У першому науково-господарському досліді умовно здорові бички за дослідний період витратили по 96,4 МДж обмінної енергії та 796,9 г перетравного протеїну, а телички – відповідно 109,2 МДж та 902 г. на 1 кг приросту живої маси. Це менше порівняно з ураженими герпесвірусом ровесницями на 27,3 та 30,5% відповідно. Рівень рентабельності вирощування молодняку складав в умовно здорових бичків 20, а у теличок – 6%, при збитках від утримання уражених герпесвірусом бичків на рівні 13, а у теличок – 26%.
У другому досліді тварини другої групи на 1 кг приросту витратили по 93,8 МДж обмінної енергії та 782,2 г перетравного протеїну, що менше порівняно з контролем на 8,9%. У третій групі витрачено менше, ніж у контрольній, обмінної енергії та перетравного протеїну на 15,5% (табл. 12).
Таблиця 12. Зоотехнічна і економічна ефективність використання преміксів у годівлі піддослідних тварин, в розрахунку на одну тварину
| Показник | Групи тварин | ||
| І | ІІ | ІІІ | |
| Одержано приросту від однієї тварини, кг | 254,1 | 278,2 | 299,7 |
| Витрачено на 1 кг приросту: | |||
| – сухої речовини, кг | 10,2 | 9,29 | 8,62 |
| – обмінної енергії, МДж | 102,7 | 93,8 | 87,1 |
| – перетравного протеїну, г | 856,4 | 782,2 | 726,1 |
| Собівартість валового приросту, грн. | 1849,43 | 1891,08 | 1900,34 |
| У тому числі вартість кормів, грн. | 1009,8 | 1051,4 | 1060,7 |
| Собівартість 1 кг приросту, грн. | 7,28 | 6,80 | 6,34 |
| Реалізаційна ціна 1 кг приросту, грн. | 8,2 | 8,2 | 8,2 |
| Виручка від реалізації приросту, грн. | 2083,6 | 2281,2 | 2457,5 |
| Чистий прибуток, грн. | 234,19 | 390,16 | 557,20 |
| Отримано додаткового прибутку, грн. | - | 155,97 | 323,01 |
| Рентабельність, % | 12,66 | 20,63 | 29,32 |
Оптимізація годівлі дозволила зменшити собівартість 1 кг приросту тварин другої групи на 6,6%, а третьої – на 12,9%. Завдяки цьому рентабельність використання преміксу «Лутамікс ВРХ С Екс» була вищою відносно господарських раціонів на 8%, а цього ж преміксу з додаванням комплексу вітамінів і селену – на 16,7%.
У тварин дослідних груп в кінці експерименту практично були відсутні клінічні ознаки герпесвірусної інфекції. Аналогічні дані одержані при виробничій апробації. Так, використання в раціонах уражених герпесвірусом тварин досліджуваного преміксу сприяло підвищенню на 13,3% середньодобових приростів живої маси, завдяки чому рентабельність їх вирощування зросла на 11,1%.
Отже, від тварин, уражених герпесвірусною інфекцією, можна одержувати високу продуктивність за умови згодовування повноцінних раціонів і балансуючих кормових добавок, використання яких економічно обґрунтоване.
1. Інфекційний ринотрахеїт – герпесвірусне захворювання, яке спричиняє зниження ефективності використання поживних речовин, перевитрати кормів та робить збитковим вирощування молодняку великої рогатої худоби. Оптимізація раціонів за комплексом мікроелементів і вітамінів сприяє оздоровленню тварин, покращенню використання поживних речовин та енергії кормів, підвищенню продуктивності молодняку.
2. Дослідженнями встановлено, що тварини, уражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту, гірше перетравлюють органічні речовини кормів, ніж умовно здорові: бички – на 1,9–3,7%, а телички – на 2,7–3,4%, але включення до складу їх раціону вітамінно-мінерального преміксу сприяє її підвищенню на 6,1% за вірогідного підвищення перетравності протеїну на 4,2%, жиру – на 4,7, а безазотистих екстрактивних речовин – на 8,5%.
3. Доступність для обміну азоту, кальцію та фосфору в організмі уражених герпесвірусом ринотрахеїту тварин нижча, порівняно із умовно здоровим молодняком великої рогатої худоби, відповідно на 0,6–3,8; 0,7–1,9 та 0,3–2,1% при гіршому засвоєнні цих елементів на 1,8–5,0; 1,8–5,2 та 1,0–4,9%. Включення преміксу в раціони уражених герпесвірусом тварин сприяє покращенню доступності азоту на 4,2%, кальцію – на 4,0, фосфору – на 4,0% та збільшує їх відкладення в організмі молодняку відповідно на 4,5; 3,4 та 3,2% від спожитого.
4. Бички, уражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту, мають вищу на 8,5, а телички – на 7,3% частоту дихання, на 20,0 і 25,2% відповідно вентиляцію легенів, як наслідок, теплопродукція у них вища на 20,0 і 31,3% порівняно із умовно здоровими тваринами.
5. Продуктивне використання енергії кормів тваринами, ураженими інфекційним ринотрахеїтом, нижче на 1,6–6,3% у бичків та на 1,9–4,3% у теличок, порівняно з умовно здоровим молодняком. Включення в раціони вітамінно-мінерального преміксу забезпечує підвищення обмінності валової енергії на 2,5–5,1%, покращує ефективність її продуктивного використання на 2,1–3,6% і, як наслідок, середньодобові прирости уражених ринотрахеїтом тварин за оптимізації мінерально-вітамінного живлення зростають на 18,2%.
6. Інфекційний ринотрахеїт впливає на гематологічні показники молодняку великої рогатої худоби: в крові уражених герпесвірусом тварин спостерігається підвищений вміст лейкоцитів, еритроцитів та імуноглобулінів, що свідчить про опірність організму інфекції. При цьому, відхилень від фізіологічних норм за морфологічними і біохімічними показниками крові не встановлено. Використання в раціоні бичків преміксу «Лутамікс ВРХ С Екс» з додатковим включенням селену та комплексу водорозчинних вітамінів сприяє нормалізації вмісту в крові гемоглобіну, лейкоцитів і еритроцитів за підвищення вмісту загального білку, глюкози та окремих мінеральних елементів.
7. Тварини, уражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту, витрачають більше сухої речовини та обмінної енергії на 1 кг приросту живої маси на 38,4–43,9% порівняно із умовно здоровими, а включення в їх раціон вітамінно-мінерального преміксу сприяє зменшенню витрат кормів на 8,1 та 15,5% та збільшення рівня рентабельності – на 8,0–16,7%.
8. Усі телички (умовно здорові та уражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту), порівняно із бичками, гірше перетравлюють та засвоюють поживні речовини і енергію, мають на 9–22% вищі показники теплопродукції, на 12–15% нижчу продуктивність і на 13–14% – рентабельність вирощування.
1. У господарствах, неблагополучних за інфекційним ринотрахеїтом, з метою профілактики, при вирощуванні молодняку великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи від народження до 18-місячного віку використовувати премікс «Лутамікс ВРХ С Екс», збагачений додатково 80 мг селену, 15 мг аскорбінової кислоти, 250 – тіаміну, 1000 – рибофлавіну, 1000 – піридоксину, 3 мг – ціанкобаламіну, з розрахунку 25 г./кг сухої речовини раціону.
2. З метою встановлення оптимального складу та кількості преміксу для великої рогатої худоби інших порід та статево-вікових груп продовжити вивчення особливостей обміну речовин за різних типів і рівнів годівлі тварин.
1. Євстафієва Ю.М.Виникнення та особливості перебігу різних форм інфекційного ринотрахеїту у великої рогатої худоби / Ю.М. Євстафієва // Зб. наук. пр. Подільського ДАТУ. – Кам.-Подільський, 2006. – Вип. 14. – С. 185–188.
2. Євстафієва Ю.М. Взаємозв’язок продуктивності і газообміну молодняку української чорно-рябої молочної породи в фазу статевого дозрівання при захворюванні на інфекційний ринотрахеїт / Ю.М. Євстафієва // Зб. наук. пр. Подільського ДАТУ. – Кам.-Подільський, 2007. – Вип. 15. – С. 166–168.
3. Євстафієва Ю.М. Продуктивність і газоенергетичний обмін бичків та теличок української чорно-рябої молочної породи при захворюванні на інфекційний ринотрахеїт / Ю.М. Євстафієва // Наук. вісн. Львівського НУВМБ ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2007. – Т. 9. – №3 (34). – Ч. 3. – С. 66–69.
4. Євстафієва Ю.М. Вплив інфекційного ринотрахеїту на газообмін і функціональний стан організму телят української чорно-рябої молочної породи у ранньому онтогенезі / Ю.М. Євстафієва // Зб. наук. пр. Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2007. – Вип. 32. – С. 168–172.
5. Євстафієва Ю.М. Продуктивність і газообмін молодняку української чорно-рябої молочної породи в фазу статевого дозрівання при захворюванні на інфекційний ринотрахеїт / Ю.М. Євстафієва // Мат. міжн. наук.-практ. конф. «Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин». – Кам.-Подільський, 2007. – С. 25–26.
6. Цвигун А.Т. Газообмен у телят украинской черно-пестрой молочной породы в молочный период при заболевании на инфекционный ринотрахеит / А.Т. Цвигун, Ю.Н. Евстафиева // Мат. междун. научно-практ. конф. «Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции». – Беларусь, 2007. – С. 405–407.(Здобувачем проведено експеримент і опрацьовано дослідний матеріал)
7. Євстафієва Ю.М. Особливості газообміну телят української чорно-рябої молочної породи в молочний період при захворюванні на інфекційний ринотрахеїт / Ю.М. Євстафієва // Зб. наук. пр. Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2008. – Вип. 34. – Т. 3. – С. 190–193.
8. Євстафієва Ю.М. Взаємозв’язок оптимізації годівлі та ефективності використання енергії поживних речовин бичків української чорно-рябої молочної породи при інфекційному ринотрахеїті / Ю.М. Євстафієва // Вісн. ДАЕУ: наук.-теорет. зб. – Житомир, 2008. – №2 (23). – Т. 1. – С. 16–21.
9. Євстафієва Ю.М. Взаємозв’язок оптимізації годівлі та ефективності використання енергії поживних речовин бичків української чорно-рябої молочної породи при інфекційному ринотрахеїті / Ю.М. Євстафієва // Мат. міжн. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми живлення тварин, технології кормів та шляхи їх вирішення». – Житомир, 2008. – С. 24–26.
10. Євстафієва Ю.М. Вплив згодовування вітамінно-мінерального преміксу молодняку великої рогатої худоби, ураженому герпесвірусною інфекцією на газоенергетичний обмін / Ю.М. Євстафієва // Мат. регіон. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку тваринництва на півдні України». – Херсон, 2008. – С. 85–87.
11. Євстафієва Ю.М. Газообмін у телят за інфекційного ринотрахеїту / Ю.М. Євстафієва // Мат. міжн. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів». – Київ, 2008. – С. 43–44.