Моделі і механізми впровадження маркетингу в діяльність органів місцевого самоврядування (стр. 22 из 34)

Організаційним механізмом, де реалізується використання трудового потенціалу території, є ринок праці. На ньому відбувається взаємодія між працівниками і роботодавцями при розподілі робочої сили, яка дає змогу комплексно вирішувати проблеми, пов'язані з трудовими відносинами. З одного боку, ринок забезпечує підприємства кваліфікованою робочою силою, що відповідає певним вимогам роботодавців, з іншого - дає змогу працівникам обирати роботу, яка б задовольнила їхні потреби, забезпечувала відповідний рівень життя, відповідала іншим вимогам. Через економічні важелі ринок впливає на зростання продуктивності праці [І Анищенко.]

Маркетинговий підхід використовується на всіх етапах процесу управління трудовим потенціалом території, починаючи від його формування та розподілу і закінчуючи використанням трудових ресурсів.

Формування трудового потенціалу починається з дослідження і прогнозування попиту на трудові послуги у територіально-галузевому та професійно-кваліфікаційному зрізах.

Сьогодні у зв'язку з відсутністю обґрунтованого прогнозу розвитку ринку праці немає змоги виробити перспективні плани підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професійним спрямуванням, а відтак значно ускладнюється визначення потреби у підготовці фахівців різного рівня. [С Фірсова.]

3 метою забезпечення реалізації організаційно-економічного механізму формування трудового потенціалу доцільно здійснити ряд важливих маркетингових заходів, у тому числі:

- проведення моніторингу ринку праці, встановлення тенденцій розвитку основних сфер виробництва та послуг;

- прогнозування попиту на робочу силу та кон’юнктуру ринку праці з урахуванням встановлених тенденцій розвитку промисловості та сфери послуг;

- розроблення та реалізація цільових комплексних програм інформаційного забезпечення зайнятості населення шляхом створення і діяльності інтернет-бірж робочих місць і вакансій для працевлаштування безробітних та молоді.

Це потребує постійного спостереження у сфері зайнятості, дослідження впливу окремих факторів та особливостей формування кон'юнктури ринку праці для окремих груп населення, галузей і регіонів, прийняття відповідних, регуляторних рішень; формування правового поля з метою сприяння створенню повної й ефективної зайнятості. [І Анищенко.]

Використання та розподіл трудового потенціалу полягає в забезпеченні трудових відносин між найманим працівником і роботодавцем в інтересах працівника (оплата праці, винагороди, кар'єрне просування, пільги, мотивація тощо) та роботодавця (продуктивність праці, якість продукції, відданість виробництву і сприяння її конкурентоздатності та постійного розвитку). [І Анищенко.] Враховуючи постійно зростаючі вимоги до професійного рівня працівників та конкуренцію на ринку праці необхідно проводити муніципальну політику розвитку та підвищення кваліфікації трудових ресурсів, яка полягає в реалізації наступних маркетингових заходів:

- здійснення активної інформаційної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення;

- здійснення заходів активної муніципальної міграційної політики для протидії відтоку за межі МУТ економічно активного, висококваліфікованого трудового потенціалу;

- створення умов для збереження і поліпшення здоров'я населення, продовження тривалості життя;

- розвиток соціальної інфраструктури який дозволяє повно і комплексно використовувати накопичений трудовий потенціал, сприяючи тим самим підвищенню ефективності суспільного виробництва;

- створення умов для всебічного розвитку освітнього і культурного потенціалу, нарощування інтелектуального потенціалу, стимулювання інформатизації суспільства;

- забезпечення безпосереднього взаємозв'язку між потребами в трудових ресурсах у галузевому і професійно-кваліфікаційному розрізі і їх підготовкою;

- інформаційне забезпечення створення умов для збалансованості попиту і пропозиції робочої сили на конкретних територіях;

- підвищення ролі профспілок при регулюванні соціально-трудових відносин на всіх рівнях управління, активізація їх захисної ролі на виробничому рівні, забезпечення розвитку соціального партнерства і виробничої демократії;

- створення сприятливих соціально-економічних, організаційних умов для стимулювання інноваційної активності працюючих, запровадження ефективних систем моделювання творчої, активної трудової поведінки.

Узагальнений алгоритм управління трудовим потенціалом МУТ наведено на рис.

Дієвість даного механізму передбачає забезпечення всіх взаємопов'язаних складових на досягнення єдиної поставленої мети і потребує кадрового забезпечення фахівцями, досвідчених безпосередньо в питаннях ринку праці та соціально-трудових відносин. [І Анищенко.]

Такий підхід до управління трудовими ресурсами дозволить здійснювати підготовку кадрів відповідно до стану економічного розвитку території, заздалегідь планувати та реалізовувати програми розвитку трудового потенціалу відповідно до потреб території.

Високий рівень розвитку та використання трудового потенціалу є основним фактором інвестиційної привабливості території та показником її конкурентоспроможності серед інших муніципальних утворень.

Рис.3.3 Система управління трудовими ресурсами території

3.1.3 Механізм управління залученням інвестицій

Питанню залучення інвестицій на макро-, мезо- та макрорівнях приділено значно уваги вченими та практиками. Проте на сьогоднішній час говорити про системність даної діяльності не приходиться, сам процес пошуку інвесторів має переважно стихійний характер, починаючи від способу встановлення потрібних зв’язків і закінчуючи переманювання інвесторів від сусідів. Зростаюча конкуренція між територіями за залучення інвестицій потребує розробки комплексних механізмів цієї діяльності основаних на підходах муніципального маркетингу.

Зрозуміло, що між муніципальними утвореннями завжди будуть певні відмінності у рівнях економічного розвитку в наслідок дії об’єктивних чинників (різниця у природних умовах і ресурсах, чисельності населення, трудових ресурсів, розселені, історичному розвитку економіки тощо). [В Пілюшенко стр. 208] Проте вагомим чинником протидії вищевказаним відмінностям є інноваційний управлінський потенціал органів місцевого самоврядування та активна позиція територіальної громади. Адже використання саме цього потенціалу вносить вагомий внесок в соціально-економічний розвиток муніципального утворення у тому числі і залучення інвестицій.

Головне завдання органів місцевого самоврядування в сфері залучення інвестицій - сприяння інвестуванню. Як зазначає Поєдинок В.В. сприяння інвестуванню - це «діяльність щодо поширення інформації або створення іміджу об’єкта інвестування та надання послуг, пов’язаних з інвестиціями, потенційним інвесторам» Головним завданням, яке забезпечує функція сприяння інвестуванню, є «маркетинг країни (території)» як місця для інвестування. [В В Поєдинок.]

Маркетинговий підхід в галузі інвестування спирається на концепцію маркетингу стосунків. [С. С. Гаркавенко стр 32.], яка досить ґрунтовно розроблена на мікрорівні. Концепція маркетингу стосунків передбачає спрямованість маркетингової діяльності на території муніципального утворення на встановлення довгострокових, конструктивних, привілейованих стосунків з наявними та потенційними інвесторами. Орієнтація на створення довгострокових відносин між інвесторами, органами місцевого самоврядування та громадою пояснює розширення маркетингових функцій. Крім дослідження ринку, плануванні, стимулювання збуту з’являється функція пошуку та взаємодії із набувачем території - інвестором.

Першим кроком на шляху реалізації маркетингової концепції залучення інвестиціє є вивчення попиту та пропозиції на даному ринку. Слід чітко встановити обсяг потрібних інвестицій, об’єкт інвестування (сфери інвестування) та джерела їх отримання.

Обсяг інвестицій залежить від об’єкту (сфери) інвестування і визначається експертним шляхом. Сфера інвестування визначається стратегічними пріоритетами розвитку громади які встановлені в стратегії розвитку муніципального утворення.

Щодо джерел інвестування то ними можуть бути кошти приватних осіб (як фізичних так і юридичних), кошти державного або місцевого бюджету та інших державних цільових фондів та кошти іноземних інвесторів.

Сегментування джерел інвестування вимагає окремих, специфічних інструментів взаємодії з кожним типом інверторів.

Кожен інвестор інвестуючи свої кошти прагне досягти певних стратегічних або тактичних цілей. Відмінність цих цілей дозволяє виділити три типи інвесторів (кредиторів, фінансових та стратегічних). Зокрема, кредиторів і власників облігацій цікавить платоспроможність муніципального утворення, прямих фінансових інвесторів - потенціал росту вартості бізнесу об'єктів інвестицій, стратегічних інвесторів - спеціальні фактори і ресурси, що посилюють їх стратегічну позицію (ринки збуту, ланки виробничих процесів тощо). [В. Гомольська]

Також треба враховувати, що у процесі прийняття рішення щодо інвестування інвестор робить вибір не між муніципальними утвореннями, а між муніципальним утворенням, яке він добре знає, і процедурою розміщення коштів у ліквідні цінні папери на фондовому ринку. Тому в умовах високих ризиків за залучені капітали муніципальні утворення фактично змагаються не стільки між собою за абсолютними показниками рентабельності капіталовкладень, скільки повинні будуть підтримати норму прибутку на території не нижче, ніж норма прибутку (доходність) на фінансовому ринку, і гарантувати прийнятний для даного інвестора рівень ризиків. [В. Гомольська]