Орієнтоване на ринок і конкуренцію розвитку об'єднання нерозривно пов'язано з успішним менеджментом в питаннях маркетингової стратегії, використовування різних форм реклами.
Цьому ми надаємо особливе значення. За останні роки об'єднання бере участь в міжнародних, регіональних, міських і спеціалізованих виставках (ОЕЗ, Болгарії, Литві, Німеччини, Росії, України і ін.).
- Розміщення рекламного матеріалу в різних виданнях.
- Участь у форумах, конференціях, семінарах;
- Виступ з доповідями на міжнародних науково-технічних конференціях.
Взяли участь в міжнародній виставці «Експо-2000», «Експо-2001» (Ганновер), міжрегіональній виставці "Машинобудування 2000", «Машинобудування-2001», "Національному Сорочинськой ярмарку", бізнес-зустрічі "Інвестиції в економіку р. Харкова", міжнародному форумі "Енергоринок України", національній зустрічі «Україна 10 років незалежності», міжнародній торговій виставці «Експо-Балкане» р. Варна, Болгарія, енергетичному форумі в р. Ялта, р. Київ.
Розміщені рекламні матеріали про виробничу діяльність об'єднання у виданнях:
1. Буклет для виставки в Ганновері.
2. Харківська область сьогодні.
3. Машинобудування металургія 2001.
4. Каталог "Харків-2001".
5. «Золоті сторінки».
6. "Золота книга".
7. Журнал «Зроблено в Україні».
8. Журнал «Лідери» присвячений 55-річчю НВО «Електротяжмаш».
9. Журнал «Міжнародна енергетика» присвячений 55-річчю НВО «Електротяжмаш».
Публікація статі в газетах: "Час", "Вечірній Харків", «Голос України» і ін.
Виступ по обласному і республіканському телебаченню і радіомовленню. Реклама продукції випускається об'єднанням освітлена в друкарських виданнях Росії, Білорусь, Болгарія і ін.
3. РОЗРОБКА РЕКЛАМНОЇ СТРАТЕГІЇ ТА ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ КОРИСНОЇ МОДЕЛІ ДП ЗАВОД „ЕЛЕКТРОВАЖМАШ”
3.1 Визначення патентоспроможності та розробка документів на прикладі „Прямоточного гідроагрегату”
Патентоспроможність — це властивість, якої набуває винахід, в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об'єктам промислової власності згідно з чинним законодавством держави
Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.
Корисна модель визнається новою, якщо вони не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу та конструкції для визначення новизни корисної моделі можуть враховуватись лише окремо.
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
Правила розгляду заявки на корисну модель визначають коло джерел інформації, які містять загальнодоступні відомості: опубліковані описи до охоронних документів, викладені заявки, вітчизняні друковані видання і друковані видання СРСР, депоновані рукописи, статті, огляди, монографії тощо, звіти про науково-дослідні роботи, пояснювальні записки до дослідно-конструкторських робіт та інша конструкторська, технологічна і проектна документація, яка є в органах науково-технічної інформації, нормативно-технічна документація, матеріали дисертацій, виданих на правах рукопису тощо.
Для одержання правової охорони необхідно здійснити аналіз корисної моделі на відповідність умовам патентоспроможності. Визначення патентоспроможності полягає у визначенні її критеріїв, тобто новизни та промислової придатності корисної моделіу який буде створено.
Аналіз новизни здійснюють шляхом порівняння сукупності ознак корисної моделі, що передбачається, з сукупністю ознак виявленого найбільш близького аналога (прототипу).
Корисна модель є промислово придатною, якщо її може бути використано в промисловості, сільському господарстві, медицині чи іншій сфері діяльності.
Аналіз можливості використання корисної моделі здійснюється на основі відомостей про його призначення, відомостей про засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення корисної моделі, а також відомостей про те, що реалізація вказаного призначення дійсно можлива в разі здійснення корисної моделі.[22]
3.1.1 Корисна модель як об'єкт правової охорони
Згідно з Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.Правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису корисної моделі та відповідних креслень.Умови патентоздатності корисної моделі:1. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.2. Корисна модель визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.3. На визнання корисної моделі патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.4. корисна модель визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сферідіяльності.3.1.2 Корисна модель як службовий твір
Ч. 1 статті 462 ЦК встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом.
Суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на службовий винахід, визначається у ч. 2 ст. 429 ЦК, яка говорить про об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, а також відповідно у ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон про винаходи), яка присвячена праву на одержання патенту на службовий винахід роботодавцем.
Слід зазначити, що ст. 429 ЦК передбачає, що в разі створення об'єкта у зв'язку з виконанням трудового договору, особисті немайнові права належать працівникові-творцеві, а майнові права належать спільно працівникові-творцеві та роботодавцю, якщо інше не встановлено договором.
Наведені норми законів та ЦК стосуються майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, створену працівником, але мають різний понятійний апарат та не співпадають за колом правовідносин, що регулюють, а тому виникає необхідність їх поглибленого правового аналізу з метою правильного застосування.
Отже, почнемо з визначення об'єкта регулювання. Так, ст. 429 ЦК, говорячи про об'єкт права інтелектуальної власності, оперує поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору". В той же час, ст. 9 Закону говорить про "службовий винахід". Ст. 1 Закону, визначаючи поняття "службового винаходу", відносить до нього три категорії об'єктів, створених винахідниками-працівниками: 1) створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 2) створені за дорученням роботодавця; 3) створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.
Чи охоплюються ці категорії винаходів (корисних моделей) поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору", що містить ст. 429 ЦК?
Ст. 21 Кодексу законів про працю України , даючи поняття трудового договору, вказує, що за ним працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Таким чином, виконанням трудового договору з боку працівника є виконання роботи, що є його трудовою функцією, яка може бути визначена як в самому трудовому договорі, так і в локально-нормативних документах роботодавця (зокрема, посадовій інструкції чи положенні), додержуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі виконуючи встановлений режим праці та відпочинку.
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що норма ЦК, яка аналізується, охоплює перші дві категорії службових винаходів, оскільки доручення роботодавця в межах спеціальності, професії працівника стає його трудовим обов'язком, а тому його виконання здійснюється в межах виконання трудового договору. Що ж стосується третьої категорії службових винаходів (створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця), то вони залишаються поза межами об'єкта регулювання ст. 429 ЦК.
Віднесення до службових винаходів, створених з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, має на меті охоплення тих винаходів, що не підпадають під створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків та за дорученням роботодавця. В тому числі, якщо створено винахід поза робочим часом або не в межах трудових обов'язків.
Підсумовуючи вказане вище, можна зробити висновок, що ст. 429 ЦК може застосовуватись лише щодо винаходів, створених на виконання службових обов'язків та за дорученням роботодавця. А відносини стосовно винаходів, які створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, регулюються лише Законом про винаходи.
Частина 2 ст. 429 ЦК встановлює презумпцію, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать роботодавцю і працівнику спільно, що право на одержання патенту на службовий винахід належить роботодавцю.