Творчий потенціал працівників як елемент системи антикризового управління персоналом (стр. 2 из 2)

Разом з тим, ми не розглядаємо кризу як єдиноможливий негативний наслідок неефекивного управління. Криза – це ще і час можливостей (в усіх аспектах діяльності підприємства), оскільки зміни на підприємстві рано чи пізно повинні відбуватись, а криза – шанс досягти певних вершин (як для окремих працівників, так і для підприємства в цілому). Ще класик Маркс писав про життєву необхідність конфлікту для еволюції системи [3].

Чижов Н.А. теж говорить про те, що конфлікт є неминучим та необхідним для гарного управління, але конфлікт не руйнівний, а творчий, тобто коли конфлікт інтенсифікує і стимулює групову творчість, сприяє мобілізації енергії для вирішення поставлених перед суб'єктами завдань. У процесі пошуку шляхів розв'язання конфлікту відбувається активізація аналізу складних ситуацій, розробляються нові підходи, ідеї, інноваційні технології і т.д.[7]. Хороший менеджер повинен уміло створювати і управляти творчими конфліктами, переводити енергозатратну та непродуктивну агресивну поведінку у конструктивне русло. У протилежному ж випадку, коли підприємство цілеспрямовано не запроваджує змін, що ведуть до творчих конфліктів, і намагається зменшити їх кількість, воно так чи інакше приречене на занепад, а згодом – і банкрутство.

Світовий досвід розвитку менеджменту та управління свідчить про те, що в цілому проблема налагодження ефективного антикризового управління персоналом на підприємствах складна в практичному аспекті і потребує серйозного опрацювання в методичному плані. А в період загальної економічної кризи в Україні ця проблема стала практично ключовою, такою, що визначила реальне виживання виробничого сектору нашої економіки. У зв’язку з цим, вивчення особливостей антикризового управління персоналом в сучасних умовах не лише актуально, але і життєвоважливо для виживання і подальшого функціонування промислових підприємств і організацій.

Вдосконалення методологічної бази антикризового управління персоналом потребує врахування двох аспектів, на яких ми і робимо акцент. З одного боку – це необхідність превентивного антикризового управління персоналом, а з іншого – це увага до нефінансових індикаторів кризи. Саме ці фактори мають стати ключовими у дослідженні питання, що нами вивчається.

Така позиція пов’язана, перш за все з тим, що криза управління персоналом є специфічною за своєю природою в тому плані, що вплив на персонал з боку керівника в кризовий та післякризовий період може не принести бажаного результату (виходу з кризи) навіть за наявності всіх необхідних ресурсів (як це може бути у випадку фінансової кризи підприємства). Тому саме превентивна спрямованістьантикризового управління персоналом відіграє велику роль у ефективності останнього.

З іншого боку, незважаючи на те, що фінансові показники є важливими, нефінансові індикатори також мають вагоме значення, позаяк, на ранніх стадіях вони можуть сигналізувати про дію несприятливих факторів, на які фінансові показники не реагують. Плани розвитку підприємства повинні враховувати вплив таких факторів і знаходити можливі заходи протидії. Ця обставина є можливо найістотнішою для побудови стратегічної моделі розвитку вітчизняних підприємств машинобудування, які традиційно зорієнтовані, майже виключно, на фінансові індикатори оцінки діяльності [2].

Враховуючи погляди науковців [1-6] щодо структури творчого потенціалу підприємства, видається можливим відобразити складові антикризового потенціалу таким чином (рис. 1).

Висновки. Отже, можна зробити висновок, що якщо раніше творчість вважалося привілеєм діячів мистецтва і перетиналася з комерцією лише на ґрунті меценатства, то з початку минулого століття представники бізнес-спільноти проявляють все більший інтерес до цього феномена. І роблять це цілком обґрунтовано. Наприклад, корпорація General Electric після проведення дворічного курсу розвитку творчого потенціалу співробітників отримала результат у вигляді 60-відсоткового збільшення числа патентоспроможних ідей. Схема є, але у висновках вона теж має бути прописана Вами.

Таким чином, роль категорії «професійний творчий потенціал» у системі антикризового управління персоналом потребує подальшого вивчення та уточнення методології досліджень. А конкретніше?

Список використаної літератури:

1. Євсєєв А. Стратегії реструктуризації підприємств в умовах кризової ситуації / А. Євсєєв // Проблеми теорії і практики управління – 2005. – № 3. – С. 19–25.

2. Ильяшенко С. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №3. – С. 11–20.

3. Маркс К. Капитал / К.Маркс.– М.: Госполитиздат. –Т.З. – 1952. – 827 с.

4. Парсяк В. Нематеріальна мотивація співробітників малих підприємств: узагальнення та рекомендації / В. Парсяк // Економіст. – 2005. – №1. – C. 60–65.

5. Прокопенко О.В. Екологізація інноваційної діяльності: мотиваційний підхід: монографія / О. В. Прокопенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 392 с.

6. Салл Д. Жизненный цикл и смена управленческих стереотипов / Д. Салл // Менеджмент і менеджер. – 2005. – №11. – С. 12–19.

7. Чижов Н.А. Руководитель и персонал: Технология взаимодействия / Н. А. Чижов. – М.: Издательство «Альфа – Пресс», 2007. –580 с.

8. Шершньова З. Є. Антикризове управління підприємством : [навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц.] / З. Є. Шершньова, C. B. Оборська. – К. : КНЕУ, 2004. – 196 с.