Розробка програми стимулювання збуту для підприємства (стр. 3 из 3)
Як можна побачити із розрахунків, на початок 2007 року підприємство залежало від зовнішніх кредиторів (24 % від усіх коштів складав власний капітал). На кінець 2007 року ситуація змінилася в кращий бік, і у загальній сумі капіталу на кінець 2007 року стало трохи більше власних коштів – 58 %.
Розрахунок коефіцієнту фінансового ризику на початок року свідчить про несильну залежність підприємства від зовнішніх інвесторів, а на кінець року цей коефіцієнт ще зменшився і показує, що на 1 гривню власних коштів приходиться 0,7 грн. запозичених.
Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. В даному випадку коефіцієнт збільшується в динаміці. Якщо його значення наближається до одиниці, це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство. В нашому випадку таке значення є позитивною тенднцією.
Як видно з наведеного розрахунку, коефіцієнт загальної ліквідності на кінець 2007 року знаходиться в межах оптимального значення, тобто оборотних активів достатньо для погашення короткострокових зобов’язань.
Коефіцієнт проміжної ліквідності також знаходиться в межах оптимального значення.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початку 2007 року менше нормального рівня. Виходячи з даних розрахунків, можна зробити висновок, що у підприємства недостатньо грошових коштів і його фінансовий стан на початку року дуже нестабільний,але на кінець періоду показник вже наближається до нормального рівня, що слід сприймати як позитивну тенденцію.
При оцінці ліквідності підприємства варто також мати на увазі, що різні показники ліквідності не тільки дають характеристику стабільності фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідності коштів, але й відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Наприклад, для постачальників сировини й матеріалів найбільший інтерес представляє коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що дає кредит підприємству, більше уваги приділяє проміжному коефіцієнту ліквідності. Покупці в більшій мірі оцінюють ліквідність підприємства за коефіцієнтом загальної ліквідності.
Коефіцієнт загальної ліквідності застосовується також у тому випадку, коли необхідно оцінити зміни фінансової ситуації на підприємстві з погляду ліквідності, а також при виборі найбільш надійного партнера з безлічі потенційних партнерів на основі звітності.
З проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство є достатньо надійним за всіма основними показниками і є цілком прийнятним партнером для постачальників, банків і покупців.
2. практични завдання, що виконувались під час проходження практики
За час проходження практики на підприємстві слід виконати розробку програми стимулювання збуту для підприємства.
При розробці програми по просуванню товару все ширше використовують поєднання декількох засобів стимулювання.
Дослідження в області стимулювання збуту показали, що:
1. В порівнянні з рекламою стимулювання збуту викликає стійкішу і більш легко вимірювану реакцію об'єму продажів;
2. Стимулювання збуту на стабільному ринку привертає чутливих до зміні ціни на товари покупців, які змінюють свої переваги, як тільки з'являється можливість придбати інший товар за нижчою ціною;
3. Стимулювання у формі зниження ціни на товар має лише короткостроковий ефект;
4. Постійні покупці зазвичай не реагують на відповідні дії з боку конкурентів і стійкі в своїх перевагах при правильно організованою програмі стимулюючих заходів в фірмі;
5. Ефективність стимулювання збуту підвищується при координації його заходів з рекламною кампанією. Як показують дослідження, цінове стимулювання проведене одній з фірм, збільшило об'єм продажів лише на 15%;
6. У поєднанні з рекламою показник виріс на 19%, а в комплексі з рекламою і демонстрацією товару на місці продажу - на 24%;
7. Необхідно враховувати, що результати по стимулюванню збуту можуть бути як позитивними, так і негативними.
При розробці всього комплексу заходів по стимулюванню збуту необхідно вирішити: як довго він продовжиться, які заходи стимулювання використовувати, які витрати для цього будуть потрібні, хто конкретно в ньому братиме участь. При оцінці результатів проведеного стимулювання збуту найчастіше порівнюються об'єми реалізації товару до, в процесі і після завершення всього комплексу стимулюючих заходів.
В залежності від обраного типу цільового ринку ми маємо обрати комплекс конкретних заходів стимулювання.
Ми обираємо для проведення заходів стимулювання збуту ринок споживачів і ринок роздрібних торговців .Тепер варто обрати конкретні заходи, спираючись на типи ринків, які будуть стимулюватися.
Для покупців, виходячи з попереднього досвіду та можливостей фірми,ми обираємо демонстрації та премії, бо премії також сприяють створенню рекламодавцеві "привілеїв у споживача", а демонстрації на спеціалізованих виставках надають наступні вигоди: виявлення нових потенційних покупців, підтримка контактів з клієнтурою, представлення нових товарів, знайомства з новими замовниками,збільшення продажів вже існуючим замовникам. Для посередників оберемо заліки дилерам за включення товару в номенклатуру та виконання планів продажів.
Тепер ми можемо по пунктах розробити кінцеву стратегію збуту:
1. Інтенсивність стимулювання. Для успіху заходу необхідна наявність певного мінімуму стимулювання. Сильніший стимул забезпечить і більший об'єм продажів але при постійно падаючому темпі збуту.
2. Умови участі. Стимули будуть запропоновані покупцям та посередникам.
3. Засоби розповсюдження відомостей про програму стимулювання. Поширювати звернення про програму стимулювання і підсилювати інтерес до неї будемо через наступні канали розповсюдження інформації : мережа магазинів та розповсюдження за допомогою засобів реклами ( реклама у виданні " Капіталіст " (The Capitalist) бо його читацька аудиторія - власники крупного бізнесу (SIMENS УКРАЇНА,TARGET,АВТОАРТ, БАЗИС АКБ, МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАИНА та ін.), високоосвічені забезпечені представники бізнес-класса, провідні менеджери найбільших компаній України і за результатами останньої хвилі досліджень компанії "TNS Україна" журнал "Капіталіст" міцно займає перше місце серед ділових щомісячних видань).
4. Тривалість програми стимулювання. Якщо тривалість заходу щодо стимулювання збуту дуже коротка багато споживачів не зможуть скористатися пропонованими вигодами, якщо ж захід дуже розтягнутий за часом, пропозиція втратить частину свого заряду, що штовхає на негайні дії. Тому тривалість програми стимулювання премією – 1 місяць . Виставка ж,в якій приймає участь підприємство ("Технології захисту ") проводиться впродовж 3 днів.
5. Вибір часу для проведення заходів щодо стимулювання збуту. З врахуванням того, що попит є менш жвавим на початку року, слід обрати часом проведення стимулювання преміями лютий, коли вже скінчилися свята і ділова активність набула звичайного стану . Також варто провести ще одну хвилю стимулювання влітку, коли попит знову має тенденцію до зниження.
6. Бюджет на стимулювання збуту. Вирахуємо бюджет на стимулювання збуту як відсоток від звітного прибутку . Відсоток відрахувань – 20 %.
Брекл.= ( 87600 * 20 ) / 100 = 17520 грн.
Розподіл бюджету показано на схемі 1 у додатку 3.
ВИСНОВКИ
Після завершення практики на підприємстві "Резерв-1" я можу зробити висновок, що мета практики,а саме ознайомлення безпосередньо на підприємстві з виробничим процесом, закріплення, поглиблення та систематизація знань і вмінь, отриманих при вивченні циклу теоретичних дисциплін, досягнута. Також виконані завдання,що ставилися на початку практики(ознайомились з виробничою діяльністю суб'єкта підприємництва; сформували практичні навички економічної діяльності на підприємстві; ознайомились з низовим і середнім рівнем управління в різних підрозділах підприємства; набули навичок самостійної практичної діяльності з обраної спеціальності ), а ще виконане індивідуальне завдання, яке полягало в розробці програми стимулювання збуту продукції для підприємства.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Рис. 1 Організаційна структура управління ПП "Резерв – 1"
Додаток 2
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. N 87) (в редакції Наказу Міністерства фінансів України N 304 від 30.11.2000 р., із змінами,внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989)
| Коди | ||||
| Дата (рік, місяць, число) | 22008 | 101 | 01 | |
| Підприємство П П " Резерв - 1" | за ЄДРПОУ | 21268014 | ||
| Територія | за КОАТУУ | 6310136900 | ||
| Форма власності приватна | за КФВ | 10 | ||
| Орган державного управління | за СПОДУ | |||
| Галузь Виробн . прил – в для вимір . мех вел | за ЗКГНГ | 14325 | ||
| Вид економічної діяльності | за КВЕД | 29.24.1 | ||
| Одиниця виміру : тис. грн. | Контрольна сума | |||
Адреса : м . Харків, вул Польова, 87
БАЛАНС за 200 7 р.
| Форма № 1 | код за ДКУД | 1801001 | ||||
| Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |||
| І. Необоротні активи | ||||||
| Нематеріальні активи: | ||||||
| Залишкова вартість | 010 | О. 2 | 0 . 1 | |||
| Первісна вартість | 011 | 1 . 1 | 1 . 1 | |||
| Накопичена амортизація | 012 | 0 . 9 | 1. 0 | |||
| Незавершене будівництво | 020 | - | - | |||
| Основні засоби: | ||||||
| Залишкова вартість | 030 | 34 . 5 | 39 . 9 | |||
| Первісна вартість | 031 | 142 . 1 | 151 . 6 | |||
| Знос | 032 | 107 . 6 | 111 . 7 | |||
| Довгострокові фінансові інвестиції: | ||||||
| які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 | - | - | |||
| інші фінансові інвестиції | 045 | - | - | |||
| Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | - | - | |||
| Відстрочені податкові активи | 060 | 29 . 7 | 29 . 7 | |||
| Інші необоротні активи | 070 | - | - | |||
| Усього за розділом І | 080 | 64. 4 | 69 . 7 | |||
| ІІ. Оборотні активи | ||||||
| Запаси: | ||||||
| виробничі запаси | 100 | 58. 7 | 89.9 | |||
| тварини на вирощуванні та відгодівлі | 110 | - | - | |||
| незавершене виробництво | 120 | - | - | |||
| готова продукція | 130 | - | - | |||
| Товари | 140 | - | - | |||
| Векселі одержані | 150 | - | - | |||
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | ||||||
| чиста реалізаційна вартість | 160 | 713 . 3 | 83 . 3 | |||
| первісна вартість | 161 | 713 . 3 | 83 . 3 | |||
| резерв сумнівних боргів | 162 | - | - | |||
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: | ||||||
| з бюджетом | 170 | 0 . 1 | 12 . 4 | |||
| Продовження форми 1м | ||||||
| за виданими авансами | 180 | - | - | |||
| з нарахованих доходів | 190 | - | - | |||
| із внутрішніх розрахунків | 200 | - | - | |||
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 5 . 7 | 23 . 5 | |||
| Поточні фінансові інвестиції | 220 | - | - | |||
| Грошові кошти та їх еквіваленти: | ||||||
| в національній валюті | 230 | 37 . 9 | 21 . 3 | |||
| в іноземній валюті | 240 | - | - | |||
| Інші оборотні активи | 250 | - | 7 . 3 | |||
| Усього за розділом ІІ | 260 | 815 . 7 | 237 . 7 | |||
| ІІІ. Витрати майбутніх періодів | 270 | - | - | |||
| Баланс | 280 | 880 . 1 | 307 . 4 | |||
| Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |||
| І. Власний капітал | ||||||
| Статутний капітал | 300 | 0 . 8 | 0 . 8 | |||
| Пайовий капітал | 310 | - | - | |||
| Додатковий вкладений капітал | 320 | - | - | |||
| Інший додатковий капітал | 330 | 6 . 1 | 6 . 1 | |||
| Резервний капітал | 340 | - | - | |||
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 208 . 9 | 173 . 5 | |||
| Неоплачений капітал | 360 | ( - ) | ( - ) | |||
| Вилучений капітал | 370 | ( - ) | ( - ) | |||
| Усього за розділом І | 380 | 215 . 8 | 180 . 4 | |||
| ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів | ||||||
| Забезпечення виплат персоналу | 400 | - | - | |||
| Інші забезпечення | 410 | -- | - | |||
| 415 | ( - ) | ( - ) | ||||
| 416 | ( - ) | ( - ) | ||||
| Цільове фінансування | 420 | - | - | |||
| Усього за розділом ІІ | 430 | - | - | |||
| ІІІ. Довгострокові зобов’язання | ||||||
| Довгострокові кредити банків | 440 | - | - | |||
| Довгострокові фінансові зобов’язання | 450 | - | - | |||
| Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | - | - | |||
| Інші довгострокові зобов’язання | 470 | - | - | |||
| Усього за розділом ІІІ. | 480 | - | - | |||
| ІV. Поточні зобов’язання | ||||||
| Короткострокові кредити банків | 500 | - | - | |||
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 | - | - | |||
| Векселі видані | 520 | - | - | |||
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 568 . 1 | - | |||
| Поточні зобов’язання за розрахунками: | ||||||
| з одержаних авансів | 540 | - | - | |||
| з бюджетом | 550 | 20 . 4 | 5 . 7 | |||
| з позабюджетних платежів | 560 | - | - | |||
| зі страхування | 570 | 14 . 4 | 18 . 0 | |||
| з оплати праці | 580 | 29 . 3 | 31 . 3 | |||
| з учасниками | 590 | - | - | |||
| із внутрішніх розрахунків | 600 | 3 . 2 | - | |||
| Інші поточні зобов’язання | 610 | 28 . 9 | 72 . 2 | |||
| Усього за розділом ІV | 620 | 664 . 3 | 127 .0 | |||
| V. Доходи майбутніх періодів | 630 | - | - | |||
| Баланс | 640 | 880 . 1 | 307 . 4 | |||
Керівник / Попов Г . П . / Головний бухгалтер / Олійник О . Г . /
Додаток 3
Схема 1. Розподіл бюджету
