Патент гарантує свободу виробництва і захищає капіталовкладення, будучи при цьому ефективним юридичним інструментом, що використовується підприємцями в конкурентній боротьбі для завоювання домінуючого положення на ринках. Вживання технічних новин дозволяє понизити собівартість продукції, поліпшити її якість і, таким рбразом, одержати додатковий прибуток в порівнянні з тією, яку одержать конкуренти, не володіючі правами на такі досягнення. От чому підприємцю так важливо одержати монопольне право, що надається патентом, на ісполь зованіє новини. Вказана перевага існує до тих пір, поки винахід невідомий конкурентам.
Право завжди повинне бути формалізованим, тобто вираженим в певній формі. Тому з формально-юридичної точки зору джерела права — це офіційно визнані форми, в яких здійснюється встановлення, зміна або відміна правових норм. Іншими словами, джерела права — це способи юридичного виразу права.
Джерелами права є:
–закони, тобто нормативно-правові акти, що приймаються органами законодавчої влади;
— підзаконні нормативні акти, видавані органами виконавчої влади у виконання і розвиток діючих законів;
— правові звичаї і судові прецеденти, а також міжнародні угоди. В Україні основною формою встановлення правових норм є нормативно-правові акти, що повною мірою відноситься і до питань регулювання правовідносин в області охорони промислової власності.
1.2 Існуючі засоби до формування стратегії маркетингу
Виникнення маркетингу тісно пов'язане з виникненням обміну і виникненням ринку. Маркетинг - це робота з ринком ради здійснення обмінів, мета яких - задоволення людських потреб і потреб.
Основу діяльності маркетингу складають такі заняття, як розробка товару, дослідження, налагодження комунікації, організація розподілу, встановлення цін, розгортання служби сервісу.
По відношенню до ринку маркетинг має 2-сторонню структуру, а саме: маркетинг, здійснюваний продавцями, і маркетинг, здійснюваний покупцями.
У літературі основна увага приділяється маркетингу, здійснюваному продавцями. Можна також визначити маркетинг як «комплекс заходів у області досліджень торгово-збутової діяльності підприємства, по вивченню всіх чинників, що роблять вплив на процес виробництва і просування товарів і послуг від виробника до споживача».
Маркетинг (від англійського market - ринок) - комплексна система організації виробництва і збуту продукції, орієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства-експортера, розробки стратегії і тактики поведінки на ринку за допомогою маркетингових програм. У цих програмах закладені заходи щодо поліпшення товару і його асортименту, вивчення покупців, конкурентів і конкуренцію, по забезпеченню цінової політики, формуванню попиту, стимулюванню збуту і рекламі, оптимізації каналів руху товару і організації збуту, організації технічного сервісу і розширення асортименту сервісних послуг, що представляються.
Маркетинг як породження ринкової економіки є в певному значенні філософією виробництва, повністю (від науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт до збуту і сервісу) підпорядкованою умовам і вимогам ринку, що знаходяться в постійному динамічному розвитку під впливом широкого спектру економічних, політичних, науково-технічних і соціальних чинників. Підприємства-виробники і експортери розглядають маркетинг як засіб для досягнення мети, фіксованої на даний період по кожному конкретному ринку і його сегментам, з найвищою економічною ефективністю. Проте це стає реальним тоді, коли виробник має в своєму розпорядженні можливість систематично коректувати свої науково-технічні, виробничі і збутові плани відповідно до змін ринкової кон'юнктури, маневрувати власними матеріальними і інтелектуальними ресурсами, щоб забезпечити необхідну гнучкість в рішенні стратегічних і тактичних задач, виходячи з результатів маркетингових досліджень. За цих умов маркетинг стає інструментом планування виробничо-комерційної діяльності підприємства, складання експортних програм виробництва, організації науково-технічної, технологічної, інвестиційної і виробничо-збутової роботи колективу підприємства, а управління маркетингом - найважливішим елементом системи управління підприємством.
Забезпечення ефективного розвитку і функціонування, як великих підприємств, так і молодих фірм в умови ринкової системи господарювання в даний час є складною комплексною проблемою. В першу чергу це стосується таких її сторін, як менеджмент і маркетинг.
Як показує практика, в умовах трансформації вітчизняної економіки в ринкову маркетинг нерідко є найбільш «вузьким місцем». При неефективній маркетинговій системі незатребуваними залишаються гнучкість і ресурсні можливості виробничої, фінансової і інших підсистем фірм.
Маркетинговий підхід – загальновизнаний напрям в створенні і реалізації фірмами продукції і послуг різного напряму. У країнах з розвиненою ринковою економікою маркетинговій сфері приділяється велика увага, оскільки неефективна маркетингова система підприємства може привести не тільки до втраченого прибутку, але і прямим збиткам. Маркетингова система як підсистема організаційного управління існує в будь-якій фірмі, проте, ступінь її розвитку і ефективності може мати значні відмінності. У організаційному відношенні в крупних і середніх фірмах ланка маркетингової системи, що управляє, – спеціальні служби і підрозділи. У малій фірмі це може бути безпосередньо один з керівників.
На багатьох вітчизняних підприємствах в даний час поволі реалізуються справжні маркетингові заходи і дослідження. Проте, на ряду з цим відсутній нерідко відсутнє правильно розуміння самого поняття «маркетингова діяльність», «маркетингова система», «управління маркетингом», «маркетингової управління», як про цілісну підсистему управління фірмою. Об'єктивні причини цього пов'язані з тим, що маркетинг стикається і перетинається з самими різними сторонами діяльності підприємства, але в теж час не дублює їх [3].
Маркетинг, в широкому сенсі цього поняття, розуміється як система реалізації наступних принципів: орієнтація на споживача, економічна ефективність як основа діяльності фірми; координація зусиль всіх служб і підрозділів для досягнення поставленої мети. Тут маркетинг бере на себе деякі функції менеджменту.
Маркетинг і менеджмент є основою будь-якої діяльності будь-якого підприємства або фірми. Функції менеджменту і маркетингу відображають різні об'єкти їх додатку (персонал, фінанси, будівництво, страхування, торгівля, виробництво, інвестиції, інновації, проекти, інформація, знання і ін.), а так само різні концепції, що відображають технологічні аспекти самого менеджменту і маркетингу як способу управління (методологічні, організаційні, інструментальні, інформаційно-правові, інформаційні і ін.). Ми знаємо, що в менеджменті один з підходів в управлінні носить назву «маркетинговий», що має на увазі маркетингове управління фірмою, підприємством, тобто це таке управління, яке орієнтоване на споживача, відповідно до їх потреб, потреб, запитів. Але, на жаль, не в багатьох навчальних посібниках, статтях можна знайти чітке визначення понять «маркетингової управління» і «управління маркетингом».
За логікою приведених вище міркувань буде доцільно дати визначення цим двом поняттям:
- управління маркетингом;
- маркетингове управління.
У теорії і практики ведення маркетингової діяльності ці два поняття нерідко наділяються рівноправними характеристиками і виконують однакові функції. Отже, спробуємо розібратися, в чому ж схожість і відмінність цих понять (див. таблицю 1.2).
Отже, управління маркетингом – це цілеспрямована діяльність по регулюванню позицій фірми на ринку, по засобах планування, організації, обліку, контролю, виконання кожної фази позиційно-діяльнісної поведінки фірми, з урахуванням впливу закономірностей розвитку ринкового простору, конкурентного середовища для досягнення прибутковості і ефективності діяльності суб'єкта на ринку [4].
Сфера управління маркетингом, займаючи певне місце в загальній системі маркетингових знань, включає аналіз, планування, контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів за допомогою рішення певних задач організації, таких як отримання прибутку, зростання об'єму збуту, збільшення частки ринку і т.д.
Зі всього вищесказаного можна зробити наступний висновок, що поняття «управління маркетингом» і «маркетингове управління» входять в набір інструментів менеджменту і витікають із загального поняття управління підприємством.
Такі функції управління як цільова установка, прогнозування, планування, є, по суті, обґрунтування і ухвалення управлінських рішень, що реалізовуються в рамках інформаційно – аналітичних завдань, маркетингу. Не всі менеджери здатні самостійно вирішити ці питання, і в складних випадках це маловірогідно [5].
Таблиця 1.1 - Порівняльні характеристики
| Управління маркетингом | Маркетингове управління | |
| Об'єкт управління - маркетинг, а саме позиційна діяльність на ринку з урахуванням всієї сукупності чинників зовнішнього і внутрішнього середовища. Суб'єкт управління - діяльність конкретного власника даного підприємства, або за його дорученням діяльність менеджера. | Середовище | Об'єкт управління - підприємство, ринок, сегмент, існуючі споживачі і потенційні покупці. Суб'єкт управління - діяльність конкретного власника даного підприємства, або за його дорученням діяльність менеджера. |
| Управління маркетингом | Маркетингове управління | |
| Проведення заходів, щоб знайти оптимальну кількість клієнтів, необхідне для реалізації всього вироблюваного фірмою в даний момент об'єму продукції. Це означає не тільки створення і розширення попиту, але і проблеми його зміни, а іноді і скорочення. Процес управління маркетингом охоплює такі сторони діяльності фірми, як організація збуту і його стимулювання, рекламні кампанії і дослідження маркетингу, управління товарами і ціноутворення. | Дії | Формування у співробітників підприємства, партнерів «маркетингового образу мислення», проходження маркетингової ідеології, тобто повна орієнтація на ринок, забезпечення «маркетингового мікроклімату» на підприємстві. Плюс всі ті заходи, які входять в поняття «управління маркетингом». |
| Отже, завдання управління маркетингом полягає " у дії на рівень, час і характер попиту так, щоб це допомагало організації в досягненні тих, що стоять перед нею цілей". Тобто "управління маркетингом це управління попитом". Виходячи з цього, управління маркетингом стосується питань вивчення бажаного рівня попиту на товари конкретної фірми; аналізу ситуації перевищення реального попиту над бажаним, їх відповідності і ситуації, коли реальний попит нижче бажаного. | ВИСНОВОК | Отже, маркетингове управління – це одна форма управління підприємством, при якій підприємство повністю орієнтується на ринок, відповідає на сьогоднішні запити поставлені ринком, тим самим задовольняючи потреби споживачів і потенційних покупців. |
У крупних і середніх підприємствах ці завдання покладаються на спеціальні організаційні ланки – маркетингові підрозділи, служби. Вони виконують роль внутрішніх консультантів, здійснюючи підготовку рішень (для цього можуть притягуватися і зовнішні консультанти). Взаємини менеджменту і маркетингу визначаються таким чином. З одного боку, до ним можна відноситься як до двох окремих суміжних сфер. З іншого боку, маркетинг можна розглядати як частину менеджменту, орієнтовану на відстежування макроекономічного середовища, зовнішніх чинників, внутрішніх змін, вироблення адекватної реакції на них у вигляді індикативних управлінських рішень.