Рекультивація земель (стр. 3 из 3)
4) Формування відвалу з токсичної породи
Для розробки токсичної породи приймаємо екскаватор місткістю ковшу 1,25м3, а транспортування здійснюється автосамоскидами типу КрАЗ=256Б на відстань 436,33 м. Згідно з додатком (таблиця А.4), норма часу (Н.Ч.) для такого екскаватора (група робіт 16, індекс 1-16-14) складає 19,04 маш-годин на 1000 м3. Витрати часу на змінний обсяг робіт 488,40 м3 дорівнюватимуть : В.Ч. = 19,04×0,488 =9,29 маш-год, або 9,29/8 = 1,16 маш-зміни. Приймаємо 1 екскаватор. Потребу в автотранспорті визначимо, попередньо знайшовши продуктивність самоскида за формулою (додаток В):
Потрібну кількість автосамоскидів (N) знайдемо шляхом розділення змінного обсягу у тонах на продуктивність, тобто N= 488,40×1,7/416,65 = 1,99 маш-змін. Приймаємо 2 автосамоскиди.
Обсяг бульдозерних робіт з профілювання на відвалі становить 1,0×488,40=488,40 м3. Норму часу приймаємо за додатком Б (таблиця Б.5). Вона складає для бульдозера потужністю 108 к.с. 11,24 м-год., а витрати часу на змінний обсяг робіт дорівнюватимуть : В.Ч. = 11,24×0,488 =5,48 м-год, або 5,48/8 =0,68 м-зміни. Приймаємо 2 бульдозера.
Загальна кількість машин різного типу, яка необхідна для розкривних робіт і улаштування відвалів, має такий вигляд:
- відвал родючого ґрунту - 2 бульдозера потужністю 108 к.с., 2 причіпних скрепера з місткістю ковшу 8 м3, 2 самохідних скрепера з місткістю ковшу 8м3, 1 бульдозер потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання ґрунту на відвалі;
- відвал потенційно-родючого ґрунту – 2 самохідних скрепери з місткістю ковшу 15 м3 і 1 бульдозер потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання ґрунту на відвалі;
- відвал інертної породи - 2 екскаватора з місткістю ковшу 1 м3, 2 автомобілів-самоскидів і 1 бульдозер потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання породи на відвалі;
- відвал токсичної породи – 1 екскаватор з місткістю ковшу 1,25 м3, 2 автомобілів-самоскидів і 2 бульдозера потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання породи на відвалі.
Враховуючи те, що селективне формування відвалів якимсь чином ускладнює технологію відкритої розробки, необхідно віднайти таке інженерне рішення, за якого витрати, пов’язані з селективним видобуванням порід і укладанням їх до відвалів, були б якнайменшими. При цьому технологічні схеми пересування машин у зоні розкриву під час розробки порід, транспортування їх до відвалів і на самих відвалах мають бути достатньо гнучкими. Необхідно у курсовій роботі подати декілька таких схем із стислою характеристикою їх. Терміни укладання родючого шару до відвалу мають буди узгоджені у часі з іншими роботами на відвальній території і передусім з напрямком засвоєння зруйнованої території. Це стосується також з’ясування можливостей оптимізації складу машин комплексного загону, який працює на відвалах.
Список літератури
1. Экологическая геология Украины. Справочное пособие. – К., Наукова думка, 1993.
2. Экологические основы рекультивации земель. – М.. Наука, 1995.
3. Экологическая оптимизация агроландшафта. – М., Наука, 1987.
4. Панас Р.Н. Агротехнические системы рекультивации земель. – Львов, ЛГУ, 1989.
5. Єтеревська Л.І. Рекультивація земель. – К., Урожай, 1977.
6. Поляков М.Н. и др. Рекультивация земель и охрана природы. – Минск, Урожай, 1987.
7. Краткий толковый словарь по рекультивации земель. – Новосибирск, Наука, 1980.
8. Баранник Л.П. Биоэкологические принципы лесной рекультивации. – Новосибирск, Наука, 1988.
9. Жиганов Ю.И. Рекультивация земель, нарушенных открытой разработкой полезных ископаемых. – М., 1986.
10. Научно-методические рекомендации по рекультивации нарушенных земель Украинской ССР. – К., 1981.
11. ДБН Д.2.2-1-99. Ресурсные элементные сметные нормы на строительные работы. Сборник 1. Земляные работы. – Госстрой Украины, Киев, 2000г.
12. Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 29-30 вересня 2001р.), Київ, 2001р.
 |