Структура машин та призначення їх елементів (стр. 3 из 3)
Так як не всі окремі властивості машин однозначні, тому кожному одиничному (комплексному) відносному показнику Qі приписують коефіцієнт вісомості mі, який виражає відносне значення даної властивості в загальному комплексі властивостей, які утворюють якість. Чисельне значення коефіцієнта mі обирають на основі обробки думок експертів, згодою між виробником та споживачів продукції, а також іншими методами. Краще обирати значення mі так, щоб сума їх дорівнювала одиниці.
Добуток mіQі називають зваженою оцінкою відносних показників якості.
Узагальнену оцінку рівня якості машини визначають за формулою
.Якщо
=1, то 
.В тому випадку, якщо рівень найбільш важливого показника Qі низький, то для запобігання перевищення середньоарифметичної оцінки користуються формулою
.При пред’явленні до машини обов’язкових вимог (безпечність та ін.) їх враховують як одиницю, якщо вони виконані, або нулем, якщо не виконані. У таких випадках формула для визначення QΣ буде мати вигляд:
,де Q0 – коефіцієнт, який враховує виконання обов’язкових вимог.
Іноді для визначення узагальненого рівня якості використовують зважений геометричний індекс, який визначається за формулою
.Проте слід врахувати, що безрозмірні узагальнені характеристики мають відносний та абстрактний характер та на багатьох етапах розрахунку (вибір еталону, відбір властивостей, вибір формули) є елементи суб’єктивності та умовності. Слід мати на увазі, що збільшення якості продукції не є самоціллю і повинно знаходитися в економічно розумних межах. Оптимальну якість машин визначають з урахуванням максимальної ефективності їх виробництва та застосування.
Висновки
В будь якій державі пріоритетними завжди є питання якості та ефективності харчування населення. В Україні основними продуктами харчування залишаються зернопродукти. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що питання ефективної та якісної обробки зерна є на сьогодні актуальними та важливими. Ефективність виробництва хлібопродуктів залежить від якості зерна, досконалості технологічних процесів та обладнання, кваліфікації обслуговуючих кадрів.
Проблеми подальшого розвитку науки та промисловості переробки зерна пов’язані як із зростанням населення, так і з необхідністю більш ефективного і раціонального використання зерна для забезпечення зростаючих потреб населення. Для вирішення вказаних проблем необхідно досягати високого рівня функціонування усіх ланок зернопереробного комплексу, одним з основних напрямків якого є:
1. Забезпечити підвищення якості зерна, як основного фактора, який впливає як на кількість, так і на якість зернових продуктів, шляхом очистки його від домішок.
2. Продовжити пошук нових технологічних процесів і обладнання для сепарування зерна, які б забезпечили підвищену ефективність очистки зерна від домішок та суттєве зниження витрат енергії .
Однією з основних стадій виробничого процесу на зернопереробних підприємствах є зберігання зерна в елеваторі, яке включає попередню очистку зерна від домішок. При направленні до зерноочисного відділення та на переробку зерно повинно мати такі показники якості, які регламентуються правилами організації і ведення технологічного процесу на зернопереробних підприємствах.
При переробці зерна в муку базисний вміст смітної домішки складає 1%, зернової домішки – 1%. При перевищенні базисного вмісту смітної домішки на кожен відсоток знижується вихід готової продукції на 1%, зернової – на 0,35%, при цьому продукція не завжди задовольняє вимогам стандартів.
Таким чином очистка зерна від домішок має дуже важливе значення для зернопереробної промисловості. Від цього процесу залежить як вихід, так і якість готової продукції.
При вирішенні питання якості сепарування зернової маси виникає основний напрямок роботи – вдосконалення та оптимізація параметрів обладнання для виділення зернових домішок. Зерноочисні відділення переробних підприємств України знаходяться в різному стані. На деяких підприємствах застосовується морально та фізично застаріле обладнання, а на інших – сучасне обладнання іноземних виробників, яке потребує кваліфікованого обслуговуючого персоналу та значних витрат. Тому на сьогодні виникає необхідність створення та оптимізації робочих параметрів зерноочисного обладнання вітчизняних виробників, яке б мало низьку ціну та забезпечувало б належну якість обробітку, не гіршу за іноземні аналоги.
Використана література
1. Галицкий Р.Р. Оборудование зерноперерабатывающих предприятий. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1990. – 271 с.
2. Георги Н.В., Кравченко Г.К., Солдатенко Л.С. Новые виды технологического оборудования для переработки зерна. – К.: УМК ВО, 1991. – 115 с.
3. Обладнання підприємств переробної та харчової промисловості. Під редакцією І.С. Гулого. – Нова книга, 2001;
4. Птушкина А.Т. Высокопроизводительное оборудование мукомольных
заводов. - М.: Агропромиздат, 1987. – 288 с.
5. Технологическое оборудование предприятий по хранению и переработке зерна: Учебник./Под ред. А.Я.Соколова. – М.: Колос, 1984.
– 445 с.
6. Галкина Л.С., Бутковский В.А., Птушкина Г.Е. Техника и технология производства муки на комплектном оборудовании: Учеб. Пособие для техникумов. – М.: Агропромиздат, 1987. – 191 с.