є більше 88 спиртових заводів, що за рік виробляють понад 32 млн. т етилового спирту. Та через проблеми з реалізацією спирту, нині вони використовуються лише на 20 %.
- Інтернет видання «Першоджерело» від 17.02.2009 14:25 повідомляє про те, що Верховна Рада має намір зобов’язати Кабінет Міністрів ініціювати звільнення від оподаткування до 2017 року прибуток від господарської діяльності з виробництва біологічних видів палива. У зв’язку з цим суми коштів, що звільнилися в наслідок надання податкових пільг, пропонується направити на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, впровадження нових технологій, що пов’язані із діяльністю по виробництву біопалива. Також Уряд, згідно з цим законопроектом, має ініціювати ліцензування виробництва біопалива для підприємств не менш 5 тис. тон за рік, а також внести зміни у закони, якими до 1 січня 2013 року звільняється від сплати мита за ввіз в Україну матеріалів, оснащення та комплектуючих, які будуть використовуватися в подальшому для виробництва устаткування (яке застосовується для виробництва біологічних видів палива). Уряд пропонує зобов’язати ініціювати звільнення від податку на додану вартість імпорт устаткування і матеріалів для виробництва біопалива, якщо дане устаткування ввозиться в Україну вітчизняними підприємствами. Аналогічні пільги, згідно законопроекту, повинні бути передбачені при імпорті матеріалів, устаткування і комплектуючих, які будуть в подальшому використовуватися для виробництва біологічних видів палива. Взагалі цей законопроект визначає основні правові, правові і організаційні принципи діяльності стосовно стимулювання виробництва і споживання біологічних видів палива, розвитку в Україні національного паливного ринку на базу залучення біомаси як поновлюваного джерела для виготовлення біологічних видів палива.
- «Українські новини» від 24,11,2008 повідомляють, що виробники біопалива створили Асоціацію. Найбільші гравці українського ринку альтернативних видів палива об'єдналися в Асоціацію виробників альтернативних видів палива й енергії. Про це на прес-конференції повідомив головний редактор міжнародного журналу «Альтернативне паливо» Віталій Давій. Давій зазначив, що до нової профільної організації увійшли компанії «Енергетичні стратегії і біотехнологія», «Оріана-Галев», «СИФ» (виробник паливних пелет), «Біоресурс Груп» (виробник паливних брикетів), «Паливна альтернатива», Галузевий інститут УКРНДІНП «Масма». За словами Давія, головними завданнями асоціації будуть відстоювання інтересів українських виробників палива й енергії з біологічно поновлюваної сировини, а також створення професійного інформаційного поля для популяризації і розвитку в Україні альтернативної енергетики.