ТЕМА 2. МАРКЕТИНГ І СВІТ, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
1. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ
2. ЕТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГУ
3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА МАРКЕТИНГУ
4. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МАРКЕТИНГУ
5. ВИСНОВКИ
Після вивчення теми Ви зможете:
· Охарактеризувати фактори макро і мікросередовища, в якому функціонує підприємство
· Проаналізувати етичні і соціальні проблеми, з якими стикається маркетинг
· Орієнтуватися у нормативно-законодавчій базі, що регламентує маркетингову діяльністьв Ураїні;
· Зрозуміти сучасні тенденції маркетингу
1. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Будь-яке підприємство здійснює свою діьність не ізольовано від інших об′єктів чи сил, а під впливом найрізноманітніших факторів, які утворюють маркетингове середовище.
Маркетингове середовище підприємства – це сукупність активних суб′єктів і сил, які діють за межами підприємства і вливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати з цільовими споживачами стосунки ділового спів-робітництва.
Маркетингове середовище формується на базі мікро-
та макросередовища.
► Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей взаємодії з споживачами, постачальниками, конкурентами, посередниками.
Вплив цих сил, які становлять безпосереднє оточення підпри-ємства, необхідно постійно прогнозувати та враховувати. Проте важливо такожі в певний спосіб впливати на суб′єкти мікро-середовища, регулюючи свої відносини з партнерами в ринку. Тому фактори мікросередовища треба вважати відносно контрольованими.
Під повним контролем перебуває середовище усередині са-мого підприємства.Під час розробки маркетингових планів пред-ставники служби маркетипнгу мають урахувати інтереси інших функціональних підрозділів у межах підприємства, зокрема вищої ланки керівництва, фінансової служби, служби НДДКР, мате-ріально-технічногго забезпечення, виробництва та інших.
► Мікросередовище – це постачальники, маркетингові посередники, споживачі , конкуренти, контантні аудиторії.
· Постачальники – юридичні та фізичні особи, які забез-печують підприємство та його конкурентів матеріальними ресур-сами, необхідними для виробництва конкрених товарів. Вибираючи постачальників, ураховують бато чинників – якість ресурсу , надій-ність поставок, умови кредиту, гарантії тощо.
· Маркетингові посередники – юридичні та фізичні особи, які допомагають компанії просувати, розподіляти та продавати товари на ринку.
До них належать :
◊ торговельні посередники;
◊ фірми-спеціалісти з питань організації руху товарів;
◊ агенства, що надають маркетингові послуги;
◊ кредитно-фінансові установи.
· Споживачі - ними можуть бути різні суб′єкти ринку, в залеж-ності від того , на яких клієнтурних ринках діє підприємство . Виділяють такі клієнтурні ринки:
◊ споживчий ринок – окремі особи, чи сім′ї , що купують товари для задоволення власних потреб;
◊ ринок виробників – організації- споживачі, щло купують товари для виробництва продукції чи послуг;
◊ ринок посередників – організації, що купують товари для подальшого іх перепродажу, маючи на меті одержання прибутку;
◊ ринок державних установ – урядові організації, які куппують товари для їх подальшого використання .
· Конкуренти - невід′ємний елемент системи маркетингу. Конкурентне оточення – це не лише міжфірмова конкуренція , але і конкуренція між марками товарів, товарами-субститутами та інше.
· Контактні аудиторії – будь-яка група, що прояаляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив.Основні контактні аудиторії – це :
◊ фінансові кола
◊ контактні аудиторії засобів інформації
◊ контактні аудиторії державних закладів
◊ громадські організації та інші.
Усі розглянуті елементи мікросередовища формують так зване мікрооточення підприємства, яке , в свою чергу, функціонує в ме-жах значного за обсягом і впливом макросередовища.
► Макросередовище складають певні фактори або ті сили, які не піддаються прямому контролю з боку відприємства (некон-трольовані фактори). Можна виділити принаймні сім основних фак-торів , які в певний спосіб позитивно або негативно впливають на систему маркетингу.
· Демографічні
· Економічні
· Природні
· Науково-технічні
· Політичні
· Культурні
Підприємство ретельно відстежує всі зміни, які відбуваються в оточенні, та пристосовувати свою діяльність до цих змін.
У демографічному аспекті важливими факторами є зміна чи-сельності населення, рівень народжуваності, розподіл населення за віком та статтю, міграція населення, його національна культура тощо.
В економічному аспекті на прийняття маркетингових рішень впливає не лише кількісний та якісний склад сплживачів, а й іхня купівельна спроможність. Цю спроможність, в свою чергу, зумов-люють економічні спади, рівень безробіття, цінова політика , зао-щадження населення, умови одержання кредитів.
Вплив факторі природного середовища особливо відчутний на сучасному етапі. Дефіцит природної сировини, збільшення заб-руднення оточення призвили до рішучого втручання уряду багатьох країн у підприємницьку діяльність.
Фактори науково-технічного середовища зумовлюють якіс-ні зміни технології виробництва товарів та послуг. Кожне нове від-криття у науці і техніці може радикально як позитивно, так і нега-тивно вплинути на підприємництво- з′являються нові галузі і вми-рають старі, технічні удосконалення швидко пошируються і інколи призводять до “смерті” використовуваних товарів. Своєчасне вра-хування нових тенденцій і досягнень стає життєво необхідним.
На маркетингові рішення значною мірою впливають події, що відбуваються у політичному середовищі. Маркетологи мають доб-ре знати і вміло застосовувати положення основних законів та за-конодавчих актів, що стосуютться інтересів підприємства, споживачів та суспільства загалом.
Фактори культурного оточення враховують духовний роз-виток споживачів і суспільства – це традиції , звички, спосіб життя, релігія, національні особливості, традиції, суспільні норми та бага-то інших чинників.
На підприємстві має бути налагоджена система збирання ін-формації щодо змін, які відбуваються в маркетинговому сере-довищі. Зміни в макрооточенні підприємство повністю конт-ролювати не може, тому воно змушене адаптуватися у своїй діяль-ності до цих змін. На взаємовідносини з мікросередловищем підп-риємство може впливати і тому повинно налагоджувати конструк-тивну співпрацю з ним.
2. ЕТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГУ
Сутність маркетингу в останні роки дуже змінилась, внаслідок того, що і споживачі, і фірми стали ясніше усвідомлювати етичну та соціальну відповідальність перед суспільством.
З концепцією маркетингу пов′язані дві проблеми. По-перше, прихильність концепціїмаркетингуне завжди гарантує етичну поведінку. Підприємства можуть створювати видимість того, що вони задовольняють потреби споживачів, але не завжди розк-ривають , якою ціною. ( неправдиві рекламні заяви, забруднення оточення, використання шкідливих консервантів, порушення стро-ків і умов зберігання , радіоактивна обробка продуктів харчування і т.і.)
По-друге, підприємство може задовольняти потребу одних лю-дей, порушуючи при цьому права інших людей. Це проблема відпо-відальності маркетинга перед суспільством в цілому ( алкоголь, наркотики, табак та інше)..
Власне, на сьогодні відсутнє визначення, що таке етична відпо-відальність маркетингу, тому що кожне суспільство при визначенні цього поняття спирається на власну систему цінностей.
Американська маркетингова асоціація склала етичний кодекс, який слугує орієнтиром етичної поведінки. Крім загальних правил, кодекс подає етичні вимоги відносно кожного елементу комплексу маркетингу – товару, ціни, розподілу, просуванню. Крім того, знач-на увага приділяється різноманітним аспектам етичної співпраці зі споживачами.
Однак, цей кодекс є тільки певним орієнтиром і не може дати відповіді на безліч великих і маленьких складних етичних питань, що виникають у всіх агентів ринку практично щодня .
Сьогодні зарубіжні компанії все більше усвідомлюють відпо-відальність перед суспільством як з позиції здоров′я населення, так і з позиції охорони довкілля. Це призводить до все більшого укріп-лення позицій консьюмерізму, який досягає не тільки все більшої інформованості споживача, але й все більшого впливу як на компаніїї, так і на уряди.
Енвінронменталстский відображає наміри захисту і поліп-шення середовища людського проживання, підвищення якості життя. Одним із його наслідків є вивникнення так званого “зеленого” маркетингу.
Одним із наслідків енвінронменталистичного напрямку є виник-нення так званих "зелених" консьюмеристів, що усвідомили мож-ливість споживання ,сумісного з особистими потребами і вимогами захисту навколишнього середовища. "Зелені" спонукають вироб-ників і торговців переходити на харчові продукти і побутові това-ри , менше шкідливі для здоров'я і більш екологічні. З'являється так званий ". Багато корпорацій поспішили створити товари, які наз-вали "зеленими". Починаючи з 1986 р. кількість "зелених" товарів збільшилась у 20 разів швидше, чим будь-яких інших. Такі ярли-ки, як "саморуйнівний", " такий, що руйнується під дією природ-них факторів”, "придатний для повторної переробки", " вільний від поєднань фтору", "не руйнуючий озоновий прошарок", "еко-логічно чистий" або "безпечний товар", усе частіше з'являються в рекламних оголошеннях і на упаковці.