Маркетингове середовище становлять макросередовище і мікросередовище.
Макросередовище представлено силами широкого соціального плану, такими як чинники політико-правового, економічного, соціально-демографічного, технологічного і культурного характеру.
Суб’єкти мікросередовища: політика керівництва фірми відносно стратегії і тактики діяльності, місії фірми на ринку, ролі і місця маркетингу в діяльності фірми.
Суб’єкти проміжного середовища: поведінка банків, страхування фірм, посередницькі організації, рекламні фірми.
Маркетингове середовище | ||
Макросередовище | Мікроекономічне середовище | |
Фактори безпосереднього оточення | Фактори внутрішнього середовища підприємства | |
1. Політико-правові фактори: | 1. споживачі2. конкуренти3. постачальники4. маркетингові посередники5. Контактні аудиторії: | 1. організація2. виробництво3. фінанси4. маркетинг5. персонал6. внутрішній клімат7. організаційна структура8. імідж |
2. Економічні фактори: | ||
3. Соціально-демографічні і культурні фактори: | ||
4. Технологічні фактори: |
2.3 Терія Маслоу „Ієрархія потреб”
За створеною в 40-х рр.. американським економістом А. Маслоу теорією всі потреби людей можна поділити на дві категорії і п'ять рівнів та розмістити в чіткій послідовності.
Згідно з теорією Маслоу: “Потреби людини розвиваються по ієрархії”:
1 – потреби необхідні для виживання ( вода, іжа)
2 – потреби в захисті від фізичних і психічних небезпек з боку навколишнього світу ( страховий поліс, надійна робота, пенсія).
3 – відчуття: прихильності, підтримки; належності до чого-небудь або до будь-кого; що тебе приймають інші.
4- самоповага, особисті досягнення, компетентність, повага з боку навколишніх, визнання.
5- потреба в реалізації своїх потенційних можливостей і зростання як особистості.
Ієрархія представлена у формі піраміди не випадково. Кожна з потреб посідає певне місце серед інших. Конкурентним може бути лише той товар, який задовольняє найбільш нагальну потребу. Безумовно, кожна людина бажає задовольнити наступну потребу, не очікуючи повного задоволення попередніх. А.Маслоу вважає, що в середньому людина задовольняє свої потреби на 85, 70, 50, 40 та 10 відсотків відповідно.
Тема 3. Задачі та функції маркетингу
3.1 Чинники, що впливають на розвиток маркетингу
Фактори:
1. Розширення товарного асортименту підприємств при одночасному зростання об’ємів реалізованої продукції і підвищення життєвого рівня населення.
2. Конкуренція як продавців товарів, так і самих товарів;
3. НТП обумовлює необхідність від короткострокового погляду до довгострокового ( на розвиток маркетингу).
4. Розширення територіального радіусу ринку. Як результат – глобалізація маркетингу. Успіх роботи підприємства буде залежати також від змін на тих ринках, з якими підприємство не контактує безпосередньо.
Для підприємства маркетинг потрібен, щоб:
1. Краще використовувати ресурси підприємства;
2. Забезпечити його інформацією, необхідною для прийняття рішень, відносно того: які види? По яким напрямкам працювати? Як організувати рекламу? Стимулювати збут?
3.2 Принципи, завдання і функції маркетингової діяльності
Умовно задачі маркетингу можна поділити на 2 групи:
· завдання в сфері виробництва (управління якістю продукції, аналіз та пошук стандартів, скорочення витрат, вимоги додержання норм)
· завдання сфери збуту (вивчення кон’юнктури ринку, розробка заходів впливу на ринок: організація збуту, торгівлі, реклами).
Основною задачею маркетингу є отримання максимального прибутку підприємством або організацією, з урахуванням потреб ринку, шляхом задоволення потреб споживачів.
Маркетингу як виду діяльності притаманні певні функції:
1. Маркетингові дослідження (аналіз і прогнозування ринку, вивчення споживачів, конкурентів, фірмової структури ринку)
2. Розробка стратегії маркетингу ( аналіз ситуацій, визначення маркетингових цілей, розробка стратегії маркетингу, оцінювання альтернативних маркетингових стратегій)
3. Товарна політика ( прийняття рішень про розробку нових продуктів, модифікацію товарів, зняття товарів з виробництва; планування асортименту продукції)
4. Цінова політика ( вивчення необхідної інформації для прийнятття рішень по цінах, розробка цінової стратегії, визначення цін на товари та послуги, прийняття рішень щодо зміни ціни)
5. Політика розподілу ( вибір системи розподілу, оптимальних каналів розподілу, структури каналу, стратегій комунікацій у каналах розподілу, управління каналами розподілу, організація збуту продукції, аналіз реалізації продукції)
6. Комунікаційна політика ( вибір ефективних форм просівання товарів, організація реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, заходів паблік рилейшнз, участь підприємств у ярмарках і виставках; оцінка ефективності заходів щодо просування товарів)
7. Контроль маркетингу ( контроль результатів збуту, частки ринку, прибутковості, неекономічних показників; маркетинговий аудит зовнішнього середовища, цілей та стратегій маркетингу, маркетингових заходів, організаційної структури маркетингу).
3.3 Основні види маркетингу
Види маркетингу:
1. Залежно від цілей обміну:
- комерційний
- некомерційний (неприбутковий)
2. Залежно від сфери застосування:
- споживчий ( товар для власного споживання)
- промисловий ( товар для використання у виробництві, перепродажу, здавання в оренду)
- маркетинг послуг ( задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів)
- аграрний, інвестиційний, банківський
3. За територіальною ознакою:
- внутрішній (локальний, регіональний, національний)
-міжнародний (експортний, зовнішньоекономічний, багатонаціональний, глобальний)
4. Залежно від ступеня ринкової орієнтованості:
- стратегічний ( постійний аналіз потреб споживачів, сегментування ринку та вибір базового ринку, розробка маркетингової стратегії)
- тактичний (операційний) (розробка заходів і реалізації цілей на обраному базовому ринку з конкретної номенклатури товарів на певний термін).
5. Залежно від виду діяльності:
- маркетинг організацій
- егомаркетинг ( маркетинг окремої особи)
- соціальний маркетинг
6. Залежно від особливостей субєкта
- мікромаркетинг
- макромаркетинг
7. За видами попиту:
- конверсійний (попит негативний, необхідно його створювати)
- стимулюючий (попиту немає, його слід створювати)
- креативний ( попит є, його треба зробити)
- ремаркетинг ( попит знижується, його необхідно відновити)
- синхромаркетинг ( попит коливається, йогонеобхідно стабілізувати)
- підтримуючий ( попит відповідає можливостям, його слід стабілізувати)
- демаркетинг ( попит надмірний, його неоюхідно знизити)
- протидіючий ( сформувався ірраціональний попит, його слід звести до нуля)
Тема 4. Еволюція концепції маркетингу
4.1 Роль маркетингу в ринковій економіці
З погляду мікроекономіки маркетинг створює умови, які сприяють пристосуванню підприємств, бізнесу до вимог ринку.
Від запровадження маркетингових підходів у підприємницьку діяльність виграє і споживач - завдяки зменшенню ризику щодо придбання товарів, розширенню асортименту й доступності товарів, підвищенню їх якості, розширенню кола послуг, гнучкій ціновій політиці.
4.2 Концепції маркетингу
Концепції, на яких будуються взаємовідносини між виробниками і споживачами в умовах ринку.
Існує шість альтернативних концепцій, кожна з яких відповідає певному етапу становлення маркетингу зокрема:
1. Концепція удосконалення виробництва ( 1860-1920р.) стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам.
Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та удосконаленні системи розподілу товару.
Застосування даної концепції доцільне у двох ситуаціях:
1. коли існує високий попит на ці товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції;
2. коли собівартість надто висока і її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці, та новітніх технологій.
2. Концепція удосконалення товару ( 1920-1930 р.) передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.
Приділяючи увагу насамперед якості товарів підприємство - виробник має на увазі що споживачі зацікавлені у придбанні саме цих товарів, знають про наявність аналогічних виробів конкурентів але свідомо роблять свій вибір, орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за неї вищу ціну.
Орієнтація товаровиробників на цю концепцію управління підприємством часто призводить до "маркетингової короткозорості" коли виробник так закохується у власний товар, що забуває про потреби споживачів.
3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (1930- середина 1950р.) стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно не докладає значних зусиль у сфері збуту товарів.