Після докладного аналізу впливу всіх факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства їх необхідно звести в єдину таблицю, елементи якої будуть надалі використовуватися при проведенні SWOT-аналізу (див. таблицю 3.7).
Таблиця 3.7. Найважливіші фактори зовнішнього середовища, що впливають на діяльність компанії.
| Фактори зовнішнього середовища | Позитивний вплив | Ступінь важливості | Негативний вплив | Ступінь важливості |
| Демографічне середовище | 1. Кількість потенційних споживачів 2. Кваліфікаційні характеристики робочої сили 3. Традиції і культурні цінності, рівень освіти 4. Відношення до іноземців | 9 6 6 9 | ||
| Економічне середовище | 1. Розміри і темпи зміни розмірів ринку 2. Розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії 3. Інвестиційні процеси | 9 6 9 | 1. Загальний рівень економічного розвитку 2. Система оподатковування і якість економічного законодавства 3. Рівень розвитку конкурентних відносин | -9 -9 -6 |
| Природно-екологічне середовище | 1. Природнокліматичні умови | 6 | 1. Територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів 2. Стан екології та її вплив | -6 -9 |
| Науково-технічне середовище | 1. Поява «технологічних проривів» 2. Вимоги до науково-технологічного рівня виробництва, що забезпечують конкурентноздатність 3. Вимоги до кваліфікації кадрів | 9 6 9 |
Продовження таблиці 3.7.
| Фактори зовнішнього середовища | Позитивний вплив | Ступінь важливості | Негативний вплив | Ступінь важливості |
| Політико-правове середовище | 1. Політика держави в підготовці кадрів для галузі 2. Практична реалізація законодавства 3. Митна політика держави | 9 6 4 | 1. Політична стабільність у державі 2. Характер відносини держави до галузі 3. Рівень регулювання і контролю з боку держави 4. Закони і нормативні акти | -9 -9 -9 -9 |
Наступним елементом аналізу маркетингового середовища підприємства є її внутрішнє чи середовище мікросередовище.
У теоретичній частині роботи неодноразово згадувалися складові частини мікросередовища підприємства (див. рис. 1.1). Нижче приведений докладний аналіз складових елементів внутрішнього маркетингового середовища.
Дослідження внутрішнього маркетингового середовища було проведено аналогічно методиці використаної при дослідженні макросередовища. Однак, основна відмінність полягає в тому, що в цьому дослідженні частково використовуються матеріали маркетингового дослідження, що проводилося фахівцями «Української маркетингової групи» у лютому 2002 року (див. додаток А). З зазначеного маркетингового дослідження отримані дані, що стосуються основних ринків компанії.
Ціль маркетингового дослідження складалася в аналізі ситуації на ринку поліграфії:
· максимально можливе визначення частки ринку «Юнівест Маркетинг» і інших операторів ринку як прямими, так і непрямими методами;
· побудова рейтингів компаній, представлених на ринку рекламної поліграфії;
· створення (на базі системи рейтингів) інтегрального показника, що дає представлення про позиції «Юнівест Маркетинг» на поліграфічному ринку Києва.
Методологія проведення дослідження використовувала наступні прийоми:
· прямий метод – безпосередньо при опитуванні респондентам задавалися прямі запитання про долю ринку компаній;
· непрямий метод – респондентам пропонувалося скласти рейтинг операторів ринку, задавалися питання про переваги конкурентів і т.п. та на основі отриманої інформації вираховувалась частка ринку;
· метод експертних оцінок – думки експертів були проаналізовані зі складанням середньо арифметичних показників в електронних таблицях.
Дані отримані від «Української маркетингової групи» приведені в додатку А.
Ринки.
В техніко-економічній характеристиці підприємства автором були приведені основні сегменти поліграфічного ринку Києва, а також згадувалося про використані принципи сегментації ринку. Нижче поданий більш докладний розгляд даної проблеми.
Сегментувати ринок доцільно з погляду:
· бізнес-схем, що використовуються клієнтами компанії для досягнення своїх ринкових цілей, для вироблення політики знижок і аналізу ведучих потреб даного ринкового сегмента;
· продуктів, що споживають клієнти компанії, для відстеження дій конкурентів, розробки нових продуктів і впровадження передових технологій продаж, виробництва і управління;
· історії, динаміки й обсягів продаж, для вироблення цілеспрямованої й індивідуалізованої політики продажів та стимулювання збуту стосовно конкретних клієнтів (політика ключових клієнтів).
З погляду використовуваних бізнес-схем усіх клієнтів можна сегментувати на:
· ринок виробників;
· ринок проміжних продавців;
· споживчий ринок;
· ринок державних установ;
· міжнародний ринок.
Ринок виробників (друкарні, видавництва).
Ринок виробників – це організації, що купують товари і послуги компанії для використання їх в подальшому виробництві. До ринку виробників відносяться:
· малі друкарні, що мають недостатній парк устаткування з післядрукарської доробки та замовляють у компанії остаточну чи проміжну доробку тиражу;
· малі друкарні і видавництва, що не мають устаткування для кольороподілу і сканування, що купують у компанії послуги з додрукарської підготовки.
Ринок проміжних продавців (рекламні і дизайнерські агентства).
Ринок проміжних продавців – це організації, що купують товари і послуги для наступного перепродажу їх кінцевому споживачу з прибутком для себе. До ринку проміжних продавців компанії відносяться:
· рекламні і дизайнерські агентства, приватні особи, що замовляють поліграфічну продукцію з метою їхнього подальшого перепродажу кінцевому споживачу;
· видавництва і редакції, що видають журнали, каталоги, газети і т.п.;
· оптові, посередницькі і роздрібні компанії, що займаються реалізацією паперово-білових товарів і канцелярської продукції.
Споживчий ринок (представництва, торгові і виробничі компанії).
Споживчий ринок – це окремі організації, що купують поліграфічні послуги для особистого споживання (рекламна продукція, допоміжні матеріали). До споживчого ринку компанії відносяться:
· представництва іноземних виробничих і торгових компаній, що замовляють поліграфічну продукцію для забезпечення власних рекламних заходів і внутрішнього споживання (фірмові бланки, конверти, канцелярська продукція, візитні картки);
· вітчизняні виробничі, торгові і консультаційні компанії, що замовляють поліграфічну продукцію з тими ж цілями.
Ринок державних установ.
Ринок державних установ – державні організації, що купують товари і послуги для їх наступного використання у сфері комунальних послуг.
На ринок державних установ компанія виходить епізодично. Наприклад, у лютому-березні 2002 року компанія виграла тендер на виготовлення поліграфічної продукції для забезпечення чергових парламентських виборів. Тендер проводився відповідно до офіційної процедури Центральною виборчою комісією України.
Міжнародний ринок.
Міжнародний ринок – це покупці за кордоном країни. В даний час компанія з міжнародним ринком не працює.
З погляду продуктів, споживаних клієнтами компанії ринок можна сегментувати у так.